ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,

Іван Потьомкін
2025.11.06 13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж

Микола Дудар
2025.11.06 09:46
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким

С М
2025.11.05 15:16
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене

вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є

Микола Дудар
2025.11.05 09:26
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…

Артур Курдіновський
2025.11.05 02:51
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,

Борис Костиря
2025.11.04 22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,

Федір Паламар
2025.11.04 21:58
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Джерело у ясних ясенах" (2000)

 Перемінився цілий світ

Комуною називався хутір,
де пройшло моє дитинство

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Анатолій Криловець 7 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Марія Туряниця 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-04 12:42:45
Переглядів сторінки твору 2545
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.640 / 6.25  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Туряниця (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-04 14:40:47 ]
я в захваті, чудесний виклад думок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-04 21:17:47 ]
Я рада, що Ви, Маріє, у захваті від цього вірша.
І Ви своє захоплення довели оцінкою 5.25)))
Дякую за відгук.
Сподіваюся, Ви знайомі також і з правилами сайту..)
Щасти Вам у всьому.
Бачила Вас в Однокласниках. Усе добре ) Веселих свят!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-04 19:10:39 ]
...дякую, Лесю, за вірша... настроєвий такий, мені під настрій, взагалі під настрій Україні, не дарма ж під рубрикою "Україні з любов’ю". А таки ж не дарма, бо плаче Україна... Плаче тихо віршами Низового, послизається на власній сльозі, хоч і ховає їх, сльози, від натовпу... Натовп не бачить і не чує, кожен вирішує свої проблеми як уміє... поодинці. Сам на сам. Назва як висновок. Перемінився цілий світ. Жаль тілько, що не в кращу, а в гіршу сторону.
"....Таку підшукуючи риму,
Щоб громом гримнула в кінці
Трагедії!.."
Низький уклін ПОЕТУ, що бачив цю трагедію ще з колиски. Адже - село це колиска України, народу, нації. І зумів правдиво, як поет, як поет від народу, як громадянин України, донести це до народу. правда, народу, не так багато в цій країні... А її, колиску і країну, нагло знищують і тепер. Свідомо знищують.
Я ставлю високу оцінку цій поезії свідомо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-04 21:26:14 ]
Людмилко, рада тебе бачити!)
Куди зникла?! Знаю - читала твій учорашній вірш...
Усе буде добре! Я з тобою.

Величезне спасибі за такий надвичерпний коментар - усе ти відчуваєш і знаєш, і все тобі також болить і пече..; і таке високе поцінування цього твору.
Це важливий для мене вірш...бо знаю якою кров"ю він написаний...
Спасибі, люба моя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-05 00:05:57 ]
Зі святом вас, любі дівчата - Маріє і Людмило!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-05 01:05:16 ]
Як же болить душа за тим, чого вже не вернути!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-05 15:28:22 ]
І як же було боляче татові... Мені болить, коли читаю... А як йому...це ж його колиска...там витоки...коріння роду...заклався світогляд...там усе життя була його душа...

Спасибі, Галюню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-05 10:04:00 ]
Це нестерпно для людини - бачити пустку там, де колись любилося, жилося... Вірш викликає повні груди болю - і все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-05 15:37:10 ]
Дуже нестерпно, Анатолію. І цей біль майже в кожному вірші, присвяченому рідній Комуні.
Тато був щасливий, що зміг влітку 2011-го востаннє побачити батьківщину. І я вперше тоді відвідала місця, де народився мій прекрасний тато, де пройшло його дитинство. Батько показав мені все-все...
Спасибі за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-06 22:46:03 ]
Я " послизнулась на сльозі"...Дякую.Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-07 14:15:48 ]
Спасибі, дорога Світланко, за Ваше чуйне серденько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-24 16:29:59 ]
Не вперше хотілось зупинить свою т.з. "літературну діяльність", бо іноді вдавалось, нмсд, створить вірш, який гідно би виглядав останнім на моїй авторській сторінці. Принаймні, він мені тоді здававсь (ввижавсь) саме таким.
Навідається читач - і вірш перед ним. Саме цей, мій, найкращий, останній на сторінці, а водночас перший у сенсі подальшого перегляду. І дума: "О, який вірш. А які инші?"
І ознайомлюється. Вірші починають жить другим, третім, шостим, -надцятим життям. Згодом, може буть таке, що і цей читач кому-небудь порадить, або за руку приведе: "Поцікався і ти. Мені подобається. Це - саме те. Це - Поезія."
Такі от вірші І.Н.
Кожним можна закінчить, з кожного можна починать.
Вони гідні читацької уваги. А Поезія існує хіба не для цього?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-25 11:51:55 ]
Спасибі Вам, Семене, за такий коментар!
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-25 12:09:09 ]
Уклін вам обом з батьком, Лесечко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-25 13:32:14 ]
Іннусь, спасибі велике.