Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.20
15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний
2026.01.20
12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.
Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.
Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.
2026.01.20
11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті
2026.01.20
10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком
2026.01.20
10:41
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.
Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.
Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,
2026.01.20
00:53
Тебе вибираю, коханий, щодня,
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.
І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.
І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні
2026.01.19
23:12
Менян вподобання
Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.
Є благочестя сина,
Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.
Є благочестя сина,
2026.01.19
23:03
Я такий талановитий,
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.
В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.
В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші
2026.01.19
21:20
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра
2026.01.19
16:35
Із Леоніда Сергєєва
Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.
А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,
Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.
А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,
2026.01.19
14:43
Немає світла і холодні батареї
Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.
Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.
2026.01.19
13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…
2026.01.19
11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.
Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.
Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
2026.01.19
02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
2026.01.18
23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
2026.01.18
19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Проза
бентеживо
Хамфрі Боґарт вантажиться на вінтажній линві—фрау Мюллер на підхваті. Балаганчик врубає трофейні софіти. Нотково істеричний дряпаний вокал якоїсь леді. На линві склизько. Зівсібіч прибуває відвідувач
Бажаючі вхопити вишеньку на торті. Фероньєтка без фероньєтки. Пан Михайло Коцюбинський в класичнім періоді сповідаючи д’аннунціонізм. Із танцівницями. Бармен вимикає блендер
Відвідувач роззирається. Кого тут лише не хапнути. Віргілій нишком з Лотреамоном під ручку. Піраміда кришталевих фужерів. Трохи інтриганства. Розміняйте по п’ятдесят & сигаретку зверху
Якийсь лавреат і поруч із ним хтось гомосоціяльно від богеми. Незрушні античні орли з вірменським відтінком лиця. Дейєна Дорс роздає поцілунки в повітря. Шатія алкополяків. Кай в розшуках Герди
Пан Михайло із авжеж танцівницями розсідаються на банкетці яку насправді хрестили бамбетльом. Опасиста фрау Мюллер понудьговує на підхваті. Хамфрі Боґарт відчайдушно балансує на всі гроші
Нетверезі оливки дрейфують через лід. Джон Вінстон в розшуках Оно. Трендознавці диджиталізації розводять руками держава кришує бізнес у динамічних контекстах. Стинають плечима
Софітні світла переходять в режим засліплення—відтак & далі—
и н ш м к
Архетипний заступник по символізму супроводжуючи італійською жестикуляцією щось протира голосом ктулху панові Михайлові із танцівницями. Боґі нарешті ослизається й невибалансовує
Геть поруч на фоні зграйки німфеток прозябає Вакцинаріус—пенсневе скельце ізліва нажило трагічну розколину. Гаїтянські народні тамтами. Ритм такий вартовий в очікуванні полуничного мохіто
Майк Гаммер відволікає фрау Мюллер на підхваті цікавий бачити профіль анфас. Зужита линва лускає в місці закріплення. За хвильку до обриву Боґі провисає на кистях рук. Кай & Джон Вінстон цокаються
Боґі в щирих обіймах із линвою мчить щодуху маятниковим маневром шо твій джонні вайсмюллер. Тулуз Лотрек наслинює ультрамаринову пастель. Вакцинаріус скида пенсне й одвертається вбік
Фужери—сендвічі трощаться. Фортеп’янне арпедежіо уривається. Танцівниці пронизливо звискують. Паніка, стрілянина під стелю флоберами. Майк прикриває власним тілом занепритомнілу фрау Мюллер
Приобіймаючи незлецькі груди & стегна ікс ель. Все це лоскоче нерви. Режисер великим планом маякує знімальній групі мовляв одного дубля досить. Боґі скривившись бинтує зап’ясткові суглоби. Чо би не сон—а то ніч собі—
мож на пи во
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
бентеживо
Хамфрі Боґарт вантажиться на вінтажній линві—фрау Мюллер на підхваті. Балаганчик врубає трофейні софіти. Нотково істеричний дряпаний вокал якоїсь леді. На линві склизько. Зівсібіч прибуває відвідувач
Бажаючі вхопити вишеньку на торті. Фероньєтка без фероньєтки. Пан Михайло Коцюбинський в класичнім періоді сповідаючи д’аннунціонізм. Із танцівницями. Бармен вимикає блендер
Відвідувач роззирається. Кого тут лише не хапнути. Віргілій нишком з Лотреамоном під ручку. Піраміда кришталевих фужерів. Трохи інтриганства. Розміняйте по п’ятдесят & сигаретку зверху
Якийсь лавреат і поруч із ним хтось гомосоціяльно від богеми. Незрушні античні орли з вірменським відтінком лиця. Дейєна Дорс роздає поцілунки в повітря. Шатія алкополяків. Кай в розшуках Герди
Пан Михайло із авжеж танцівницями розсідаються на банкетці яку насправді хрестили бамбетльом. Опасиста фрау Мюллер понудьговує на підхваті. Хамфрі Боґарт відчайдушно балансує на всі гроші
Нетверезі оливки дрейфують через лід. Джон Вінстон в розшуках Оно. Трендознавці диджиталізації розводять руками держава кришує бізнес у динамічних контекстах. Стинають плечима
Софітні світла переходять в режим засліплення—відтак & далі—
Архетипний заступник по символізму супроводжуючи італійською жестикуляцією щось протира голосом ктулху панові Михайлові із танцівницями. Боґі нарешті ослизається й невибалансовує
Геть поруч на фоні зграйки німфеток прозябає Вакцинаріус—пенсневе скельце ізліва нажило трагічну розколину. Гаїтянські народні тамтами. Ритм такий вартовий в очікуванні полуничного мохіто
Майк Гаммер відволікає фрау Мюллер на підхваті цікавий бачити профіль анфас. Зужита линва лускає в місці закріплення. За хвильку до обриву Боґі провисає на кистях рук. Кай & Джон Вінстон цокаються
Боґі в щирих обіймах із линвою мчить щодуху маятниковим маневром шо твій джонні вайсмюллер. Тулуз Лотрек наслинює ультрамаринову пастель. Вакцинаріус скида пенсне й одвертається вбік
Фужери—сендвічі трощаться. Фортеп’янне арпедежіо уривається. Танцівниці пронизливо звискують. Паніка, стрілянина під стелю флоберами. Майк прикриває власним тілом занепритомнілу фрау Мюллер
Приобіймаючи незлецькі груди & стегна ікс ель. Все це лоскоче нерви. Режисер великим планом маякує знімальній групі мовляв одного дубля досить. Боґі скривившись бинтує зап’ясткові суглоби. Чо би не сон—а то ніч собі—
2021
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
