ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворг… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча

Микола Дудар
2024.09.25 09:37
…безпосередньо породив
Себе з відродженої правди
Про те в житті як начудив
Напрочуд більш любого найди…

Дозволим вслухатися в щем
Котрий на вигляд не болючий
Котрий не виплаканий ще

Віктор Кучерук
2024.09.25 06:33
Усміхаючись привітно,
Раннє сонечко щодня
Ніжно будить теплим світлом
Лінькувате кошеня.
Промінцями пестить очі
Та втирає ними ніс,
А розніжений коточок
Сонцю муркає: Не лізь…

Микола Соболь
2024.09.25 05:58
Що не слово – то кара,
що не думка – так ляпас.
Ми з тобою не пара.
Я конкретно уляпавсь.
Все могло бути гірше,
але завтра субота.
Не турбуй мене більше –
остогидла робота.

Артур Сіренко
2024.09.24 23:55
У сутінках писати важко, особливо коли немає палаючого світильника і годі його шукати. І все таки в сутінкові епохи (а такі епохи настають частенько, нам навіть не в дивовижку) завжди знаходяться люди, що продовжують писати, іноді навіть самі не розбираюч

Іван Потьомкін
2024.09.24 23:11
Затісно в суєтному сьогоденні…
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Невже таким задумано наш світ?
«А ти в минувшину занурся!
Між слів і дій тамтешніх віднайди
Наміри й помисли, далекі сьогоденню.
Чи хоч на гріх бодай один поменшало?»-
Не знати чий щораз

Артур Сіренко
2024.09.24 22:37
У містичному і в міру готичному місті Станіславі різними його старовинними вуличками гуляють різні типажі. І вміють вони якось не перетинатися, створювати на кожній вуличці свій мікросвіт. Особливо це стосується жінок. Я не маю на увазі часи, коли одна з

Олена Побийголод
2024.09.24 21:55
Із Олексія Ейснера

По юрмі пройде вдих глибокий,
й урветься враз жіночий плач,
коли, надувши люто щоки,
«похід» зіграє штаб–трубач.

Устромляться у небо піки;
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

  Сповідь снайпера або Російському контрактнику




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-12-07 10:35:33
Переглядів сторінки твору 14031
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.918 / 5.5  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 11:39:12 ]
Прицільно... Можливо, аж занадто. Бррр! Мурахи поналізали. Чесно? Якось так... на грані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 12:30:07 ]
Дякую, Люб! Снайперу неприцільно не можна - у нього така робота... А непрошеним "гостям" занадто не буде - не ми приїхали у Тамбов... Так що наша "грань" - гнати до кордону (як мінімум)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 11:41:26 ]
Жорстока правда війни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 12:30:43 ]
Так і є, Василю! Так і є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-07 12:05:22 ]
Хотіла сказати - не треба смертей більше, та як його бути коли війна, і там або ти , або тебе..страшно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 12:32:18 ]
Правда, Марисю - на війні не умовляють, ворог не бавитися із нами приліз на нашу землю. Катюзі - по заслузі!
Дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 12:24:30 ]
Гірко, але справедливо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 12:36:07 ]
Дякую, Друже!
І гірко, і боляче... Але не ми порушили заповіді Господні (так вчора один священик сказав)
Тримаймося! І хай Бог справедливий помагає нам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 14:28:19 ]
Сильно і страшно, бо це війна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 15:29:09 ]
Так, Нінель, війна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 17:02:31 ]
Неймовірно сильно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 20:42:00 ]
Дякую, Інно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 17:13:55 ]
Гарний твір. Такі прості драматичні вірші нині досить актуальні.

Але мою свої 5 копійок.

Аби зробити постріл, натискають на спусковий ГАЧОК. А КУРОК – зводять і спускають. Курок – це не гачок(спусковий), хоча помилково у народі вживають: «натиснути(тиснути) на курок». Тобто, «тиснути курок» – вельми мудро…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 20:53:03 ]
Дякую, Сергію!
Щодо 5-и копійок - погоджуюсь із заувагою, якщо підходити строго, то, звичайно, технічно правильно казати "гачок".І, дійсно, натиснувши на курок пострілу не зробиш. Але у народі саме так говорять. І це настільки поширено, що навіть Словник української мови (Академічний тлумачний словник 1970—1980)приводить друге значення слова "курок" як " спусковий гачок, натискуючи на який ударний механізм ручної вогнепальної зброї приводять в дію"
(Палець ліг на курок... (Володимир Сосюра, I, 1957, 426).
Думаю, що наш снайпер (ЛГ)скористався якраз розмовним варіантом значення слова "курок" і зумів потрапити в ціль.
Тисну руку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 17:21:19 ]
мою=маю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-07 18:41:09 ]
Сильно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 20:54:03 ]
Дякую, Іринко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 19:39:15 ]
Міць, Іване!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 20:54:23 ]
Тисну руку, Друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-07 20:10:09 ]
Велика Росія і людьми, і територією. Он уже із Томська виїхали Україну рятувати від фашистів. Дві біди в одному - автобусом по поганим дорогам везуть дурнів чи убивати, чи бути убитими. Цікаво, а якби хтось там організував добровольців на користь Києва, устигли б вони сісти в автобус? І що мовить КК Росії про найманців? Питання риторичні, бо подвійність стандартів в російському політикуму ніхто не відміняв.