Ірисю, вІтаю!
Скільки днів, скільки днів...
Дотепно, весело, вигадливо.
Має сподобатися всім - і
дорослим і малим. Пропоную
(насмілюсь) 3-й рядок знизу
в такому варіанті:
І не смій мене брати на глум.
Озивайтеся, я за Вами скучила.

Чудовий віршик! Справді з підтекстом )
А картинка - Бррррр! Страшно ))
(позаглядала на Ваш сайт - кольорові пасхальні картинки з Відня - клас! Пізнавально. Дякую!)

Я лихий і злий Бабай...
Утікай, не утікай –
Все ж тебе наздожену,
Навіть украду у сну,
Виглядом своїм настрашу,
Як не їстимеш ти кашу.
Якщо будеш пустувати,
Зіпсую тобі я свято!
Ой дивися – не канюч,
Татка з мамою не муч.
Ну, і ще тебе попрошу:
Слухай їх порад хороших.
І тоді, моє дитятко,
В тебе буде все в порядку!

Чудасія! Думаю, дітки, оскільки бувають мудріші за дорослих, посміхнуться...
А от дорослим слід зробити висновки, бо, мабуть, у кожного є свій "Бабай")))

Молодець, Ірино!

))
нагадався переклад вірші Пла Брайта Галиною Ільницькою:
Пол Брайт

Під ліжком

У тебе під ліжком шкарпетка брудна,
Від цяцьки якоїсь частинка чудна,
Штани, качани, від цукерок сліди,
... Одначе під ліжком іще щось сидить!

У тебе під ліжком жуки і страшиська,
Що жадібно ділять торішню іриску,
Всю ніч хтось гризе, і сопе, і шкребе –
У них і на гадці немає тебе.

У тебе під ліжком дракон спочиває,
Одне око спить, ну а інше дрімає.
Він мріє про небо гірське голубе
І сонний занадто, щоб з’їсти тебе.

У тебе під ліжком сидить алігатор,
Що хоч не голодний, а з’їв би багато,
Одначе його лиш від піци гребе,
Тому він не буде ковтати тебе.

У тебе під ліжком ведмедиця гризлі
(Але не питай, як сюди вона влізла)
Ліниво качається, пузо скубе,
І надто гладка, щоб чіпати тебе.

Одначе під ліжком іще хтось сидить...
На зріст, як гора, і широкий, мов кит,
Гидотний, страшний, у бородавках ніс,
Цвіляка на пальцях, у вузликах хвіст,
І морда здорова, і лапи слонячі...
(Хоч кігтів на них я, здається, не бачив).

Він смокче під ліжком свій палець кошлатий,
Гукає налякано маму чи тата
І жалібно плаче: «Рятуйте мене!
Я бачив на ліжку щось дуже страшне!»

І тут утікають жуки і страшиська,
Згубивши дорогою мокру іриску;
Тоді навздогінці дракон вилітає,
Одне око спить, ну а інше дрімає.

Услід їм квапливо повзе алігатор,
Що хоч не голодний, та з’їв би багато.
А далі стрибає ведмедиця гризлі
(Але не питай, як сюди вона влізла).

За ними з кімнати іще хтось біжить,
За хвіст зачіпляється, падає вмить,
Летить сторчака, що аж труситься хата,
І гупає сходами дупа кошлата,
І морда здорова, і лапи слонячі...
(Хоч кігтів на них я геть зовсім не бачив).

Отак їм усім довелося втекти,
Бо дуже страшне щось на ліжку – це... ТИ!
Тепер вже під ліжком нікого нема.
Не віриш? Тоді зазирни крадькома!

У мене страшніший "бабай", бо має пазурі... :),

але зазирнути під ліжко стало страшно...

Спасибі, Яно!

Чомусь хочеться прочитати "прибіжу", а не "прилечу" за римою.
А віршик чудовий, нагадав мені мультик "Жихарка", мій малюк його обожнює, та я й сама у захваті. Подивіться на дозвіллі, якщо не бачили.
http://www.youtube.com/watch?v=jsUjzNHlggM