ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Вкрита золотом зламана вічність
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Його любити я не перестану
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
* * *
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Артуру Дмитровичу Курдіновському
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Геліопавза
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образа́х
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
На тлі десяткового дробу
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
На сходинах літ
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Натхнення
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
* * *
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Історія
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Ролан Биков (1929-1998)
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Весні - осанну
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші

 Осіннє
Образ твору ...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-03 12:13:09
Переглядів сторінки твору 4202
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Низовий (М.К./М.К.) [ 2013-09-03 12:34:31 ]
І жайвором до хмар
шугне з-під тиску ніг
бажання жити далі,
бо серце є,
душа іще болить,
і не загусла кров.
Хай знову буде сніг,
холодний сніг реалій,
до денця п’є
душа журливу мить -
не бійся підошов,
бо шрам у шрам йдемо
у почутті і слові,
ми прес-реліз…

Таню, мені справді навіть важко виокремити щось, що найбільше різануло моє серце...
Усе так.
Дякую щиро!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-03 12:36:36 ]
Таню, вибач, що від тата. Так сталося. У цьому щось є. Бо сьогодні підбираю саме такі теми, як у тебе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-03 17:26:53 ]
Лесю, не вибачайся. Мені так тепло стало від того, що це сталось. Подумалось, що, можливо, Іван Низовий заговорив до мене твоїми вустами... Я не люблю плакати,і не вмію писати коментарі поетам, котрі вже не зможуть відповісти... але зараз у мене на очах сльози...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-04 12:10:43 ]
Танечко, дякую..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-03 13:02:44 ]
"Мінливий час тече".
Ми вкотре зустрілись з основоположним діалектічним положенням, за яким ніщо не залишається у спокої, але все, подібно до річки, знаходиться в постійному русі. Щоправда, у положенні йдеться виключно про ВСЕ.
Тут я бачу справжній модернізм у моєму розумінні цієї буржуазної течії у мистецтві.
Ці обставини водночас наближають Вашу поезію до найкращих взірців філософської.
Де, як не на цвинтарі, знаходить підтвердження наступна думка - думка про те, що шукали чи не шукали, хотіли чи не хотіли, встигли чи не встигли і минулому особи (люди, персони), а нині небіжчики зі стажем чи ні?
Лише 5 рядків вірша, а скільки у них змісту...
Наступні рядки - це вже, нмсдд, домішок поетизованого бла-бла-бла у найкращому розумінні цього поняття. А без нього поезія, нмсдд, неможлива та, нмсдд, мертва.
Також сподобалась метафора про реалії. Вони, дійсно, діють досить часто саме так, як змалювано у вірші. Та не всі це відчувають, якщо тепло вдягаються у кожухи своїх переконань щодо своїх успіхів - будь-де. Особливо, нмсдд, щодо своєї творчості.

Мають місце критичні збіги приголосних.

Не ставлячи собі за мету детальний розгляд вірша, я подякую - і зупинюсь.

З повагою і без викрутасів,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-03 18:44:39 ]
Гарріо, коли я щось друкую, у мене вже азарт, я вже чекаю Вашої реакції... Я навіть не знаю, на скільки реальні усі ті вирази обличчя Вашого аватара, які малює моя уява, але це так кумедно...:) Це побічний ефект від перебігу виказаних Вами думок, у котрих я завжди знаходжу щось для себе цікаве.
Як я воювала з тими капосними збігами!Як Шаріков з кішками.:)Але часом Поліграфу Поліграфовичу легше присутність кішки витримати, аніж мені від тих збігів позбавитись.:)
А от щодо цвинтаря, то, сподіваюсь, моєму ЛГ до нього ще далеко. Просто він так довго тікав від осені, що, коли вона таки постукала йому у скроні і він зрозумів, що від неї ніяким кадилом не відмахаєшся,у нього сталась криза, йде переоцінка поглядів ... Так часто буває, особливо з чоловіками. :)
З вдячністю за увагу,
Т.Р.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 14:58:13 ]
Мені теж цікаво друкуватись.
І у дивний спосіб збігаються наші з Вами помисли.
Мене цікавлять коментарі авторів, які можуть скільки завгодно читати серцями або лише очима, при цьому не забуваючи про зміст, про засоби художнього відображення і про питання технічної досконалості.
У принципі, можна скільки завгодно щемно пригадувати сільську кладку через рівчак, на якій тебе хтось колись поцілував уперше або, не доведи, Господь, востаннє. А можна не менш чутливо і захоплено милуватись сучасними магістральними мостовими переходами через, наприклад, Гудзонів пролив, якщо тебе з ними ніколи ніщо не пов'язувало. Бо це і краса, і технічна досконалість, якою б мертвою вона не була.

З вдячністю за довіру до читача,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-04 12:39:52 ]
Танечко, вірш - живий, а скільки технічно досконалих, але - мертвих...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-04 19:56:11 ]
Дякую, Іннусю. Оце тут ми з моїм творінням, схоже, схожі: недосконалі.:))) залишається відкритим питання хто з нас живіший... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 15:29:50 ]
З легкістю і без образи приймаю цей закид на свою адресу.
Десь у 2004-2006 р.р., коли я уяви не мав про таку науку як версифікація, я писав, так би мовити, "серцем". Мої вірші дуже подобались і мені, і моїм читачам. Деякі з особливо чутливих дівчат мені освідчувались у коханні. Залишалось лише зустрітись для апофеозу найвищого прояву любові (розвіртуалитись).
Я торжествував перемогу. Я вже збирався друкуватись. Та не вийшло. Мої вірші переглянув справжній поет, думці якого можна було довіряти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-05 17:46:51 ]
Мені вірш видався органічним і глибоким! А збіги рано чи пізно порозбігаються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-06 09:09:48 ]
Дякую, Богдане. Для мене кожне слово має своє емоційне забарвлення. І при виборі слова це має більше значення, аніж збіги, тому навряд чи я їх колись позбудусь остаточно, адже для мене важливіша музика сенса, думки, аніж мелодійність звукоряда. У Оленки Осінь є вірш, котрий зачарував мене тим, як саме збіги домальовували картинку, надаючи неперевершеної виразності...