ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.06.29 12:57
Поміж ромашок- штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.

Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,

Іван Низовий
2024.06.29 12:51
Обминаю тебе,
Моя перша юнацька любове,
На розгрузлих шляхах,
Де зневіра, і зрада, і біль,
Де ніколи й ніщо
Не сприймається як випадкове
Й тимчасове –
У всьому

Олександр Сушко
2024.06.29 10:52
Лебедіє сонячна юга,
Зрошена ранковим щебетанням.
Пообіді - спека, пилюга,
Ніц нема охоти до кохання.

А воно потрібне, хоч убий,
Нащо літо як нема любові?
Жінко! Я до вечора не твій!

Володимир Каразуб
2024.06.29 10:38
Більше ніхто не відтворить її очей,
А тисячі скажуть про погляд блакитного моря
І житимуть між тисячами подібних речей,
Що були у кімнаті, якої ніхто не повторить.
Навіть думка про те, що усе обернеться в прах
До ненависті світу – нестерпна, в серцях

Володимир Ляшкевич
2024.06.29 10:23
Плин мирри у сни диво-теплої ночі.
І покій мирської, принишклої хвилі.
Відчуй, Кесаріє, як входить тремтіння
у намертво стягнуті латами груди,

як сходить уроджена в далечі дальній
забута в нестямах солодка належність,
як відігнавши покари порядки,

Юрій Гундарєв
2024.06.29 08:42
червня, вже вісім років тому, в бою на Донбасі від кулі снайпера загинув Василь Сліпак.
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв

Олександр Сушко
2024.06.29 06:48
Дядя Юра - ловкий віршомаз,
Ратичкою шкряботить щоденно.
Та його хвалю! Волаю: - Клас!
Ти в літературі навіжений!

Кожен твір - перлина золота!
Кожне слово - мудрості оаза!
Творчості свята твоя вода

Віктор Кучерук
2024.06.29 05:29
Нині, як ніколи,
Видно хто є хто, –
Хто став напівголий,
Хто придбав пальто.
Видно, що для фронту
І коли собі,
Як і кожен контур
Радощів і бід.

Артур Курдіновський
2024.06.29 03:21
Сокільники... Зґвалтована дорога!
Немає свіжих квітів навесні.
Життя - страшна війна. Гуде тривога.
Себе питаю: виживу чи ні?

Мій Лісопарк - розстріляне минуле!
У двері, що зачинені тепер,
Благав та стукав. Марно. Не почули.

Козак Дума
2024.06.28 15:28
Весна має очі твої:
прозорі смарагди зелені,
зело неосяжних гаїв
і листя-мереживо кленів!

У літа постава твоя
і дині – як перса звабливі.
Твій голос – то спів солов’я,

Леся Горова
2024.06.28 14:03
В повечірній тиші не сумуй, мій друже.
Пів зими пробігло, ближче до весни.
Голос твій печальний розтривожив душу.
Завіконня хмуре зашуміло тужно
Барабанним танцем крапель крижаних.

Не сумуй, минеться, і за ніччю сплине
Все, що розболілось за корот

Самослав Желіба
2024.06.28 13:01
   На теренах українства, певно, явище Прекрасної епохи ніде так не виразилося, як в урбаністичній чи напівурбаністичній прозі І. Франка, зокрема в «Перехресних стежках». І йдеться тут не про шаблони щодо видатного письменника, а його реальні та практично

Іван Потьомкін
2024.06.28 12:28
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомлів би,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерехтит

Сергій Губерначук
2024.06.28 11:08
Я запам’ятав Сергія Ґуберначука як обдаровану, добру людину і дуже скромну, що в театрі є не часта і досить цінна якість. Пам’ятаю його як актора і в сучасних ролях, і в українській класиці, зокрема в легендарних «За двома зайцями» (режисер Віктор Шулаков

Світлана Пирогова
2024.06.28 10:49
Ти мені розкажи про себе,
Ти довір свою таємницю.
Недаремно світилось небо,
Заіскрились наші зіниці.

Недаремно ж погляд у погляд,
Мов зійшлися небесні зорі.
І в душі ніжний, теплий порух.

