ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Гора (1964) / Проза

 Цікава розмовлялка про кредо по життю

"Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі,
Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:
Того, що суджено, боятися не треба.
Боюсь неправедно прожити на землі."

Омар Хайям

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-07-28 10:07:05
Переглядів сторінки твору 2030
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.401 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.05.03 17:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгения Суликовская (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-28 14:58:44 ]
КРЕДО ЖИЗНИ.
"Истина есть, дорогой мой! Но "учения", которого ты жаждешь, абсолютного, дарующего совершенную и единственную мудрость,- такого учения нет. Да и стремиться надо тебе, друг мой, вовсе не к какому-то совершенному учению, а к совершенствованию себя самого. Божество в тебе, а не в понятиях и книгах. Истиной живут, ее не преподают."
Герман Гессе
Есть такая знаменитая "Изумрудная скрижаль" Гермеса, трижды рожденного, великая заповедь:"Как внизу, так и вверху, как вверху, так ивнизу". И есть высазывание Шанкары(индийского религиозного философа, реформатора индуизма) о том, что "нирвана- та же сансара, а сансара- та же нирвана". "Великий квадрат,- говорил Лао-цзы(китайский философ, живший IV-IIIв.до н.э. и считающийся основателем даосизма),- не имеет углов".
Эти три высказывания об одном и том же. Мы привыкли располагать события, ценности, переживания, даже время своей жизни по вертикали: это выше, это ниже... Практически никто не задумывается над тем, что такой способ взаимоотношения со своей жизнью лишает нас всяких шансов на то, чтобы обнаружить единство жизни и бытия. И даже сами эти выражения, как "обыденная жизнь", "быт", "повседневность", внутри себя имеют оттенок "печальной такой необходимости". Всякий "энтузиазм" длится не более трех месяцев. Три- это ритм нашего сознания. Это такое свойство нашей психики- "в ритме вальса". А остальное- дырки, т.е. повседневность, не заполненная экзотикой. Жизнь мы можем "проспать", радуясь отдельным эпизодам, считая прожитую жизнь подготовкой к этим "мгновениям".
Оказывается, самое трудное, и самое интересное, и самое загадочное, и самое мистическое, и самое парадоксальное- это ЖИТЬ!!! И есть смысл научиться этому!
ЖИЗНЬ ПРЕКРАСНА ВО ВСЕХ ВЫРАЖЕНИЯХ!!!
Есть ситуации, где самое аккуратное высказывание кажется очень грубым и ранящим ткань жизни. Лелеять себя какой-либо изысканной мотивацией, не сразу убирать всю вертикаль, а постепенно сближать Небо с Землей, верх и низ, сансару с нирваной... Это здорово хотя бы потому, что ничего не следует забывать ни сознательно, ни бессознательно. Здорово, потому, что сам живой и вокруг все живое! Смысл открывается буквально во всем:"Бог во всем..."- это живой смысл всех знаменитых высказываний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгения Суликовская (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-28 14:59:06 ]
Будда показал свой "БЛАГОРОДНЫЙ ВОСЬМИУГОЛЬНЫЙ ПУТЬ" избавления от страданий через честные намерения, верные цели, правдивые речи, справедливые действия, праведную жизнь, правильные усилия, истинную заботливость, полную сосредоточенность...но ведь не в том дело, чтобы избавиться от чего-то... Как можно из мира что-то изъять? Будет ли это лучше и совершеннее? Попытка изъять- это всегда рана. Чтобы принимать мир и жизнь во всей полноте, и имеет смысл проснуться.
Если вы проснулись, если действительно живете каждый момент своей жизни, то вам от чего тогда избавляться? От жизни? Жить- это ЖИТЬ! и тогда "ВЕЛИКИЙ КВАДРАТ НЕ ИМЕЕТ УГЛОВ"!
Есть живая ткань жизни. Все сводится к тому: спит человек или живет, хочет ли он жить. Не отказался ли он от дара:"Всякий человек от Бога, всякая душа от Отца..." Все мы посвященные, только не все об этом знаем или не хотим знать. Родиться и жить- это и есть высшее посвящение!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгения Суликовская (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-28 15:15:59 ]
Ты когда - нибудь чувствовал - рушится мир.
И его не собрать и не склеить никак.
И тебя от тоски, от сумы, от тюрьмы
Не спасает ни чья-то любовь, ни рука.
Это словно беспомощно падать с горы,
Не молясь ни о чем и не ведая дна.
И когда ты не знаешь чем сердце укрыть,
Чтоб открытая рана была не видна.
Ты пытаешься кутаться в ауру лжи,
Говоря про свои острова и моря.
А в спине своей носишь большие ножи
Тех, кому абсолютно во всем доверял.
Когда хочешь клубочком свернувшись, уснуть,
Чтоб в размытости сна отпустило слегка.
И напиться вина.
И забыть про вину.
И про то что ни с кем.
И про то что никак.
Что сюжет твой банален, смешон и избит.
Бестолковый сценарий.
Бездарна игра.
И уходят кого ты так сильно любил.
Кто - к хорошим другим, кто - за вечности край.
Ты когда - нибудь чувствовал в сердце волчат,
Что в тебе до волков продолжают расти.
Если да, то тогда приходи помолчать...
И молчаньем меня, от меня же спасти!