Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.16
10:43
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
2025.10.16
10:30
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…
Я тобі в цій вічності побуду
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…
Я тобі в цій вічності побуду
2025.10.16
06:41
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?
2025.10.15
23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.
Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.
Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,
2025.10.15
22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори
2025.10.15
21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під
2025.10.15
15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.
Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.
Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати
2025.10.15
14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки
2025.10.15
12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.
2025.10.14
22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
2025.10.14
21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.
2025.10.14
20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
2025.10.14
19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.
Небажані
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.
Небажані
2025.10.14
12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією.
Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть.
Злі генії добре вміють прикидатися добрими.
Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників.
Імідж благод
2025.10.14
10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
2025.10.13
23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Проза
бентеживо
Хамфрі Боґарт вантажиться на вінтажній линві—фрау Мюллер на підхваті. Балаганчик врубає трофейні софіти. Нотково істеричний дряпаний вокал якоїсь леді. На линві склизько. Зівсібіч прибуває відвідувач
Бажаючі вхопити вишеньку на торті. Фероньєтка без фероньєтки. Пан Михайло Коцюбинський в класичнім періоді сповідаючи д’аннунціонізм. Із танцівницями. Бармен вимикає блендер
Відвідувач роззирається. Кого тут лише не хапнути. Віргілій нишком з Лотреамоном під ручку. Піраміда кришталевих фужерів. Трохи інтриганства. Розміняйте по п’ятдесят & сигаретку зверху
Якийсь лавреат і поруч із ним хтось гомосоціяльно від богеми. Незрушні античні орли з вірменським відтінком лиця. Дейєна Дорс роздає поцілунки в повітря. Шатія алкополяків. Кай в розшуках Герди
Пан Михайло із авжеж танцівницями розсідаються на банкетці яку насправді хрестили бамбетльом. Опасиста фрау Мюллер понудьговує на підхваті. Хамфрі Боґарт відчайдушно балансує на всі гроші
Нетверезі оливки дрейфують через лід. Джон Вінстон в розшуках Оно. Трендознавці диджиталізації розводять руками держава кришує бізнес у динамічних контекстах. Стинають плечима
Софітні світла переходять в режим засліплення—відтак & далі—
и н ш м к
Архетипний заступник по символізму супроводжуючи італійською жестикуляцією щось протира голосом ктулху панові Михайлові із танцівницями. Боґі нарешті ослизається й невибалансовує
Геть поруч на фоні зграйки німфеток прозябає Вакцинаріус—пенсневе скельце ізліва нажило трагічну розколину. Гаїтянські народні тамтами. Ритм такий вартовий в очікуванні полуничного мохіто
Майк Гаммер відволікає фрау Мюллер на підхваті цікавий бачити профіль анфас. Зужита линва лускає в місці закріплення. За хвильку до обриву Боґі провисає на кистях рук. Кай & Джон Вінстон цокаються
Боґі в щирих обіймах із линвою мчить щодуху маятниковим маневром шо твій джонні вайсмюллер. Тулуз Лотрек наслинює ультрамаринову пастель. Вакцинаріус скида пенсне й одвертається вбік
Фужери—сендвічі трощаться. Фортеп’янне арпедежіо уривається. Танцівниці пронизливо звискують. Паніка, стрілянина під стелю флоберами. Майк прикриває власним тілом занепритомнілу фрау Мюллер
Приобіймаючи незлецькі груди & стегна ікс ель. Все це лоскоче нерви. Режисер великим планом маякує знімальній групі мовляв одного дубля досить. Боґі скривившись бинтує зап’ясткові суглоби. Чо би не сон—а то ніч собі—
мож на пи во
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
бентеживо
Хамфрі Боґарт вантажиться на вінтажній линві—фрау Мюллер на підхваті. Балаганчик врубає трофейні софіти. Нотково істеричний дряпаний вокал якоїсь леді. На линві склизько. Зівсібіч прибуває відвідувач
Бажаючі вхопити вишеньку на торті. Фероньєтка без фероньєтки. Пан Михайло Коцюбинський в класичнім періоді сповідаючи д’аннунціонізм. Із танцівницями. Бармен вимикає блендер
Відвідувач роззирається. Кого тут лише не хапнути. Віргілій нишком з Лотреамоном під ручку. Піраміда кришталевих фужерів. Трохи інтриганства. Розміняйте по п’ятдесят & сигаретку зверху
Якийсь лавреат і поруч із ним хтось гомосоціяльно від богеми. Незрушні античні орли з вірменським відтінком лиця. Дейєна Дорс роздає поцілунки в повітря. Шатія алкополяків. Кай в розшуках Герди
Пан Михайло із авжеж танцівницями розсідаються на банкетці яку насправді хрестили бамбетльом. Опасиста фрау Мюллер понудьговує на підхваті. Хамфрі Боґарт відчайдушно балансує на всі гроші
Нетверезі оливки дрейфують через лід. Джон Вінстон в розшуках Оно. Трендознавці диджиталізації розводять руками держава кришує бізнес у динамічних контекстах. Стинають плечима
Софітні світла переходять в режим засліплення—відтак & далі—
Архетипний заступник по символізму супроводжуючи італійською жестикуляцією щось протира голосом ктулху панові Михайлові із танцівницями. Боґі нарешті ослизається й невибалансовує
Геть поруч на фоні зграйки німфеток прозябає Вакцинаріус—пенсневе скельце ізліва нажило трагічну розколину. Гаїтянські народні тамтами. Ритм такий вартовий в очікуванні полуничного мохіто
Майк Гаммер відволікає фрау Мюллер на підхваті цікавий бачити профіль анфас. Зужита линва лускає в місці закріплення. За хвильку до обриву Боґі провисає на кистях рук. Кай & Джон Вінстон цокаються
Боґі в щирих обіймах із линвою мчить щодуху маятниковим маневром шо твій джонні вайсмюллер. Тулуз Лотрек наслинює ультрамаринову пастель. Вакцинаріус скида пенсне й одвертається вбік
Фужери—сендвічі трощаться. Фортеп’янне арпедежіо уривається. Танцівниці пронизливо звискують. Паніка, стрілянина під стелю флоберами. Майк прикриває власним тілом занепритомнілу фрау Мюллер
Приобіймаючи незлецькі груди & стегна ікс ель. Все це лоскоче нерви. Режисер великим планом маякує знімальній групі мовляв одного дубля досить. Боґі скривившись бинтує зап’ясткові суглоби. Чо би не сон—а то ніч собі—
2021
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