Віктор Кучерук
2024.06.28 08:07
Сутінки ранні зникають поволі.
Плине мелодія ніжна без слів.
Серце полишили смутки і болі,
Щойно тебе, моє щастя, зустрів.
Сонце над обрієм полум’яніє.
Вітер підбурює гай до розмов.
Серце наповнили віра й надія,
І заспокоїла душу любов.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Гора (1964) / Інша поезія

 Гора Батька




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-27 17:19:10
Переглядів сторінки твору 2488
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.401 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
Інша візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.05.03 17:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-13 23:46:24 ]
Кто сам себя выставляет на свет, тот не блестит. Кто сам себя восхваляет, тот не добудет славы. Кто нападает, не достигает успеха. Кто сам себя возвышает, не может стать старшим среди других.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-18 05:07:59 ]
Спасибо за отзыв. Припомнилось мне:
...Запомни, внимающий! Будущее — начинается сегодня! Оно начинается — прямо сейчас!
Всегда — именно сейчас начинается и твоё будущее, и будущее Земли! Запомни это!
Вот — Мой ключ к Свободе: Каждый определяет своё будущее собою! И ты прямо сейчас можешь создавать своё будущее!
Более того, даже не ведая об этом, ты это неизбежно делаешь. Но человек способен делать это осознанно!
Каждый момент времени — это и есть то настоящее, которое определяет твоё будущее!
Прошлое — уже закончилось. Его всегда уже нет! С тобой из прошлого остаётся только то, что ты не готов оставить, что тебе дорого, за что ты держишься крепко, к чему привязан. Это может быть и положительное — и отрицательное, влекущее тебя вперёд — или сдерживающее твою эволюцию… Но каждый раз именно ты можешь выбрать из всего этого то, что ты хочешь взять в своё будущее!
Негативная карма существует до тех пор, пока человек не сможет, осознанно выбрав только Создателя и оставив всё остальное, вступить в Жизнь Творящей Божественной Силы.
Но подготовкой к этому погружению будет управление своим будущим.
Ведь именно ты можешь выбирать то, как ты хочешь жить дальше!
Ты выбираешь это прямо сейчас — тем, как ты мыслишь, действуешь, в каких эмоциях живёшь!
И реши: для чего и как ты намереваешься дальше жить?
… Прошлое открыто тому, кто умеет видеть в потоке времени.
Будущее создаёт тот, кто понял своё прошлое.
Будущее не зафиксировано. Оно изменяется там, где новые причины создают новые следствия. Именно так человек сам создаёт своё будущее прямо сейчас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-18 12:02:42 ]
"Я відкриваю Безмежне Світло - людям Землі!" Позвольте спросить:"А кто закрыл свет от людей Земли?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-18 12:04:14 ]
"Поняв однажды, что ничто воспринимаемое или мыслимое не может быть вами, вы свободны от своих представлений. Видеть всё как воображаемое, порождённое желанием, необходимо для самореализации. Мы упускаем реальное из-за недостатка внимания и создаём нереальное избытком воображения." Нисаргадатта Махарадж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-18 12:10:23 ]
"Зачем в "аватарки" прячемся? -
Красивее быть хотим?
Ведь взрослые, а дурачимся-
Да здравствует псевдоним!…
Лицо, нам природой данное,
Стараемся скрыть от всех.
Вот времечко виртуальное…
И смех в этом есть, и грех.
И мы, словно в детство впавшие,
Скрываемся от кого?
Мы прячем глаза уставшие,
А в них наше волшебство…
И смайлики солнцеобразные
В привычку уже вошли.
Мы все, бесконечно разные,
"До ручки" одной дошли.
А впрочем, о чём я, милые?
Не слушайте вы меня.
Упрячьте глаза красивые,
Смысл имени затая,
Живите в согласьи с совестью,
Картинкой прикрывшись вновь,
Но в жизненной вашей повести
Навряд ли мелькнёт любовь"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-18 12:11:45 ]
Не может даже Атлант Чашей поднять океан. Большая любовь- талант, Который не каждому дан. Но счастье стремиться к ней Любому из нас дано: Разве люди бедней, Что Солнце на всех одно?