ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.10.09 22:01
Уламки сну розкидані повсюди.
Вони - про щастя, світло та весну.
Нема на мене ні судді, ні суду.
Покинуту й забуту ляльку вуду
В далекий кут розлючено жбурну.
Приречений, ніколи не забуду
Уламки сну.

В Горова Леся
2026.10.09 17:17
У квасолі джміль гуде:
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.

В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,

Борис Костиря
2026.10.09 14:37
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.

Вячеслав Руденко
2026.10.09 10:48
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої

С М
2026.10.09 10:39
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене

Ось повзу на підвіконня

хома дідим
2026.10.09 09:02
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким

Віктор Кучерук
2026.10.09 06:11
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,

Євген Федчук
2026.10.08 17:56
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи

Артур Сіренко
2026.10.08 17:02
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.

Володимир Мацуцький
2026.10.08 16:52
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора. Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього

Ольга Садкова
2026.10.08 15:49
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.

Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,

Михайло Укран
2026.10.08 15:35
Оксамитами квітчана Панна
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.

Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів

Ігор Шоха
2026.10.08 15:13
                        І
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.

Володимир Ляшкевич
2026.10.08 14:17
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.

І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де

Сергій Губерначук
2026.10.08 13:52
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Борис Костиря
2026.10.08 13:23
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.

Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Гора (1964) / Проза

 Цікава розмовлялка про кредо по життю

"Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі,
Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:
Того, що суджено, боятися не треба.
Боюсь неправедно прожити на землі."

Омар Хайям

...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-07-28 10:07:05
Переглядів сторінки твору 2214
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.401 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.05.03 17:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгения Суликовская (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-28 14:58:44 ]
КРЕДО ЖИЗНИ.
"Истина есть, дорогой мой! Но "учения", которого ты жаждешь, абсолютного, дарующего совершенную и единственную мудрость,- такого учения нет. Да и стремиться надо тебе, друг мой, вовсе не к какому-то совершенному учению, а к совершенствованию себя самого. Божество в тебе, а не в понятиях и книгах. Истиной живут, ее не преподают."
Герман Гессе
Есть такая знаменитая "Изумрудная скрижаль" Гермеса, трижды рожденного, великая заповедь:"Как внизу, так и вверху, как вверху, так ивнизу". И есть высазывание Шанкары(индийского религиозного философа, реформатора индуизма) о том, что "нирвана- та же сансара, а сансара- та же нирвана". "Великий квадрат,- говорил Лао-цзы(китайский философ, живший IV-IIIв.до н.э. и считающийся основателем даосизма),- не имеет углов".
Эти три высказывания об одном и том же. Мы привыкли располагать события, ценности, переживания, даже время своей жизни по вертикали: это выше, это ниже... Практически никто не задумывается над тем, что такой способ взаимоотношения со своей жизнью лишает нас всяких шансов на то, чтобы обнаружить единство жизни и бытия. И даже сами эти выражения, как "обыденная жизнь", "быт", "повседневность", внутри себя имеют оттенок "печальной такой необходимости". Всякий "энтузиазм" длится не более трех месяцев. Три- это ритм нашего сознания. Это такое свойство нашей психики- "в ритме вальса". А остальное- дырки, т.е. повседневность, не заполненная экзотикой. Жизнь мы можем "проспать", радуясь отдельным эпизодам, считая прожитую жизнь подготовкой к этим "мгновениям".
Оказывается, самое трудное, и самое интересное, и самое загадочное, и самое мистическое, и самое парадоксальное- это ЖИТЬ!!! И есть смысл научиться этому!
ЖИЗНЬ ПРЕКРАСНА ВО ВСЕХ ВЫРАЖЕНИЯХ!!!
Есть ситуации, где самое аккуратное высказывание кажется очень грубым и ранящим ткань жизни. Лелеять себя какой-либо изысканной мотивацией, не сразу убирать всю вертикаль, а постепенно сближать Небо с Землей, верх и низ, сансару с нирваной... Это здорово хотя бы потому, что ничего не следует забывать ни сознательно, ни бессознательно. Здорово, потому, что сам живой и вокруг все живое! Смысл открывается буквально во всем:"Бог во всем..."- это живой смысл всех знаменитых высказываний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгения Суликовская (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-28 14:59:06 ]
Будда показал свой "БЛАГОРОДНЫЙ ВОСЬМИУГОЛЬНЫЙ ПУТЬ" избавления от страданий через честные намерения, верные цели, правдивые речи, справедливые действия, праведную жизнь, правильные усилия, истинную заботливость, полную сосредоточенность...но ведь не в том дело, чтобы избавиться от чего-то... Как можно из мира что-то изъять? Будет ли это лучше и совершеннее? Попытка изъять- это всегда рана. Чтобы принимать мир и жизнь во всей полноте, и имеет смысл проснуться.
Если вы проснулись, если действительно живете каждый момент своей жизни, то вам от чего тогда избавляться? От жизни? Жить- это ЖИТЬ! и тогда "ВЕЛИКИЙ КВАДРАТ НЕ ИМЕЕТ УГЛОВ"!
Есть живая ткань жизни. Все сводится к тому: спит человек или живет, хочет ли он жить. Не отказался ли он от дара:"Всякий человек от Бога, всякая душа от Отца..." Все мы посвященные, только не все об этом знаем или не хотим знать. Родиться и жить- это и есть высшее посвящение!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгения Суликовская (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-28 15:15:59 ]
Ты когда - нибудь чувствовал - рушится мир.
И его не собрать и не склеить никак.
И тебя от тоски, от сумы, от тюрьмы
Не спасает ни чья-то любовь, ни рука.
Это словно беспомощно падать с горы,
Не молясь ни о чем и не ведая дна.
И когда ты не знаешь чем сердце укрыть,
Чтоб открытая рана была не видна.
Ты пытаешься кутаться в ауру лжи,
Говоря про свои острова и моря.
А в спине своей носишь большие ножи
Тех, кому абсолютно во всем доверял.
Когда хочешь клубочком свернувшись, уснуть,
Чтоб в размытости сна отпустило слегка.
И напиться вина.
И забыть про вину.
И про то что ни с кем.
И про то что никак.
Что сюжет твой банален, смешон и избит.
Бестолковый сценарий.
Бездарна игра.
И уходят кого ты так сильно любил.
Кто - к хорошим другим, кто - за вечности край.
Ты когда - нибудь чувствовал в сердце волчат,
Что в тебе до волков продолжают расти.
Если да, то тогда приходи помолчать...
И молчаньем меня, от меня же спасти!