ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.07.01 22:18
А у безсоння - кадастр особливий:
Ось небо ночі в зоряній парчі,
З*явився місяця яскравий бивень...
Мені б ... дрімати на твоїм плечі.

Немає від безсоння цього ліків.
(Мереживо моїх думок і мрій).
Чи не забув гаряче грацій літо,

Іван Потьомкін
2024.07.01 21:29
Сталося це в Аскалоні. За звичаєм, пішли в Єрусалим брати-юдеї. «От і добре,- зрадів сусід-язичник.- Поки молитимуться, дечим розживуся». Глянув на подвір’я через тин: Брати чомусь не квапляться на прощу.. Відки йому було знати, Що це Господ

Микола Дудар
2024.07.01 17:28
Вже третій місяць без магбука. Віршів трохи назбиралось... Буду нишком виставляти. Життя продовжується!

Микола Дудар
2024.07.01 17:22
Ще до війни було аж надто задалеко…
Ще ріки сліз чекали на відплив…
Хозяйнували в небі зрощені лелеки…
І ти такий слухняний… просто жив.
Топтав цю землю грішну неповторно…
Вичитував, зачитувався ти,
Що не Еней був парубок моторний,
А всі оті зашмо

Ольга Олеандра
2024.07.01 10:55
Спробуй.
Бо все можливо.
Кожен світанок – диво.
Будь-який крок оборотний.
Серцем заходь в звороти.

Пробуй.
Не є фатальним

Олександр Сушко
2024.07.01 08:06
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях чорно-білих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Олександр Сушко
2024.07.01 08:05
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
Ставай зі мною поруч, брате, й ти
І бий поклони лобом аж до крові.

Не дайте дітям гигнути,! Святі,
Нехай поггладять черево і душу,
І хай сидять на цвинтарній плиті

Віктор Кучерук
2024.07.01 07:11
Ракет падіння замість зорепадів,
Щодня осколків смертоносний град, –
Не має смерть ніякої пощади
До кожного, хто довше жити рад.
Руїни стін од затишної хати,
Нема вцілілих у вогні речей, –
Є вічна пам'ять про найбільшу втрату –
Зотлілих і обвугл

Артур Курдіновський
2024.07.01 06:15
Розфарбував світанок мій колючий
Якийсь незрозумілий темний щем.
Міцніє він щоразу, з кожним днем,
Нейтральне все стає таким болючим!

Долати важко непохитні кручі
З беззахисним букетом хризантем.
Між полум'ям стояв я та вогнем.

Микола Соболь
2024.07.01 05:26
День шукає втечі за межу.
Вечоріє, але ще зарано.
Я тобі сузір’я покажу,
як рум’янець вичахне багряний.
Зашумів на річці очерет,
заспівала свою пісню квакша,
назбираю пригорщу монет,
хай затягне що-небудь інакше.

Олександр Сушко
2024.07.01 05:19
Течуть роки, немов Дніпро-ріка,
За осінню - зима, весна, питання...
Це літо, наче мавка молода -
Таке ж гаряче і,, мабуть, останнє.

Вдихнув і задихнувся від краси,
Забув про сон, душевний спокій, вірші.
Лечу крізь легіт в піднебесну синь

Володимир Бойко
2024.06.30 21:54
У ділах і словах московитів
Назріває класичний совок –
Найпаскудніша з чинних політик,
Що дістала усіх до кісток.

Ми стаємо до бою нового
На заломі безжальних епох
Аби світ навернувся до Бога,

Світлана Пирогова
2024.06.30 20:37
Не купиш ти любов за гроші,
За золото і діаманти,
Бо почуття це найдорожче
Знайдеш по волі Божій в мандрах.

