ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Самослав Желіба
2024.06.26 19:03
Серед радянських дослідників традиційно панувала іще ленінська думка про те, що Бог у філософії Дж. Берклі є суто декоративним елементом, що біцімто лише маскує соліпсизм, тоді як це не відповідає дійсності. Це було підтверджено ще роздумами І. Канта про

Микола Соболь
2024.06.26 17:05
Історію розповідали люди,
було давно, у Реп’яховій балці,
прихильники таланту Робін Гунда
чекали від кумира публікацій.
Цей славний хлоп собі не має рівних,
він у дуелях, наче Саша Пушкін,
вчитаєшся суцільне марнослів’я,
така, натомість, поетична т

Леся Горова
2024.06.26 14:08
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.

Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,

М Менянин
2024.06.26 12:27
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти

Леся Горова
2024.06.25 13:14
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.

Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,

Борис Костиря
2024.06.25 11:34
Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.
На озері розпускаються
не латаття, а надії,
розчарування і прикрощі.
Озеро таке глибоке,
як неозорість пізнання.
Дзеркало водойми відкриє

Олександр Сушко
2024.06.25 08:48
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча

Віктор Кучерук
2024.06.25 07:55
Озираючись на схід
Йду скоріш на захід,
Раз до підлості сусід
Має здавна нахил.
Споконвічно тягарем
Давить серце смута,
Бо не порівно берем,
Ділячи набуток.

Артур Курдіновський
2024.06.25 00:50
Єдиний вихід - Перемога!
Це знає вільний наш народ.
Велика й праведна дорога -
Супроти всіх дрібних турбот.

Вже ясно: хто чужий, хто свій...
Єдиний вихід - Перемога!
Це світла й темряви двобій!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Артур Курдіновський
2023.12.07

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Гора (1964) / Проза

 Цікава розмовлялка про кредо по життю

"Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі,
Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:
Того, що суджено, боятися не треба.
Боюсь неправедно прожити на землі."

Омар Хайям

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-07-28 10:07:05
Переглядів сторінки твору 1853
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.401 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.05.03 17:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгения Суликовская (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-28 14:58:44 ]
КРЕДО ЖИЗНИ.
"Истина есть, дорогой мой! Но "учения", которого ты жаждешь, абсолютного, дарующего совершенную и единственную мудрость,- такого учения нет. Да и стремиться надо тебе, друг мой, вовсе не к какому-то совершенному учению, а к совершенствованию себя самого. Божество в тебе, а не в понятиях и книгах. Истиной живут, ее не преподают."
Герман Гессе
Есть такая знаменитая "Изумрудная скрижаль" Гермеса, трижды рожденного, великая заповедь:"Как внизу, так и вверху, как вверху, так ивнизу". И есть высазывание Шанкары(индийского религиозного философа, реформатора индуизма) о том, что "нирвана- та же сансара, а сансара- та же нирвана". "Великий квадрат,- говорил Лао-цзы(китайский философ, живший IV-IIIв.до н.э. и считающийся основателем даосизма),- не имеет углов".
Эти три высказывания об одном и том же. Мы привыкли располагать события, ценности, переживания, даже время своей жизни по вертикали: это выше, это ниже... Практически никто не задумывается над тем, что такой способ взаимоотношения со своей жизнью лишает нас всяких шансов на то, чтобы обнаружить единство жизни и бытия. И даже сами эти выражения, как "обыденная жизнь", "быт", "повседневность", внутри себя имеют оттенок "печальной такой необходимости". Всякий "энтузиазм" длится не более трех месяцев. Три- это ритм нашего сознания. Это такое свойство нашей психики- "в ритме вальса". А остальное- дырки, т.е. повседневность, не заполненная экзотикой. Жизнь мы можем "проспать", радуясь отдельным эпизодам, считая прожитую жизнь подготовкой к этим "мгновениям".
Оказывается, самое трудное, и самое интересное, и самое загадочное, и самое мистическое, и самое парадоксальное- это ЖИТЬ!!! И есть смысл научиться этому!
ЖИЗНЬ ПРЕКРАСНА ВО ВСЕХ ВЫРАЖЕНИЯХ!!!
Есть ситуации, где самое аккуратное высказывание кажется очень грубым и ранящим ткань жизни. Лелеять себя какой-либо изысканной мотивацией, не сразу убирать всю вертикаль, а постепенно сближать Небо с Землей, верх и низ, сансару с нирваной... Это здорово хотя бы потому, что ничего не следует забывать ни сознательно, ни бессознательно. Здорово, потому, что сам живой и вокруг все живое! Смысл открывается буквально во всем:"Бог во всем..."- это живой смысл всех знаменитых высказываний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгения Суликовская (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-28 14:59:06 ]
Будда показал свой "БЛАГОРОДНЫЙ ВОСЬМИУГОЛЬНЫЙ ПУТЬ" избавления от страданий через честные намерения, верные цели, правдивые речи, справедливые действия, праведную жизнь, правильные усилия, истинную заботливость, полную сосредоточенность...но ведь не в том дело, чтобы избавиться от чего-то... Как можно из мира что-то изъять? Будет ли это лучше и совершеннее? Попытка изъять- это всегда рана. Чтобы принимать мир и жизнь во всей полноте, и имеет смысл проснуться.
Если вы проснулись, если действительно живете каждый момент своей жизни, то вам от чего тогда избавляться? От жизни? Жить- это ЖИТЬ! и тогда "ВЕЛИКИЙ КВАДРАТ НЕ ИМЕЕТ УГЛОВ"!
Есть живая ткань жизни. Все сводится к тому: спит человек или живет, хочет ли он жить. Не отказался ли он от дара:"Всякий человек от Бога, всякая душа от Отца..." Все мы посвященные, только не все об этом знаем или не хотим знать. Родиться и жить- это и есть высшее посвящение!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгения Суликовская (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-28 15:15:59 ]
Ты когда - нибудь чувствовал - рушится мир.
И его не собрать и не склеить никак.
И тебя от тоски, от сумы, от тюрьмы
Не спасает ни чья-то любовь, ни рука.
Это словно беспомощно падать с горы,
Не молясь ни о чем и не ведая дна.
И когда ты не знаешь чем сердце укрыть,
Чтоб открытая рана была не видна.
Ты пытаешься кутаться в ауру лжи,
Говоря про свои острова и моря.
А в спине своей носишь большие ножи
Тех, кому абсолютно во всем доверял.
Когда хочешь клубочком свернувшись, уснуть,
Чтоб в размытости сна отпустило слегка.
И напиться вина.
И забыть про вину.
И про то что ни с кем.
И про то что никак.
Что сюжет твой банален, смешон и избит.
Бестолковый сценарий.
Бездарна игра.
И уходят кого ты так сильно любил.
Кто - к хорошим другим, кто - за вечности край.
Ты когда - нибудь чувствовал в сердце волчат,
Что в тебе до волков продолжают расти.
Если да, то тогда приходи помолчать...
И молчаньем меня, от меня же спасти!