ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.06.11 13:43
***
Стратегом був він та ще яким обачним,
Бо ж без обачності стратегії нема.
Стратегія – це ж не бої кулачні,
А сплав обачності, розважності й ума.
Не про тютюн і люльку думав Сагайдачний
(Таж димом скурював і турок, і татар),
А про Вкраїну, що в н

Олександр Сушко
2024.06.11 10:54
Тяжка доля чоловіча
Скільки разів просив своїх друзів: не читайте на ніч моїх творів, не розхитуйте свою психіку та не плачте. Як горохом об стіну: читають і читають. А потім бідкаються, що заснути не можуть, бо правда в моїх опусах страшна, як беззуба стара відьма, хоча в

Світлана Пирогова
2024.06.11 08:47
У чаті. Гумор.
Старий козел навчав малого:
- У чаті сайту будеш блогер.
Рогами всіх коли до болю,
Копитами топчи по колу,
Бо ти найкращий після мене,
Хоча іще поки зелений.
Отрути більше під віршами,
Налий поетам без підстави.

Микола Соболь
2024.06.11 06:29
Триндєц!
Такого на даному ресурсі ще не було, людина, яка вважає себе генієм складає рейтинг поетів за принципом: хто точніше цьомнув у попу той і вище. Це – ганьба! Треба нагадати Юркові, як саме починався його шлях на ПМ спочатку він почав друкуватися російсько

Микола Соболь
2024.06.11 05:58
Міжсезоння
Полиш анафему на після,
ще день до вечора іде,
дощу не замовкає пісня
і листя робиться руде,
хтось вилив із лихвою міді,
не в моді колір-малахіт,
сідай, зі мною пообідай,
нехай добрішим стане світ.

Віктор Кучерук
2024.06.11 05:32
Допитливим друзям
В соцмережах напоказ
Виставив світлини,
Щоб дізнався швидше клас
Де і з ким я нині.
У далекому селі,
В рідної бабусі, –
Між курей, качок, кролів
Дзиґою кручуся.

Артур Курдіновський
2024.06.11 03:02
Чорна заздрість
Пишу я знову гнівного листа.
Пишу усім, кому лише можливо.
Бо я старий, а хтось там - молодий.
Скажіть мені, хіба це справедливо?

В минулому пригоди залишив.
Кивну я учню головою схвально.
А хтось там пише краще, ніж я сам.

Борис Костиря
2024.06.10 22:33
Тіло ночі
Пошрамоване тіло ночі
відкрилося свою оголеністю.
Те, що було сховане
за сімома печатками,
явиться таємничим голосом.
Жагуче тіло ночі
відкрите для екстазу.
За його шрамами

Іван Потьомкін
2024.06.10 12:50
З голосу Езопа
Цап пасся над урвищем крутим.
«Друже!- гукає десь ізнизу вовк.-
Який же ти безпечний...
Так же можна зірватися й у прірву».
Цап начебто й не чує.
«Заходиться на вітер, а там же нема сховку!..»
Немов на глум, цап підіймається ще вище.
«Трава густіш

Юрій Гундарєв
2024.06.10 11:50
Месія - 24
Для мене Поет і Порядність - слова одного кореня. У мене навіть є однойменний вірш, який планую згодом опублікувати. А тому оголошую про створення літературного гурту з такою назвою «ПОЕТ І ПОРЯДНІСТЬ». Звичайно, це не якийсь офіціоз, а скоріше, літера

Юрій Гундарєв
2024.06.10 09:33
Я, він, вони
Спостерігав байдужий інтернет,
як катували і паплюжили мене:
накинулися люто, мов шакали,
і - розірвали…

Розсипалась журба розчинна
філософа з дитячими очима:
лише один відчув пекучий біль,

Світлана Пирогова
2024.06.10 08:35
Ожинове цвітіння
Ожинове цвітіння не ламайте.
Сприймайте цю красу червнену
Сердечним поцілунком із розмаю
Під колом сонця променевим.

Ожинове цвітіння, мов прикраса,
Що згодом ягідкою стане.
Омиє дощ її, краплинок маса,

Артур Курдіновський
2024.06.10 07:22
Желібі (епіграма)
Він словом нищить бездарів-поетів
Миколу, Олександра та Артура.
З чужого ліжка наш творець сонетів
Питає чемно: "Вірно, дядя Юро?"

Олександр Сушко
2024.06.10 05:33
Летять слони
Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,
Вчувається із хоботів "Курли!".