Хмільне воно, аж до безтями,
І романтичне, і сердечне,
І усміхається зірками,

Микола Соболь
2024.06.30 18:58
В тихому болоті два чорти
каламутять воду спозаранку.
Певно, щось стараються знайти.
Може, навіть, срібників бляшанку?
Ставить ланковий їм трудодні,
куцаки завзяті, роботящі,
аж по вуха йорзають в лайні,
не стуляють ні очей, ні пащі,

Євген Федчук
2024.06.30 16:32
Зорі в небі блищать, місяць викотив коло,
Зачепився за дуб та й на хвильку завис.
Своїм оком єдиним на долину дививсь,
Що удень ще була бою лютого полем.
Хоча бій і затих, гамір не ущухав.
Переможці багать навкруги розпалили.
Хто лежав, хто сидів

Сергій Губерначук
2024.06.30 15:55
Задовольняєшся меншим.
Задовольняєшся меншим.
Молодшим.
Наївнішим.
Ортодоксальнішим.
З коротким волоссям,
з характером легшим
і фейсом найнепривабливішим.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Мазур (1961) / Вірші

 Поет і квіти

Пам`яті Тамари Мельник

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-08-21 00:13:35
Переглядів сторінки твору 4945
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.302 / 5.5  (4.949 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.807 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.823
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.27 01:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 01:40:42 ]
І Ви туди ж, Наталко? Певно, з Нібабою змовились. Давайте, топчіть закоханих поетів, тріумфуйте, насміхайтеся над нашими почуттями, станьте, нарешті, сильною половиною людства! А нам залишиться що ж - стати кращою його половиною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 15:43:54 ]
Поети завжди були і залишаються кращими представниками суспільства.
Історія, що розказана у вірші, дійсно мала місце в житті маловідомої подільської поетеси Тамари Мельник. Ще досі десь в Америці живе поет, який у серйозному віці закохався в молоду сільську дівчину. Життя нині покійної Тамари Мельник було сповнене трагізмом. Вона писала гарні вірші, але не була щасливою...
Дякую, Ярославе, що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-08-21 07:57:23 ]
Ярославе, таке трапляється...
Не зобов'язаний паціент любити лікаря, навіть якщо той допоміг одужати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 15:40:41 ]
На час, що описаний у вірші, поет був уже знаний, а Тамара Мельник була лише молодою, закоханою у тракториста сільською дівчиною... Між ними була величезна різниця у віці, у вихованні, у соціальному статусі. Вибір закоханої молодої дівчини був зроблений, і вона чесно зізналася в цьому.
Дякую, Михайле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 08:12:46 ]
Зворушливо, болюче, але ж дуже реально...
Часто за зовнішніми вадами люди не помічають великої і ніжної душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 15:37:52 ]
Не судилося, мабуть... Життя поетеси Тамари Мельник було сповнене трагізму, але вона ніколи не шкодувала, що не вийшла заміж за нелюба.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2014-08-21 12:07:21 ]
Сумно, проте ж реалістично... Хоча, починаючи читати, сподівалася на геппі енд:)
Гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 15:35:16 ]
Дякую, Лесю! Цей вірш - лише один із моментів життя маловідомої поетеси Тамари Мельник, нині вже покійної... Власне, цей вірш і присв"ячується їй.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-21 12:39:52 ]
сувора дійсність. я розраховував на інший енд.
не можу не подякувати за правду і за вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 15:02:17 ]
Приємно, Опанасе, що вам сподобався вірш. У вірші, як і у житті, не завжди той "енд" на який ми розраховуємо, чи не так?
Дякую за відвідини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 13:42:33 ]
Гірчить життя... Але реалістично написано. Мабуть таке трапляється не тільки з поетами...
ПС. Останній рядок другої строфи можливо ліпше так
"А чи буде тим квітам радіти?" (?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 14:54:50 ]
А таки маєш рацію, Ваню. Не догледіла.)
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 18:37:44 ]
Симпатично...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 22:05:18 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 20:02:48 ]
Наталю, дякую за пояснення.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 22:06:24 ]
Який цікавий та трагічний за змістом вийшов би роман, Ярославе, якби тільки переказати історію життя цієї поетеси...