ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
Не вбий
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Пігмеї, ви куди?
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Твій васал
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Хані Сенеш
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
* * *
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
***
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Просили допомоги
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
Хрисохір – останній каган з роду родіїв
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
***
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
Знов не та дорога...
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
* * *
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
asperitas
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
* * *
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
***
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,

Володимир Каразуб
2024.11.13 13:23
Безвість мови
Літак пролітає немов би минає вічність.
Фасади домів розвернули на північ дахи.
Ти, здається, смієшся без посмішки на обличчі,
І торкаєшся без руки.

І зникає блакить відкриваючи безвість мови,
І виманюють зорі розширити власне вікно.
Там — осяяні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Сердечний (1946) / Вірші

 Україна і ми
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Леся Низова 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Катерина Савельєва 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-19 07:41:06
Переглядів сторінки твору 7370
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.049 / 5.47  (5.081 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 3.931 / 5.5  (3.935 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2019.03.04 16:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-19 17:08:30 ]
Шановний пане Анатолію! На сьогодні, крім друзів Івана Низового, які його знали особисто й любили, Ви єдиний, хто настільки сприйняв мого батька і як людину, і як поета, і як громадянина, що це побудило до написання пам"ятного вірша, у якому Ви відбили своє спільне з Іваном Низовим бачення і ставлення до життя, свій біль і свою громадянську позицію... Пане Анатолію, немає в мене таких слів, щоби висловити ті почуття, які мене охопили з приводу написання Вами цього вірша... Ваш вірш є свідченням Вашої поваги і підтримання тих святинь, які тато проніс у своїм серці через усе життя і про які писав і слізьми, і кров"ю...
Я низько схиляю перед Вами голову, пане Анатолію...
І ще я би хотіла включити Ваш вірш до розділу "Пам"яті поета" майбутнього п"ятитомного видання вибраних творів батька, якщо на це буде Ваша згода.
Якщо так, надішліть мені, будь ласка, текст присвяти на мою електронну адресу: L00311@mail.ru
З величезною повагою і вдячністю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-19 17:21:01 ]
Присвята із самої душі. Вічна пам'ять Поету Івану Низовому. Дякую за вірш, пане Анатолію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-01-21 14:34:25 ]
Леся, Олександр. дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Дєдова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-21 16:37:45 ]
Анатолій, дійсно, в нашій країні " не розуміє брата брат" і від цого горе всім. Доки ми всі разом не будемо боротися за своє щастья, нам його ніхто не подарує.
А присвята Пщету Івану Низовому - це дуже справедиво. Він вартмй того, щоб його пам'ятали, щоб у нього вчилися і любили його твори.Дякую за вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 23:09:34 ]
...написано в стилі, так само болюче і відверто, сердечно... Як би хто не говорив, але, щоб писати присвяти, треба-таки, мабуть, якщо не знатися особисто з поетом, то хоча б знати його творчість, добу, століття.. Багато чого треба знати. У Вас, п. Анатолію, відчувається, є такі знання і певний життєвий досвід. ...ну і звичайно певна поетична майстерність присутня. Десь, щось, якось (зовсім трішки! :))технічно не вистачає знань, але то всьо в процесі можна правити і перетворювати, креслити-перекреслювати і писати начисто, наново, наживо...:) я щиро бажаю Вам такої роботи-турботи! Є сенс! і - шанс!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-01-22 16:33:48 ]
Євгенія, Людмила, дякую, ще попрацюємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 01:22:05 ]
Олександре, пані Євгеніє, Людмило! І я вам вдячна за відгуки!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Таршин (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-26 09:03:46 ]
Ваш вірш, Анатолію, ліг мені на душу, в ньому все, що нас зараз найбільше тривожить.Вірш свідчить про дуже високу громадянську позицію автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-02-26 09:32:46 ]
Дякую, Надія. Треба працювати та будити людей, суспільство. І Ваша творчість мені близька і готовий підтримувати Вас. Працюймо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-06-19 14:52:40 ]
Пане Анатолію! Чудовий вірш пам'яті великого Поети Івана Низового. І від мене Вам уклін за це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-06-20 14:51:41 ]
Дякую, Нінель. Вам подальших успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Станіславська (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-18 16:33:15 ]
низький Вам уклін. Дякую за такі правдиві та актуадльні рядочки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-12-20 08:54:23 ]
Дякую, Ганна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2017-04-01 22:05:09 ]
Як я Вас розумію, пане Анатолію, неможливо залишитись осторонь правди і справедливості, особливо, коли вони здатні пробуджувати сумління в черствих душах нащадків...