ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.09.24 05:32
Не залишаючи слідів
Ніяких вздовж узбіч, –
Ми, наче кола по воді,
Розбіглись навсібіч.
Ніхто сьогодні не знайде
Відбитків наших ніг,
Бо ми давно вже бозна-де
Від юності доріг.

Володимир Каразуб
2024.09.23 19:32
Так легко обривається в тобі
Мотив весни.
Мотив без нот, без імені, без слова,
Що йде за ним.
Спадає цвіт, зникає світ, вгорі
Здається, — байдуже. Міжчасова безмовність.
Слова. Холодний бісер ночі… бісер… ночі,
І чорний бісер з дна твоїх зіниць

Ілахім Поет
2024.09.23 19:02
Я ліз у пекло поперед батьків.
Бентежив лихо, доки воно тихе.
Хотілось - не надкусював, а їв.
Кохалося – тим почуттям і дихав.
З пісень слова незграбні викидав,
А стогін перетворював на блюзи.
Ловилась риба, хоч не ліз у став.
Любила та, на кого

Юрко Бужанин
2024.09.23 17:09
Думки нуртують
і на скроні тиснуть дзвінко,
У фантазій
сплелися вони
візерунки...
Поряд мене Ти(!) йдеш,
найпрекрасніша

Тетяна Левицька
2024.09.23 14:56
Сутеніло! Вечір ковтав світло так швидко, що Жанна не встигала завидно добратися з роботи в дитячий садок. Погода засмучувала. Зранку зарядила нудна мжичка. Небо заволокло чорними хмарами. Пізня осінь палила густий туман, що стелився над річкою сивою куря

Олександр Сушко
2024.09.23 12:54
Був поетом. Літав понад хмарами,
А тепер на Донбасі, в рову.
Не залякуйте Божими карами,
Бо і так я у пеклі живу.

Ні вперед, ні назад. Нема виходу.
Смерть усюди. Хитається світ.
Перепаленим порохом дихати

Леся Горова
2024.09.23 11:39
Немічні промені сонця, що сонне ще,
Ріжуть туману навішену шаль.
Та не під силу дебеле полотнище
Ніччю затупленим іхнім ножам.

Човгають вперто, дирявлять настирливо,
Вже не такі і безсилі на взір,
Бо заблищала роса намистинами

Микола Дудар
2024.09.23 07:46
Скажу вам більше — є готівка…
Ну десь тако вагонів зотри
В одному з них своя горілка
(Тут ще дізнатися би котрий…)
Багато де чого залежить
З якого боку підібратись,
І не дай бог, якщо є нежить…
Бо доведеться теліпатись

Віктор Кучерук
2024.09.23 05:55
Несвідомі ми та грішні,
Раз у головах бедлам, –
Наряджаємось розкішно
І гуляємо без гальм.
Обираючи десь одяг,
Чи п’ючи хмільний напій, –
Пам’ятаймо, що на сході
Йде за щастя наше бій.

Юрій Лазірко
2024.09.23 02:08
не потрібні вже слова
лала-ла-лала-ла-лала-ла

1.
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я

Ярослав Чорногуз
2024.09.22 22:01
Питаєте, чого це я сумую?
Бо самота навколо, самота.
І ніби все життя минає всує,
У бік незрозумілий поверта.

І що у нім? Яка краса чи втіха?
І зникло розмаїття, хоч любов
Горить, яріє чи палає стиха,

Володимир Каразуб
2024.09.22 20:54
Немає нікого хто поруч твого життя
Солодким цілунком погодить тебе на завтра,
І буде не проти сказати тобі, що за-
Бути уже не спроможний, що станеш початком
Великої книги. Напише хтонічний роман,
Історію світла, історію часу та словом
Сплітаючи чис

Іван Потьомкін
2024.09.22 19:23
Спасибі, Доле,
Що ноги-руки цілі,
Що світ цей сприймаю
Барвою, звуком, словом...
«А решта?»
«А решта – вагомий додаток,
Що зветься так просто – ЖИТТЯ».

Володимир Бойко
2024.09.22 17:32
Коли не годні показати розум, показують нерви. Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки. Коли нападають нерви, музи відпадають. Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу. І холодний розум можна довести до точк

Сонце Місяць
2024.09.22 15:43
ефемери зимового вересня
землеміри німого кіно
лейтмотив надзвичайно первісний
римування авжеж гуано

понад зірваними піввуалями
нас діждеться нуарний суар
крокодил неприродно роззявлений

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 передсвітанкове




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-22 16:44:55
Переглядів сторінки твору 6241
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 22:49:26 ]
Галю, поки перечитала усі коментрарі, щоб не повторюватись, Ви вже й вірші місцями поміняли. Залишається тільки сказати, що і мені первинний варіант більш до вподоби. А відносно сучасних тенденцій віршописання ми тут днями вели полеміку з Емілем Боєвим на сторінці одного з моїх віршів. Він теж сварив мене за дієслівні рими, бо десь там одна таки була у тому вірші.
А я якраз і розмірковую повсякчас, "шліфуючи" вірші до вимог сучасного віршописання: а чи при цьому не втрачаю щось цінніше, ніж досконалість рим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 06:07:53 ]
Я тому і подала, Валю, обидва варіанти, бо перший мені самій подобається більше )) І, як виявилось з коментарів колег-фахіців, - не такий вже він і "пропащий" )) Тому вкотре переконуюсь, що внутрішнє відчуття автора щодо змісту і форми твору - дуже чіткий орієнтир у пошуках отої "золотої серединки" співвідношення технічних і семантичних нюансів.
Дякую за Вашу думку. Вона - ще одне підтвердження мого внутрішнього відчуття і міркувань колег. Цьом!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 01:47:04 ]
Вірш - як передсвітанковий промінчик, який спонукав попри пізній час, зайти "на вогник"...

