ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.14 15:11
Кажуть...
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.

Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -

Кока Черкаський
2026.05.14 14:22
Четвертий закон
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.

Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-

Борис Костиря
2026.05.14 12:40
Суботній день
Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.

Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,

Юрій Гундарів
2026.05.14 12:28
Мій читацький денник. Андрій Мирохович
я хочу слів нових михайль семенко я хочу слів нових щоб ці слова не як полова щоб як трава Мабуть, вже понад років десять я уважно стежу за неочікуваними, інколи навіть на межі фолу, маршрутами музи Андрія Мироховича. Недаремно у його вірші, який

Ірина Вовк
2026.05.14 11:52
А ВОДА ПО КАМЕНЮ (продовження 2)
РУСАЛКА НА ЙМЕННЯ «ЛЮБАВА» Над Десною тумани, як сиве старе полотно, Де вода забирає у пам’яті сонячні кроки. Він – державна печатка, він – мудрість, він – горде вино, А вона… тільки трави і погляд дівочий глибокий. Над Десною розлилася ніч, гус

хома дідим
2026.05.14 09:55
* 78 *
мені би невагомого чогось
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий

Вячеслав Руденко
2026.05.14 08:11
Чигирин
Алебастровий дзбан над безоднею лине
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?

В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі

Охмуд Песецький
2026.05.14 07:38
Як ще не писав ніколи
Римуються з укриттям
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.

Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,

Тетяна Левицька
2026.05.14 07:25
Знов день промайнув...
Знов день промайнув, не лишивши світлини
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.

Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню

Віктор Кучерук
2026.05.14 06:54
* * *
Безжурний світ
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив

Софія Кримовська
2026.05.13 19:36
***
Всесвіт, як пазли, вкладає долі
у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко

С М
2026.05.13 16:06
Щоб Заводить (Jethro Tull)
Зростили і відправили до школи
Учитись як не гратися у гру
Нічо, якщо би прививали успіхи
Або казали, що утнув утнув
І йшов я спозаранку
Бога їхнього під ліктем потримать
Зубаті усмішки, книжки понять

Ірина Вовк
2026.05.13 15:20
А вода по каменю... (продовження 1)
ТІНІ НОВГОРОДСЬКОГО ЛЬОДУ: АННА ТА ІЛЛЯ Ще до того, як золоті бані Києва віддзеркалили велич Ярослава, у його молодечому неспокійному житті була північна завірюха і княжна на ім’я Анна. Вона була його першою фортецею, його тихим притулком у Новгороді,

хома дідим
2026.05.13 14:30
* 77 *
вертаючись до персони літгероя нашого покинутого · із лотреамонівського району спального · у мареннях ілюзійних або часом діалектичних · не пропускаючи простяцькі на позір ситуації · утім ситуації нетривіальні радше сюрні мусили бавити · оце якраз сезон ·

Борис Костиря
2026.05.13 10:56
Телефон
Хай упаде триклятий телефон
І розіб'ється об асфальт нещадний,
Немов старий, забутий патефон,
Який заграє музику прощання.

Нехай минуще розіб'ється вщент,
Відкривши шлях новому, молодому.
Так зміниться стійкий, тривалий бренд,

Вячеслав Руденко
2026.05.13 09:11
У облозі фа мажору
Квітка вишні крізь промінчик,
Dream by day*, де сяє драхма,
Ялівець, комар ,камінчик,
У кущах ожини -Яхве -

Сподіваюсь то не Сирин*
У обряді піднебесся -
Архетипи зрозумілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталя Мазур (1961) / Вірші

 Поет і квіти

Пам`яті Тамари Мельник

В час, коли насувалась імла
На готичні ялинові шпилі,
До поета поквапливо йшла
Гарна дівчина в хусточці синій.

Притискала до серця вона
Невеликий букет перших квітів,
І соромилась трішки, хто зна,
Чи він буде тим квітам радіти?

Та не вíдала юнка: поет
Вже давно покохав без надії
Її витончений силует,
Сині очі та вигнуті вії.

І чомусь налякалась, чудна,
Коли шепіт почула шалений:
- Будь моєю! У мене одна
Ти у мріях! Чи вийдеш за мене?

Із тобою зазнаєм утіх
І полинем до вічного раю!
- Я кохаюсь у віршах твоїх,
А тебе… А тебе не кохаю…

Та й пішла. У найдальшім кутку
Вечорові збиралися тіні,
А поет в інваліднім візку
Все дивився на квіти змарнілі.

20.08.2014 р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-08-21 00:13:35
Переглядів сторінки твору 5600
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.303 / 5.5  (4.963 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.870 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.823
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 21:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 01:40:42 ]
І Ви туди ж, Наталко? Певно, з Нібабою змовились. Давайте, топчіть закоханих поетів, тріумфуйте, насміхайтеся над нашими почуттями, станьте, нарешті, сильною половиною людства! А нам залишиться що ж - стати кращою його половиною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 15:43:54 ]
Поети завжди були і залишаються кращими представниками суспільства.
Історія, що розказана у вірші, дійсно мала місце в житті маловідомої подільської поетеси Тамари Мельник. Ще досі десь в Америці живе поет, який у серйозному віці закохався в молоду сільську дівчину. Життя нині покійної Тамари Мельник було сповнене трагізмом. Вона писала гарні вірші, але не була щасливою...
Дякую, Ярославе, що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-08-21 07:57:23 ]
Ярославе, таке трапляється...
Не зобов'язаний паціент любити лікаря, навіть якщо той допоміг одужати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 15:40:41 ]
На час, що описаний у вірші, поет був уже знаний, а Тамара Мельник була лише молодою, закоханою у тракториста сільською дівчиною... Між ними була величезна різниця у віці, у вихованні, у соціальному статусі. Вибір закоханої молодої дівчини був зроблений, і вона чесно зізналася в цьому.
Дякую, Михайле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 08:12:46 ]
Зворушливо, болюче, але ж дуже реально...
Часто за зовнішніми вадами люди не помічають великої і ніжної душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 15:37:52 ]
Не судилося, мабуть... Життя поетеси Тамари Мельник було сповнене трагізму, але вона ніколи не шкодувала, що не вийшла заміж за нелюба.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2014-08-21 12:07:21 ]
Сумно, проте ж реалістично... Хоча, починаючи читати, сподівалася на геппі енд:)
Гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 15:35:16 ]
Дякую, Лесю! Цей вірш - лише один із моментів життя маловідомої поетеси Тамари Мельник, нині вже покійної... Власне, цей вірш і присв"ячується їй.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-21 12:39:52 ]
сувора дійсність. я розраховував на інший енд.
не можу не подякувати за правду і за вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 15:02:17 ]
Приємно, Опанасе, що вам сподобався вірш. У вірші, як і у житті, не завжди той "енд" на який ми розраховуємо, чи не так?
Дякую за відвідини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 13:42:33 ]
Гірчить життя... Але реалістично написано. Мабуть таке трапляється не тільки з поетами...
ПС. Останній рядок другої строфи можливо ліпше так
"А чи буде тим квітам радіти?" (?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 14:54:50 ]
А таки маєш рацію, Ваню. Не догледіла.)
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 18:37:44 ]
Симпатично...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 22:05:18 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 20:02:48 ]
Наталю, дякую за пояснення.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-08-21 22:06:24 ]
Який цікавий та трагічний за змістом вийшов би роман, Ярославе, якби тільки переказати історію життя цієї поетеси...