ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.09.22 16:58
Не гадаю наразі, що буде зі мною —
домовина соснова, чи сонця розмай?
Бач, вервечкою ходить біда за бідою,
без страждання гріхи не пускають у рай.

Ще не все допила із ґрааля терпіння
і не склала в дорогу валізу важку.
На краю океану збираю камін

Світлана Пирогова
2025.09.22 15:40
Літає павутина примою в повітрі,
Нюанс плете любові міражем.
І ллється бабиного літечка палітра,
Складає візерунок вітражем.

І швидко час злітає, мов легка пір'їна,
Вже осінь дефілює у вбранні.
Із золотого листя встелена перина,

Віктор Насипаний
2025.09.22 14:40
Згадаю я ті давні дні,
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.

Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.

Ольга Олеандра
2025.09.22 10:31
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.

Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?

Віктор Кучерук
2025.09.22 10:11
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.

Олександр Буй
2025.09.21 20:52
У життя мого блокноті для нотаток
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.

Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри

Іван Потьомкін
2025.09.21 19:27
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

С М
2025.09.21 17:17
О, ця жінка зо цвинтаря від мене має діти
Душевна, хай не всяк нас має видіти
Вона ангел звалища, є у неї їжа
Якщо я помиратиму, ти знаєш, хто саме накриє моє ліжко

Якщо трубопровід зламаний, на мості я приникнув
Чи їду з глузду на гайвеї недалік р

Євген Федчук
2025.09.21 16:12
В історії України скільки раз бувало,
Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть

Віктор Насипаний
2025.09.21 15:37
Хоч нема вже літа наче.
Сонце й досі.
А мене у гості кличе
Тиха осінь

приспів
Теплі дні ясні, чудові.
Світ, мов красень.

Світлана Пирогова
2025.09.21 13:13
Ти сонце золотаве із промінням,
Що лагідно торкається обличчя.
Я чую твоє тихе шепотіння.
На зустріч радісну кохання кличе.

Твої вуста зливаються з моїми,
Мов річка, що впадає в тепле море.
І ніжно поцілунками п'янкими

Олександр Сушко
2025.09.21 10:50
Полиці пам'яті наповнені ущерть
Осмученими спогадами юні...
Вже тричі серце стискувала смерть,
Вливала тьму в роки мої безжурні.

Охороняла неня. Брала біль
На себе. А тепер її немає...
Вона тепер блука між Лети хвиль,

Віктор Кучерук
2025.09.21 09:35
Минулого немає, майбутнє - не настало, -
Невпинним сьогоденням живу собі помалу, -
В садочку клопочуся, з онуками вожуся
І корисні поради накручую на вуса.
Копійку кожну зважую та лаюся сердито
На тих, що і на старості перешкоджає жити.
Але наперек

Володимир Ляшкевич
2025.09.20 17:31
Гей, там, в тилу,
в квартирі, чи в своєму домі,
ти депресуєш у страху.
чи сохнеш у якійсь утомі!
Лишай те все, - на передку,
в бронежилеті, у шоломі,
ти на покликанні шляху,
а не в переляку полоні!

Артур Сіренко
2025.09.20 12:33
Осіння новела,
Що написана на поверхні озера
(А хтось називав його дзеркалом),
Слова,
Що виводили не бузиновим чорнилом,
А жовтим листям, що падало
На сіру ртуть спокою,
Повість про народ човнів, яку

Юрій Гундарєв
2025.09.20 10:11
«Злотоцінний» - це метафорічне слово пішло у світ із легкої руки геніального Павла Тичини, з якого я й хочу почати свою оповідь про видатних діячів української культури. Але це не просто традиційна поезія. Коли пишеш про таких неабияких людей, будь-яка тр
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Майже кінець світу




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-12-16 17:23:04
Переглядів сторінки твору 5285
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.327 / 5.25  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.682
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 17:38:03 ]
Читав я про лейкоз, і не міг зорієнтуватись. Воно начебто і якось по-білому писане, але і не про біле. Сьогодні бачив чиюсь чи молоду матір, чи сестру. Збирала вона на якісь ліки. Зорієнтувався - та й мовчу собі. А це вже Ваш вірш. За одну добу третє мало не знамення.
То як не відреагувати, якщо не смішно?

