ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Забути про квіти
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Перед падолистом
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Ципріан Каміль Норвід
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
* 240 *
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Від'їзд
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Повішений
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лик безсоння
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Cінабоном білих маків…
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Розкладене по поличках
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
* * *
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
Лімерики G 1
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
* * *
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач (The Beatles)
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
***
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
Притча про Синього Птаха і Зоряну Душу
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші

 Осіннє
Образ твору ...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-03 12:13:09
Переглядів сторінки твору 4541
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Низовий (М.К./М.К.) [ 2013-09-03 12:34:31 ]
І жайвором до хмар
шугне з-під тиску ніг
бажання жити далі,
бо серце є,
душа іще болить,
і не загусла кров.
Хай знову буде сніг,
холодний сніг реалій,
до денця п’є
душа журливу мить -
не бійся підошов,
бо шрам у шрам йдемо
у почутті і слові,
ми прес-реліз…

Таню, мені справді навіть важко виокремити щось, що найбільше різануло моє серце...
Усе так.
Дякую щиро!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-03 12:36:36 ]
Таню, вибач, що від тата. Так сталося. У цьому щось є. Бо сьогодні підбираю саме такі теми, як у тебе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-03 17:26:53 ]
Лесю, не вибачайся. Мені так тепло стало від того, що це сталось. Подумалось, що, можливо, Іван Низовий заговорив до мене твоїми вустами... Я не люблю плакати,і не вмію писати коментарі поетам, котрі вже не зможуть відповісти... але зараз у мене на очах сльози...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-04 12:10:43 ]
Танечко, дякую..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-03 13:02:44 ]
"Мінливий час тече".
Ми вкотре зустрілись з основоположним діалектічним положенням, за яким ніщо не залишається у спокої, але все, подібно до річки, знаходиться в постійному русі. Щоправда, у положенні йдеться виключно про ВСЕ.
Тут я бачу справжній модернізм у моєму розумінні цієї буржуазної течії у мистецтві.
Ці обставини водночас наближають Вашу поезію до найкращих взірців філософської.
Де, як не на цвинтарі, знаходить підтвердження наступна думка - думка про те, що шукали чи не шукали, хотіли чи не хотіли, встигли чи не встигли і минулому особи (люди, персони), а нині небіжчики зі стажем чи ні?
Лише 5 рядків вірша, а скільки у них змісту...
Наступні рядки - це вже, нмсдд, домішок поетизованого бла-бла-бла у найкращому розумінні цього поняття. А без нього поезія, нмсдд, неможлива та, нмсдд, мертва.
Також сподобалась метафора про реалії. Вони, дійсно, діють досить часто саме так, як змалювано у вірші. Та не всі це відчувають, якщо тепло вдягаються у кожухи своїх переконань щодо своїх успіхів - будь-де. Особливо, нмсдд, щодо своєї творчості.

Мають місце критичні збіги приголосних.

Не ставлячи собі за мету детальний розгляд вірша, я подякую - і зупинюсь.

З повагою і без викрутасів,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-03 18:44:39 ]
Гарріо, коли я щось друкую, у мене вже азарт, я вже чекаю Вашої реакції... Я навіть не знаю, на скільки реальні усі ті вирази обличчя Вашого аватара, які малює моя уява, але це так кумедно...:) Це побічний ефект від перебігу виказаних Вами думок, у котрих я завжди знаходжу щось для себе цікаве.
Як я воювала з тими капосними збігами!Як Шаріков з кішками.:)Але часом Поліграфу Поліграфовичу легше присутність кішки витримати, аніж мені від тих збігів позбавитись.:)
А от щодо цвинтаря, то, сподіваюсь, моєму ЛГ до нього ще далеко. Просто він так довго тікав від осені, що, коли вона таки постукала йому у скроні і він зрозумів, що від неї ніяким кадилом не відмахаєшся,у нього сталась криза, йде переоцінка поглядів ... Так часто буває, особливо з чоловіками. :)
З вдячністю за увагу,
Т.Р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 14:58:13 ]
Мені теж цікаво друкуватись.
І у дивний спосіб збігаються наші з Вами помисли.
Мене цікавлять коментарі авторів, які можуть скільки завгодно читати серцями або лише очима, при цьому не забуваючи про зміст, про засоби художнього відображення і про питання технічної досконалості.
У принципі, можна скільки завгодно щемно пригадувати сільську кладку через рівчак, на якій тебе хтось колись поцілував уперше або, не доведи, Господь, востаннє. А можна не менш чутливо і захоплено милуватись сучасними магістральними мостовими переходами через, наприклад, Гудзонів пролив, якщо тебе з ними ніколи ніщо не пов'язувало. Бо це і краса, і технічна досконалість, якою б мертвою вона не була.

З вдячністю за довіру до читача,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-04 12:39:52 ]
Танечко, вірш - живий, а скільки технічно досконалих, але - мертвих...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-04 19:56:11 ]
Дякую, Іннусю. Оце тут ми з моїм творінням, схоже, схожі: недосконалі.:))) залишається відкритим питання хто з нас живіший... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 15:29:50 ]
З легкістю і без образи приймаю цей закид на свою адресу.
Десь у 2004-2006 р.р., коли я уяви не мав про таку науку як версифікація, я писав, так би мовити, "серцем". Мої вірші дуже подобались і мені, і моїм читачам. Деякі з особливо чутливих дівчат мені освідчувались у коханні. Залишалось лише зустрітись для апофеозу найвищого прояву любові (розвіртуалитись).
Я торжествував перемогу. Я вже збирався друкуватись. Та не вийшло. Мої вірші переглянув справжній поет, думці якого можна було довіряти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-05 17:46:51 ]
Мені вірш видався органічним і глибоким! А збіги рано чи пізно порозбігаються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 09:09:48 ]
Дякую, Богдане. Для мене кожне слово має своє емоційне забарвлення. І при виборі слова це має більше значення, аніж збіги, тому навряд чи я їх колись позбудусь остаточно, адже для мене важливіша музика сенса, думки, аніж мелодійність звукоряда. У Оленки Осінь є вірш, котрий зачарував мене тим, як саме збіги домальовували картинку, надаючи неперевершеної виразності...