ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марися Лавра (1984) / Вірші

 Криваве літо

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-09-24 22:17:37
Переглядів сторінки твору 10606
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.094 / 5.5  (4.979 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.729 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Війна
Автор востаннє на сайті 2015.11.10 22:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Бондар (Л.П./М.К.) [ 2014-09-24 22:58:56 ]
згадалися кадри хроніки з нашими обгорілими танками... після російських Градів... страшно...

а написали дуже яскраво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-24 23:15:09 ]
Дякую Тетянко...ці кадри назавжди вкарбувалися в пам'ять, і плющем в'ілися у свідомість , тримають водночас надійно і боляче...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-24 23:24:26 ]
за ті "гради" мало вбити і кремлядського головковерха, і його шмаркатих "богів війни" артилеристів. німецько-фашитські окупанти такого лиха не бачили, як наші патріоти та оте населення донедавна братньої держави.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-24 23:36:34 ]
Погоджуюся з Вами пане Опанас. Колись, ворогам виколювали очі і пускали по світу, мислю, це найменша кара для дегенератів та окупантів, ім вічно, щоночі мають снитися загиблі героі, і оте мурло, має втопитися в сльозах матерів, дружин і дітей...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-24 23:43:06 ]
нехай я чотири роки грав на альті ("умпа-умпа-умпа-умпа, умпа-па-па-па-па-па". це одна з партій), але у мене не виникало бажання вбити кого-небудь моїм блискучим альтом.
то вже втрачена нація. яка вбиває нашу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-09-25 00:07:54 ]
Трьома мазками - так образно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 00:13:34 ]
Справа в тому, що братовбивча нація кишіє між нас, і не відаємо звідкіль удар прийде найперше...страшно стало жити

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 00:16:14 ]
Вдячна, пане Мирослав, мазками певно і трьома, та відчуття, що оті рядки лишили глибокі порізи на серці...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Карун Сарат (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 00:27:56 ]
стривожено, стриноженим конем
криваве літо побрело степами
у часточці лишилося із нами
останками обвуглених систем

литаврами гармати позивні
гримітимуть віками і роками
грудьми полеглих гідно вояками
обвітрені обличчя на війні

примарами стоятимуть сини
надійно оперезані плющами
оплакані осінніми дощами
почесні вартові весни


ви маскуєтеся під верлібр? я не літературознавець, але очевидно, що в нечитабельній формі подавати аж надто легко читабельне - ну якось безглуздо, щонайменше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Карун Сарат (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 00:29:30 ]
ну і рима однорідна

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 00:39:34 ]
Не маю звички маскування, пишу відчуттями. А форму і спосіб подачі поезіі кожен автор обирає індивідуально. І особисто індивідуальна справа читача як він сприйматиме текст. Ви сприйняли по - своєму - Ваше особисте. Візитуванням тішуся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 01:10:46 ]
"надійно оперезані плющами" - може ліпше би "у вічності обрамлені хрестами" чи подібне, аби уникнути оксиморону, бо якби - не сатиричний твір, Марино.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 01:20:49 ]
Вжито в значенні - вкопані навічно, надійно зв'язані. Ще, асоціативний ряд - плющ- хрест - кладовище - смерть - вічність, само сабою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 01:26:01 ]
Та я розумію асоціативний ланцюг, Марино. Хіба насмілився би сказати тут, що плющ не є метафорою надійності, скоріше навпаки

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 01:35:24 ]
Можна було би сприймати це як гру парадоксами, але твір цей іншого характеру. Окрім іншого, рима "плющами - дощами", котра у Вас виступає фінальним акордом - не сильна. Можна було би не жертвувати змістами і музикою надто, залишаючи навіть іменниковість у множині, та оце "щами" - ліпше би один раз. На мою скромну сторонню думку, авжеж так.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 06:51:43 ]
Не вбачаю в даному тексті парадоксів єдино тільки реаліі. Щодо каденційноі сили рими, осінні дощі - сльози, тонни сліз горя й розпачу. То ж читач має мати уявостійкість і вільного польоту думку. Це як на мою скромну авторську.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 11:01:51 ]
Марино. Я не хочу розводитися саме на таку тему, яка Вас, і не лише Вас, як це можна помітити із коментарів інших дописувачів, аж так вже хвилює, бо нічого доброго мабуть із моїх зауважень не вийде саме тому, що Ви не підпускатимете і близько думки, начебто щось у такому творі можна міняти, доводити до перфекції або ж, боронь Боже, не сприймати. Так ми із Вами скоро добалакаємо до того, що я так би мовити, серця не відчув, чи душі не роздивився, чи й Вітчизну кому продав. А воно мені треба таке хіба, от скажіть, ну ні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-09-25 07:48:40 ]
Сильно й переконливо про незвичайне в своїй трагедії літо. Аби стало воно останнім таким...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-09-25 12:58:04 ]
Мені сподобалося!
ПС. Я би лише (щоб не було збою ритму, якщо такий не задуманий спеціально) переробив два останні рядки:
"почесні й вічні
вартові весни..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-09-25 13:46:45 ]
"останками
обвуглених систем.".. Це про що? Марино, що це за обвуглені системи?