Справді,перший варіант - найкращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 06:12:34 ]
Дякую, пані Ірино! Ваш відгук - ще один голос "за" щодо мого внутрішнього відчуття, бо часом починаєш вже надто себе цензурувати, навіть там, де це не обов'язково ))) Цьом!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 08:00:39 ]
Образок цей доволі привабливий саме внутрішнім змістом, емоцією автора, котра стоїть незримро за зоряною тишею. У цьому плані перший варіант, власне, і є носім тої "родзинки". Якби було бажання щось тут ще покращувати (не плутати з "пакращеннями")), то, як на мене, ось тут:
1. Вже й зірки - тут і приголосних багато і те ВЖЕ грає не на руку автору, воно якось приземлює текст, прив`язує його до конкретного часу, а якраз головна приваба - у позачассі. Як варіант -
Зіроньки поснули.
2.ЛиШ Матіоли чаР ХМільниЙ П'янить - чудовий рядок, проте ледь затиснутий, скутий приголосними та суголосними, якось би йому трішки розправити крила)
3. І насамкінець ще раз подумати про повтори:
слухаю-слухаю, минуле -минулий минулий. Чи справді воно тут спрацьовує?
Багато чого тут залежить від того, як автор це відчуває, тому універсальних рецептів нема, прислухайтесь до серця.
Щиро - Нечуйвітер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 10:06:32 ]
Дуже вдячна, пане Ярославе, що Ви завітали на цю розмову і висловили своє фахове (і дотепне!)) бачення обговорюваної теми.
Мої міркування щодо Ваших зауваг:
Оте "вже", у моєму розумінні, мало би нести смислове навантаження, щоб показати наскільки вже глибока ніч, майже світанок, що "вже й зірки поснули", а оскільки матіола - нічна квітка і найсильніше пахне у темряві, (а зі світанком її аромат послаблюється і стає майже непомітним удень), то хотілося підкреслити, що матіоли чари ще п'янять, і тому ЛГ ніяк не може покинути такої розкоші і піти спати, а сидить і медитує у тих пахощах і роздумує про минуле...))
у такому контексті виділений Вами рядок про матіолу міг би бути отаким:

"лиш матіоли чар іще п'янить",

таким чином трішки меншає приголосних, але з'вляється, можливо, художньо небажане але смислово вмотивоване "іще". Тими "вже" й "іще" ніби фіксується ота передсвітанкова пора доби, коли вже майже не ніч, але ще не світанок.
Стосовно повторів, то їх я відчуваю так, як охарактеризував у своєму коментарі пан А.Криловець - як сугестію-навіювання.
Ще раз дякую за допомогу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-23 09:50:03 ]
Мені до вподоби перший варіант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 10:10:29 ]
Дякую, Олександре, що висловили своє враження. Думка і відчуття кожного коментатора для мене є важливими. Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Сірий (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-23 11:38:55 ]
Висловлю і своє міркування: як на мене, то перший варіант навіть звучить якось більш філософськи наповненим... Сподобалось! Дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 15:33:45 ]
Дякую, пане Сергію, за висловлені міркування і емоції. Ціную кожен відгук моїх читачів. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 17:28:51 ]
І мені перший ліг на душу... Дякую, Галинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 21:46:28 ]
То я дякую Вам, Інно, що долучилися до бесіди і висловили своє враження! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-23 23:09:48 ]
Кількаденні неполадки з компютером ізолювали мене від активності в обговоренні, а воно таки активне. Моє перше враження від прочитаного було однозначним - перший варіант. Це майстерне передсвітанкове.
З чим і вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-27 11:36:07 ]
Тішуся, що у Вас все налагодилось ))
Дякую за відгук, висловлене міркування і вітання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 20:09:45 ]
п"ю Ваше "Передсвітанкове" - краса!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 00:01:47 ]
Щиро радію Вашому візиту, Роксоланочко! Приємно, що Вам сподобалося! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-05-27 23:12:05 ]
Перший варіант зачаровує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 00:03:43 ]
Тішуся, що завітали, пані Наталю! Вдячна за висловлене відчуття! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-06-04 18:32:33 ]
Пані Галино! Фахівці "розібрали" Ваш чудовий віршик "по кісточках". А мені дуже сподобався перший варіант! Дякую за Ваш коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-05 01:59:07 ]
А я дякую Вам за Ваш ))) Приємна мені Ваша увага до вже трохи давнішої публікації. Я теж люблю той перший варіант. А другий - то як зразок абсолютизації вимог. Звичайно - все добре у міру.


1   2   3   Переглянути все