ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Колискова
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Без щастя
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Всесвітній громе, де ти?
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
* * *
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
***
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
* 222 *
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Таємниця ця
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Лімерики F10
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Вогке кволої бджоли
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Битва під Лоєвом 31 липня 1649 року
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
***
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Блазень
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство

Ірина Вовк
2026.10.04 10:55
"Помпеї: За мить до Вічності" (Післямова)
СОН ДОВЖИНОЮ У ВІЧНІСТЬ (замість Післямови) Минуло майже дві тисячі років. Вулкан, який колись за лічені години стер з обличчя землі одне з найбагатших міст імперії, давно заспокоївся і покрився новим шаром зелені. Але під цим товстим, багат

Тетяна Левицька
2026.10.04 10:54
Небесний монолог
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.

Віктор Кучерук
2026.10.04 07:14
* * *
Ключ журавлиний у небі курличе,
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.

хома дідим
2026.10.03 22:37
* 221 *
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталя Мазур (1961) / Вірші

 Поет і квіти

Пам`яті Тамари Мельник

В час, коли насувалась імла
На готичні ялинові шпилі,
До поета поквапливо йшла
Гарна дівчина в хусточці синій.

Притискала до серця вона
Невеликий букет перших квітів,
І соромилась трішки, хто зна,
Чи він буде тим квітам радіти?

Та не вíдала юнка: поет
Вже давно покохав без надії
Її витончений силует,
Сині очі та вигнуті вії.

І чомусь налякалась, чудна,
Коли шепіт почула шалений:
- Будь моєю! У мене одна
Ти у мріях! Чи вийдеш за мене?

Із тобою зазнаєм утіх
І полинем до вічного раю!
- Я кохаюсь у віршах твоїх,
А тебе… А тебе не кохаю…

Та й пішла. У найдальшім кутку
Вечорові збиралися тіні,
А поет в інваліднім візку
Все дивився на квіти змарнілі.

20.08.2014 р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-08-21 00:13:35
Переглядів сторінки твору 5824
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.303 / 5.5  (4.963 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.870 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.823
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 21:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 01:40:42 ]
І Ви туди ж, Наталко? Певно, з Нібабою змовились. Давайте, топчіть закоханих поетів, тріумфуйте, насміхайтеся над нашими почуттями, станьте, нарешті, сильною половиною людства! А нам залишиться що ж - стати кращою його половиною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 15:43:54 ]
Поети завжди були і залишаються кращими представниками суспільства.
Історія, що розказана у вірші, дійсно мала місце в житті маловідомої подільської поетеси Тамари Мельник. Ще досі десь в Америці живе поет, який у серйозному віці закохався в молоду сільську дівчину. Життя нині покійної Тамари Мельник було сповнене трагізмом. Вона писала гарні вірші, але не була щасливою...
Дякую, Ярославе, що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-08-21 07:57:23 ]
Ярославе, таке трапляється...
Не зобов'язаний паціент любити лікаря, навіть якщо той допоміг одужати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 15:40:41 ]
На час, що описаний у вірші, поет був уже знаний, а Тамара Мельник була лише молодою, закоханою у тракториста сільською дівчиною... Між ними була величезна різниця у віці, у вихованні, у соціальному статусі. Вибір закоханої молодої дівчини був зроблений, і вона чесно зізналася в цьому.
Дякую, Михайле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 08:12:46 ]
Зворушливо, болюче, але ж дуже реально...
Часто за зовнішніми вадами люди не помічають великої і ніжної душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 15:37:52 ]
Не судилося, мабуть... Життя поетеси Тамари Мельник було сповнене трагізму, але вона ніколи не шкодувала, що не вийшла заміж за нелюба.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2014-08-21 12:07:21 ]
Сумно, проте ж реалістично... Хоча, починаючи читати, сподівалася на геппі енд:)
Гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 15:35:16 ]
Дякую, Лесю! Цей вірш - лише один із моментів життя маловідомої поетеси Тамари Мельник, нині вже покійної... Власне, цей вірш і присв"ячується їй.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-21 12:39:52 ]
сувора дійсність. я розраховував на інший енд.
не можу не подякувати за правду і за вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 15:02:17 ]
Приємно, Опанасе, що вам сподобався вірш. У вірші, як і у житті, не завжди той "енд" на який ми розраховуємо, чи не так?
Дякую за відвідини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 13:42:33 ]
Гірчить життя... Але реалістично написано. Мабуть таке трапляється не тільки з поетами...
ПС. Останній рядок другої строфи можливо ліпше так
"А чи буде тим квітам радіти?" (?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 14:54:50 ]
А таки маєш рацію, Ваню. Не догледіла.)
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 18:37:44 ]
Симпатично...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 22:05:18 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 20:02:48 ]
Наталю, дякую за пояснення.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 22:06:24 ]
Який цікавий та трагічний за змістом вийшов би роман, Ярославе, якби тільки переказати історію життя цієї поетеси...