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 17:56:25 ]
Взагалі-то зовсім не до сміху.
Від усякої хвороби мало радості, а лейкоз - то взагалі щось жахливе. Чесно кажучи, заздрю людям, які можуть спокійно вимовляти це слово. Я уникаю навіть згадки про таке. Ось такі ми "ніжні", да ))
А взагалі-то мені сонечка шкода стало. Його-то за що такою болячкою "нагородили"?
Ну а найкращі ліки, як відомо, - сміх ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 18:04:56 ]
Я ж так і написав. Бачив я вірш-першоджерело, потім серед дня - дівчину. Вірити їй чи ні - то інша справа. Але саме питання... Сама біда...
Скільком дітям вона принесла горя та батькам їхнім.
Яка ж це метафора?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:37:22 ]
Саме так.
Знаєте, тільки що подумала: є на ПМ поет, який може писати про які завгодно жахи - і все одно це буде поезія. Я про Мордатенка. Але його треба читати по чайній ложці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 18:57:32 ]
Лейкоз - надлишок недієздатних лейкоцитів(?). То сонце, якщо його майбуття - це червоний гігант, навпаки зменшує білий жар своєї матерії. Мабуть, на своє оздоровлення і гибель людству. Утім, люди щезнуть набагато раніше. Так що, нехай собі хворіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:23:05 ]
Так, лейкоз - це білокрів'я. Страшна штука. Не думаю, що хвороби існують поза нашим світом. Зірки, швидше за все, просто проходять свій цикл розвитку - а втім, хтозна.
То вчені собі так думають, що Сонце стане червоним гігантом, а потім взагалі туманністю з білим карликом посередині - але якщо вони й помиляються, то хто з нас це знатиме? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:03:33 ]
Вибачте, я зразу не розібрався. То вас Інна надихнула. Знаєте, я вашого попереднього вірша також трохи переспівав, але не наважився опублікувати. Сам не знаю, чому, а тепер пізно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:23:36 ]
Ну й чого не наважилися? Я не кусаюсь ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:05:00 ]
І хто це при такому низькому КП ставить оцінки? Ви же рейтинг вбиваєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:24:11 ]
Когось зачепило )) Та нехай собі, я за рейтинг не тримаюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 19:08:04 ]
О! Можу подякувати за пародію - значить, зачепило. Сонце взагалі-то жовтий карлик. Сподіваюся, віршар-каліка - то не про мене? Досі такого про себе не знала. Єдине, чого я не зрозуміла зовсім - де тут гумор (чи білий, чи чорний)? Буду щиро вдячна, коли мені це пояснять - чи пан Микола, чи пані Марі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:29:23 ]
Та будь ласка ))
Оскільки жодна пані Марі на цій сторінці зроду не квартирувала, то відповім уже я ))
Гумору тут, Інно, не шукайте. Є лише моє враження (читацьке) від вашого вірша - тільки й усього. Прочитала - побачила картинку - перенесла на папір. Десь так ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 19:33:43 ]
Вибачте за Марі, мабуть, це асоціативне... Хто б міг подумати, що така на вигляд ніжна жінка може побачити таку апокаліптичну картинку... Мабуть, зреагувало підсвідоме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:39:32 ]
Мабуть ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 19:44:20 ]
ОК. Гумору нема, зрозуміло. А в чому тут "найкращі ліки" - сміх? Мені не смішно, а страшно. Чи то моє підсвідоме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:55:00 ]
То ми з паном Миколою про своє, дівоче ;)
А підсвідоме - да, воно все знає ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-12-17 16:57:53 ]
о... оте "перералило"...

вгризлося...

о Гренуіль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-17 23:20:25 ]
Чудне слово, але гарне, і перекочується на язиці, як льодяник. Відкопала випадково: "переорало" не лізло жодним боком, то довелося шукати синоніми. Отак і вчуся, Домініку :)
Дякую за відвідини ))