ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

 вірш видалено

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-07-14 00:16:44
Переглядів сторінки твору 7178
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-07-14 12:40:06 ]
я чего-то не пойму - тебя закрыли что ли?..
а ты ж бо - лучший!:
http://focus.ua/culture/258356/

что господа редакторы на это скажут? (а судьи - кто?, кстати и снова)

искренне порадовалось, Костя, хотя удивлена безмерно. вот ни Скибы-Жаданы и иже с ними.
а ты!
что сам то думаешь по этому поводу?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-14 13:07:07 ]
Як завжди - свіжі о́брази (постаті), сміливі і неординарні метафори, за деякі з яких можна було б здобуть місцеву славу, схожу на ту, що мав Салман Рушді.
Як завжди, має місце тісний зв'язок минулого і позаминулого з прийдешнім, але нема зв'язку з відомими апостолами та богами хуторського сучукрліту. Ото і нема штучної слави.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-14 22:21:00 ]
Марта Январская - дякую: 1)мої твори не анонсуються в "Останніх надходженнях" через недостатній рейтинг; 2) розумію твій стьоб, але нічого такого в мене нема: пишу та й годі; 3) на ПМ публікуються різні люди, в т.ч. професори і навіть Тарас Шевченко 4) та публікація ошелешила; через неї почуваюся незручно й нІяково; хоча вся справа у заголовку: потрібно було назвати "Дані накладів Книжкової палати"; як казав В.Герасим*юк (чув це на презентації збірки О.Короташа) - немає такого поняття як "успішний поет", так само, як поняття "успішний гробокопач": ти ним або є, або ні (тобто, ти або "поет", або ні; або "гробокопач", або ні); в інтернеті часто купуються на заголовки, на кшталт: "Умер (чи пак "ушел навсегда") Михайл Борский" - а починаєш читати статтю, то виявляється, що головний герой фільму, якого грає М.Боярський, за сценарієм помирає, а стаття насправді про нову роль М.Боярського; за часів СРСР - найуспішнішим автором був В.Ульянов, але справжню літературу важко було дістати, деяких авторів - узагалі неможливо; порівнювати наклади і успішність - це, як порівнювати в кого більший "х...вість" - в кота чи в собаки: дивлячись який кіт і яка собака У будь-якому разі - дякую :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-14 22:38:29 ]
Семен Санніков - у кожного своя "Пусі Раіт" (моральна межа); є речі, які слід казати саме так, а не інакше: бо "так" - це правильно, а якщо скажеш про "ці" речі "правильно" - то це буде неправильно (воно не дійде, його не зрозуміють, не переконає) :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-14 22:48:44 ]
Марта Январская - ще забув додати про "Скибу-Жадани": 1)"Пятизнак, або життя і нежить" із задоволенням придбав у нас в Білій Церкві в 2009 році за 34грн. (вона в мене на видноті стоїть і час від часу я перечитую по декілька віршів) - книга надзвичайна; 2) Жадан - це живий класик.
Коротше, я й у слід Жаданів чи Скибів не ступлю :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-07-15 14:08:31 ]
а я вот "Живокост" хочу, Костин Живокост. чтоб стоял, у меня, ничем и никем не заслоненный.:)чтоб можно было при желании обратиться) но у нас ты не продаёшься.
Костя, я не умею стебаться) тем более по пунктам)
мне интересно было - правдивы ли цифры тиражные. Если да, то при всех нюансах современного книгоиздательства - остается только снять шляпу перед человеком, который настолько верит в востребованность поэзии вообще, и в бумажном виде, в частности. это сродни героизму в наше время.
и еще я очень рада, что страна может видеть своих героев - в лицо!), наконец-то.
знаешь, Жадан меня пока ничем не удивил, чесслово). а вот ты - не переставал еще удивлять. я уже как-то затрагивала момент "как"овости в твоем творчестве, но обошлось "спасибом". посмею повторится: зачем тебе все эти "як/наче/мов"? это же все равно что танцора на костыли поставить - строить на них стих-ние. зачем тебе такие фишки? вот это мне больше всего не понятно. Похоже на то как поэт нарочно изображает из себя гробокопателя. юродствует он так. гвозди в крышку гроба стиха - все эти наче/неначе. один раз это еще прокатывает. но ты то удивлять - не перестаешь)
по вопросу рейтенговости и доступа в ленту - я уж промолчу. это просто no comment.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-07-14 23:00:13 ]
О, Костянтине. Привіт. Такий вельми примітний твір - і де? Якби не коментарі, то лежав би він у музейній коморі (запаснику чи як він зветься).
Все ж, нмсдд, трапляються досить "міцні заміси", які переходять з вірша в вірш, бо вони про одне і те ж. Наскільки це доцільно у тому чи іншому випадку і на яких територіях, на яких читацьких загалах - це, скоріше, питання місцевого значення. Наприклад, я полюбляю естетику у творах, а ти в мені пропонуєш щось ортогонально інше. Що мені робити? Обминати? Обминаю. Але я не рефері і не директор шинка, з лаштунків якого ти читаєш твори. Попри те, що прийшли крім мене дудлити пиво і інші батьки з майже дорослими дітьми, я питиму собі мовчки свою порцію. Я відвідувач і постійний клієнт. Я навіть не мийник келихів :)
А вірші цікаві. Щоправда, є такі, що "no comment". Та я п'ю собі пиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-14 23:16:08 ]
течуть слова Ісуса наче
з перс негритянки молоко;

На мою скромну думку, згадувати Ісуса, а отже Бога постійно - це гріхопадіння, скочування униз. Таке враження, що Ви, Костянтине, з Богом-Ісусом на ти, разом бігали на побачення, чули його наживо і т.д.
Чорне і біле....але це - жахливе порівняння за змістом. З таким самим успіхом це можна було приписати і комусь іншому - навіть собі, адже це усе Ваше..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-14 23:18:27 ]
мені, коли писав цей твір, сподобалось порівння, яке я придумав: "Слова Ісуса течуть, як з перс негритянки молоко" : серед людського чорного мороку - його слова як біла поживна речовина/сила (з чорного "терикону" виривається біла магма) - не скажу, що суперськи, але прикольно (доуявляти потрібно, цим і цікаво) :) Будьмо!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-14 23:30:49 ]
Ну що ж тут скажеш - святих багато. Приколюйся...
З Петром могорич уже випито.. Далі - Володимир, Дмитро, Михайло, Микола.... Біблія - товстезна книга, на все життя вистачить, разом зі словником Грінченка на закуску...
Успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-14 23:28:24 ]
Ксенія Озерна - моє безневинне порівняння є цілком безненвинни і до того ж влучним :)
І так ніхто ще не порівнював і не казав, тому це по-новому, модерново, це по-християнськи, бо порівнюється духовне з еквівалентним матеріальним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-14 23:42:27 ]
Це не по-християнськи - щось же повинно залишитися святим і непереписаним під модерн у гонитві за "так ніхто ще не порівнював і не казав".