В ключах рожевощокі слоненята,
У авангарді - моцні товстуни.
А, мо', усе покинути до ката,

Віктор Кучерук
2024.06.10 05:09
* * *
Оце і є, напевно, щастя,
Коли, звільняючись од сну,
Цілую теплого зап'ястя
Твого приємну білизну.
Рамен торкаючись устами,
Волосся здмухую з чола,
Перебуваючи в нетямі
Від втіх, що в дім ти принесла.

Микола Соболь
2024.06.10 02:19
Біг по колу
Листи в редакцію, з редакцій…
Це листування без кінця.
Серед напливу публікацій
згубили заповідь творця.
Себе поети уявили
чи небожителями, чи…
Скрипить й моє перо щосили
з порожнього в пусте ллючи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 навзаєм
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-09 19:58:04
Переглядів сторінки твору 6740
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-09 21:06:44 ]
Доброго вечора, Сергію. Цікаві думки...

Найбільше врізалося:

"...і так лежав би вічність і мовчав.
дозріла б з часом зірка серед стелі.
і перманентно віяв з-за плеча
пекучий холод власної пустелі...

...минають люди, наче холоди.
про нелюбов до строку не казав їм.
усі «прощай» – задавнене «прости».
а всі прощання – зречення навзаєм..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 23:05:24 ]
доброго вечора навзаєм)!
дякую за неоминання і добрі слова.

щироваш,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-09 21:10:19 ]
вав!

тільки чи не є однокореневими "руба" і "обрубок"?)
хоча вірш настільки цілісний і потужний, що цей момент ( якщо вони справді однокореневі)– просто крихітна блішка :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 23:08:44 ]
я виходив з того, що ставити питання ребром і обрубувати кінці - дещо різні речі.
втім, як сказала одна дуже розумна й знаюча людина: по ідеї, вони спільнокореневі, але настільки вже далкі на словотвірному ланцюжку... так що я помилявся. отже - треба подумати над цим.

дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-09 23:23:52 ]
а ще я ось що знайшов:
ВЕРТИКАЛЬНО (згори донизу або знизу догори під кутом 90), ПРЯМОВИСНО, ПРЯМО, РЕБРОМ, РУБА, ПРОСТОПАДНО заст. Намалював.. картину сходу сонця, коли воно вертикально підіймається на пекуче небо (Ю. Яновський); Онде бистрень [бистрінь] клекотить, Прямовисно вниз летючи (переклад М. Лукаша); Дим з коминів піднімався прямо; Цей велетенський камінь [скеля над гірським шляхом] - мов поставлена руба білосіра, неписана книга віків (Т. Масенко); Підносився [гезенк] не простопадно, а трохи відступав правіше чи лівіше (О. Досвітній). - Пор. сторч.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-10 10:58:49 ]
та може й так, я ж не філолог ). про всяк випадок запитала, бо мало що ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Бібіков (Л.П./М.К.) [ 2013-02-10 00:06:36 ]
потужний вірш

перечитав

справді потужний

почуття лг розуміються легко, вправляються у свідомість читача ;)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-10 10:39:29 ]
дякую, Борисе!
зате сам лг в своїх потуттях ніц не розуміється)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-02-10 19:44:07 ]
Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-11 15:14:06 ]
щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 13:30:11 ]
Окрім вже відзначених Лесею Низовою, надзвичайно сподобалась і ця строфа:

тут все пекуче: голос, голод, шал.
і не тому, що я за кимось скучив.
довкілля пестить тисячами жал,
бо остаточно суче і минуче.

Геніально, Сергію. Як Вам так вдається писати - не навчите?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-12 17:48:17 ]
Геніально!? знущаєтесь?)
до геніально у всіх цих текстах ще рачкувати й рачкувати... мене б хто навчив писати.

щиро дякую за добрі слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 15:22:00 ]
Чудовий майстер-клас, Сергію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 23:06:52 ]
не смущайте мене, о Гарріо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 23:19:42 ]
Про низку збігів приголосних я вирішив не писати.
Через якусь сотню років про них ніхто не знатиме. То наскільки вагомим є смисл перейматись цим питанням?
нмсдд, у вірші немає вигадки як елементу якоїсь штучності, якогось "натягування" на себе чужих або абстрактно відомих амурних проблем на ниві людських відносин.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2013-02-13 23:21:55 ]
знаю. вірш важкий. важковимовляємий. шліфанути б! /мєчтатєльно так/
а може через сотню років тільки на це й звертатимуть увагу. хто його знає....