ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.10.03 04:01
Серпневі дні збираються в дорогу,
Що правда, видно, дуже неохоче…
Заплутавшись у вибухи й тривогу
Можливо Ти підскажеш нам щось, Отче?..

Cерпневі дні заплутались у сонці…
І хмарки відступили аж за обрій
Горобчик щось доказує сороці

М Менянин
2024.10.03 01:56
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.

Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих

Артур Сіренко
2024.10.02 23:00
Ця історія трапилась зі мною, коли я на прохання князя Мстислава Ярославича (що було висловлене навіюванням, телепатично) жив у чудських землях, у місті з такою ж чудською назвою як і річка Андога, що належало тоді удільному князівству Андогському. Я тоді

Пиріжкарня Асорті
2024.10.02 22:37
грицька ті випадки дратують
коли і в низці сновидінь
почує він жіночий шепіт
надінь

2024

Тетяна Левицька
2024.10.02 17:58
Скажи, рідненький, як тобі живеться
у затишному зорянім раю?
Мені ж ніяк не відірвать від серця
того, кого без пам'яті люблю.

Вже третя осінь, за вікном ридає,
перецвітають квіти чарівні,
сніг білими кульбабами над плаєм

Юлія Рябченко
2024.10.02 15:50
Я розкидаю каміння, а ти збираєш,

Кажеш, що то діаманти в моїй душі.

Що ти, коханий, у темряві цій шукаєш?

Просто, ти сонечком сяєш, воно й блищить...

Іван Потьомкін
2024.10.02 13:37
Двадцять літ зі сходу на захід, з півночі на південь ходив імператор Діоклетіан, усмиряючи різномовних бунтівників. Час його названо «поверненням золотого століття». Заглянув імператор на якусь часину в Рим. І не сподобалось йому тут жити, а закортіло на

Сергій Губерначук
2024.10.02 11:59
Я був би у марах
собою-собою,
з’явив би даремні слова,
а зараз
у цих залогічних спробах
не те я – не те сказав.

Ці рими націлені Римом

Леся Горова
2024.10.02 11:25
Шістнадцять голубів знялися в небо.
Ще не до зір. Ще пурхають довкіл.
Бо кожному із них додому треба,
Зробити там останні сорок кіл.

Пір'їна біла у долоню ляже.
Вже рідне серце не переболить.
Коли ж тобі таки воздасться, враже?

Микола Дудар
2024.10.02 09:20
Причепуритись треба буде… причепурусь
А що такого, мені то не звикати?!
Ніякої інтриги… запарений кун-кус
І будемо на неї з ним чекати…

Борідку вже дорослу, посивівши, підстриг…
Одекалоном освіжив і хату, і,
Нагадую: я проти всілякостей інтриг

Віктор Кучерук
2024.10.02 06:14
Розчинилося у мжичці
Сонця лагідне тепло, -
Вкрили крапельки травичку,
Як холодний піт чоло.
Заіскрились, забриніли
І зарухались навкруг, -
Не утримавшись на схилах, -
Податись мерщій на луг.

Микола Соболь
2024.10.02 05:51
Час від часу зітхаю (з полегшенням наче),
що у землю впаде проросте чи згниє.
Хто заплатить борги, як удови заплачуть?
Хто дитятко утішить чиєсь чи своє?
Чи промовить убивця: «Возьмі, вот, канфєтку»? –
він три шкіри здере поки тільце живе,
не тобі в

Сонце Місяць
2024.10.01 23:08
Хамфрі Боґарт вантажиться на вінтажній линві—фрау Мюллер на підхваті. Балаганчик врубає трофейні софіти. Нотково істеричний дряпаний вокал якоїсь леді. На линві склизько. Зівсібіч прибуває відвідувач Бажаючі вхопити вишеньку на торті. Фероньєтка без фе

Микола Дудар
2024.10.01 19:35
Цей тиждень — ні, в наступний тиждень
Нам доведеться відповзти
І від покупок, і від гривень…
О миле серденько, прости…
Щось переплутав, недобачив
І спотикавсь було об щось…
Я ж переймавсь тобою наче?
А відповзти таки прийшлось…

Світлана Пирогова
2024.10.01 12:46
Занапастили... Гріх навколо.
Згоріло поле, зчорніло поле.
Війни несамовите соло.
Горланить гучно вороже воло.

Хати-примари, вишень зойки.
Димиться темінь, суцільна темінь.
Хрипить самотня в смугах сойка.

Пиріжкарня Асорті
2024.10.01 11:31
і телефонна і душевна
та пісня в церкві й хорова
аж тепло регенту від неї
співа'

2024
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Герасименко (1962) / Вірші

 В печі печалі




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-11-07 12:33:03
Переглядів сторінки твору 2595
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.138 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.773 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.857
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2024.07.29 18:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-07 14:03:46 ]
Можливо, це є складовою частиною авторського промислу, але для такого читача як я, це щось на зразок скоромовки:
"В пеЧІ пеЧАлі – ЧВАри ЧорниХ Чар".
Якщо підійти з педантизмом, іноді як зайвим, так і доречним, то можна зауважить, що надто багато цих практично однакових звуків.
До рими "розлуки-руки", як на мене, бракує третьої - "муки". Це така собі трійця, подібна до "небо-треба-до тебе".
У другій строфі важко вловить, чим є "та" - у значенні прислівника "але" чи сполучника.
Ряба журба мені нагадує щось інше - теж рябе.

Але це вірш, а вірш - це творчість народних верств.
Тому залишається дочитать і подякувать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 01:02:12 ]
гра-алітерація... Чом би й ні? Зміст же - образно-глибокий.
настрій=коровай - гарна символіка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-11-08 01:51:49 ]
Мені здається, що "в печі печалі, де чвари чорних чар" не може народитися така позитивна річ, як коровай. Для його народження і піч має бути привабливим місцем! Ваше прагнення, шановний Ігорю, погратися красивою алітерацією дещо нашкодило логіці розвитку образу і змісту, як на мене!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-11-08 23:45:19 ]
Неоднозначні відгуки. А мені сподобалось. Більшість пливе у своїх настроях за течією, А ЛГ створює його сам, попри обставини. Сильні духом і "в печі печалі" здатні випікати короваї позитивного заряду.:) Єдине тільки: з точки зору звукової гри "журба ряба" наче й звучить, але кожне слово несе у собі певні емоційні відтінки, і тут відчувається якась неузгодженість цих слів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-09 10:55:17 ]
Друзі! Дякую! Мені дуже приємна ця суперечка!
Поезія повинна викликати протилежні оцінки.
Журба ряба? Можливо, краще, плямиста. Але коравай
спечений. Він на столі, точніше. на екрані.
Трішки підгорілий. Вибачаюсь. Наступного разу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лях (Л.П./М.К.) [ 2017-10-07 08:24:37 ]
Алітерація гарна, але по змісту погоджуюсь із Ярославом Чорногузом.