ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.09.28 10:42
Дарована
Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.
Без любові пересохли б океани,
Без любові сонце не зійшло б.

Не зустрілись би закохані ніколи,
І дитини не почули б сміх.
Без любові вся планета охолола б,

Козак Дума
2024.09.28 09:52
Тон і моветон
Коли панує моветон
у цілоденній каламуті –
уже чіпляються за тон,
не апелюючи до суті!.

Микола Дудар
2024.09.28 08:43
***
Висять на гіллі абрикоси…
Здалеку манить самота…
А тут ще вітер голо - босий
І не покинеш блокпоста
Щоби тако пірнути в серпень,
Забути геть, бронижилет...
У цю прийдешню літа зелень
Зустрітись з кумом Василем…

Віктор Кучерук
2024.09.28 06:39
* * *
Дні стають короткими, як миті
Нещодавніх зоряних дощів, –
Жалюгідні залишки блакиті
Одягнули з хмарності плащі.
Тьмяне мерехтіння листопаду
З дня у день нагадує про те,
Що уже лишилося позаду
Швидкоплинне літо золоте.

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
Криниця
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: не живе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
***
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Косий дощ (пісня)
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
А війна війною
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
* * *
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
* * *
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
***
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Дядько Гуня
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
sent
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Андрофаги
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити (квартон)
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
***
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Олещенко (2012) / Публіцистика

 Сільські історії. 2. Імена
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-09-16 23:10:15
Переглядів сторінки твору 3827
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.019 / 5.5  (4.849 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.312 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.07.06 17:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 21:05:15 ]
Ваш нарис цей чи розвідка (не спеціаліст в жанрах) куди веселіше за попередній.
В цьому сум ще живе.
Імена, імена. Та не в іменах справа.
А Лариса справді ім'я рокове буває.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 21:37:02 ]
Сашко,дякую, що завітали.
Сама для себе я називаю цей жанр придибенціями
(бо з життя взято). Так, не в іменах річ, але і в них... Обіцяю надалі повеселішати:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-17 21:20:24 ]
Таня, ты не анонсируешь? что ж я не вижу то?
Саше спасибо! - у меня Саши по жизни друзья!:)
Лариса - чайка. а Фотина(Фотиния) - это Светлана, так Свет крестят, обычное имя в святцах.
а имя - это все для меня. свое (наше) люблю очень, только в русской фонетике. тема интересная. а если ещё сюда фамилии добавить, особенно для тех, кто их меняет, выходя замуж - то и вовсе бесконечная.
мне нравится, как ты пишешь - легко. и - читается!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 21:45:44 ]
"Что в имени тебе моем?"
Танюша! Гаразд, не називатиму тебе Тетянкою:))
Зворушена, ти - найдоброзичливіший читач на всіх ПМ!
Про Фотину-Світлану я знаю; гадаю, то був такий своєрідний жарт з боку священика. Тема імен справді неозора, знаю не одну подібну історію... До речі, про Тетян кажуть, що в них часто непроста жіноча доля. А я тобі зичу тільки щасливої! Ти - розумничка:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-17 21:51:49 ]
ой, Таню...
спасибо. и тебе добра, и покровительства нашей Танечки небесной - я так люблю её, что только так и называю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 22:03:29 ]
Жарт попа подібний від його скудності. Це колись ім'я давали попи при хрещені. І арсенал в них був по ранжиру, де багатші там Ольга чи Катерина, а для решти Текля, Явдоха... Це тому, що коли всіх називати так як хочуть батько-мати, так кому тоді попи потрібні стануть? Але це з історії.
А Татьяна ім'я пушкінське. Саме Алєксандр Сєргєєвіч ввів його в широкий вжиток. А до того воно було на рівні ось тих самих.
Алєксандр у всіх в друзів, ім'я зобов'язує. А в Чайок ні. Судьба знаєте. Квилять чайки. Лгут по нашому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-18 11:22:54 ]
Дозвольте з Вами не погодитися, Олександре.
Тетяна - ім'я латинське, від грецького tatto - призначаю. У місцевості, де я народилася, - чверть жіночого населення Тетяни. І були вони Тетянами задовго до Пушкіна. Один мій досить освічений знайомий стверджує, що це ми, праукраїнці, подарували грекам згадане ім'я. І що його слід тлумачити так: Те(що треба)-тя(тобі)-на(даю).Тож дружіть із Тетянами! А серед Ларис-чайок теж бувають різні екземпляри. Удачі в житті і творчості! Я теж люблю ім'я Сашко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-18 12:48:40 ]
спасибочки Сергеевичу Саше
что он воспел святое имя наше:)

ну Танюша - ты у меня с языка сорвала!:)
дозволь в тебя, Сашечка, вцепиться википедией (я знаю что ты эрудит, но всё, что было до меня - можешь забыть:)

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%82%D1%8C%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0

как можно видеть оттуда - имя это давалось особам царской семьи задолго до Пушкина. что уж говорить о Романовых-новомученниках. Ну а Пушкину я конечно благодарна, как и всем Сашам вообще:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-19 23:44:46 ]
коли імена зникають з вашого оточення, поряд неодмінно з’являється хтось із таким же ім’ям. Не вірите?
Вірю! Перед новим роком всіх знайомих звали - Христина. А тепер - Тетяна. Завжди, найкращі друзі в мене -Тетяни.
Дуже радий новому знайомству.
Оповідання, як спокійна, розумна розповідь.
Без лишніх непотрібних оцінок і порад.
Як у житті. Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 10:15:05 ]
Щира дяка! Рада,що ПМ послали мені такого
прихильного, доброзичливого читача.