ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.06.26 14:08
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.

Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,

М Менянин
2024.06.26 12:27
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти

Леся Горова
2024.06.25 13:14
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.

Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,

Борис Костиря
2024.06.25 11:34
Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.
На озері розпускаються
не латаття, а надії,
розчарування і прикрощі.
Озеро таке глибоке,
як неозорість пізнання.
Дзеркало водойми відкриє

Олександр Сушко
2024.06.25 08:48
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча

Віктор Кучерук
2024.06.25 07:55
Озираючись на схід
Йду скоріш на захід,
Раз до підлості сусід
Має здавна нахил.
Споконвічно тягарем
Давить серце смута,
Бо не порівно берем,
Ділячи набуток.

Артур Курдіновський
2024.06.25 00:50
Єдиний вихід - Перемога!
Це знає вільний наш народ.
Велика й праведна дорога -
Супроти всіх дрібних турбот.

Вже ясно: хто чужий, хто свій...
Єдиний вихід - Перемога!
Це світла й темряви двобій!

Іван Потьомкін
2024.06.25 00:11
У мене набагато більше свят,
аніж у тих, хто живе од свята і до свята.
Адже за свято звик сприймать,
коли задумане здійснилось,
коли малятко усміхнулось,
коли відкрив нове ім’я,
коли у хор пташиний долучився,
як линyть звіддалік синівські голо

Володимир Каразуб
2024.06.24 21:08
В кімнаті оцій чорно-білі примари. Знову
Ти сидиш у профіль, фрази пливуть шрифтом.
Спокій знайомого голосу і музики витікають із грамофону.
Край неба у твоїй кімнаті і яблуні за вікном

І тому я кажу не чудернацькі, ні не дивні, вслухайся,
В оці н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марися Лавра (1984) / Вірші

 shadow




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-01-20 22:34:57
Переглядів сторінки твору 4360
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.759 / 5.5  (4.962 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 4.545 / 5.5  (4.729 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2015.11.10 22:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 23:14:04 ]
Не можу читати без розділових знаків, а вірш все одно читається.
"Лиш жаль є" і "на ліжку його тінь".
Та про такі наголоси вже ніхто не згадує, бо все одно читається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 23:24:30 ]
Майстерно. Мені - такий, ніби, сюр...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-20 23:55:03 ]
Понаприїжджали тіні забутих предків і деїхтількинема у шафах на ліжках на вікнах :)). Марисю, я скажу, що мені сподобалось: 1) скислі фізії з картин - дуже добре уявляється; 2) процес перетворення поета у тінь Гайдна ( складаю меню, у яке обов"язково включаю цедру цитрин :)) І ще мені подобається ефект несподіванки від того, що Ви пишете. Не передбачиш, хоч би й хтів :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:56:05 ]
цікаві образи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-21 01:22:00 ]
Симоне, рада знайомству! На даному етапі розвитку сучукрлітератури не важливо чи з пунктуацією пишеться чи без, головне аби не пустотною була поезія, недаремною. Спасибі за візит. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-21 01:26:30 ]
О, сюр це моє - ВСЕ, а маркіз де Пуболь й поготів! Люблю, знаєте, все таке закручене, з прибамбасами!) Спасибі, пані Іринко, якщо сподобалося, то це і було ціллю. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-21 07:42:50 ]
Ну, Світланочко, передбачити мене, чи то пак, коди моїх віршів, все одно що пророкувати Судний день, а він таки буде!)) Сама собі іноді дивуюся - звідки оце я така дивачка впала! Тішуся що смакуєте мої рядки, хай і гіркі як цедрацитринова, дуже приємна Ваша увага і позитивні коменти. Дякуюююю! Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-21 07:47:42 ]
Спасибі, пані Світлано, прочитати це від майстрині вишивки слова на папері, а я не сумніваюся що Ви така ж вправна у всьому для мене дуже значимо, бо ж ціную думку кожного. Натхнення. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-21 10:50:19 ]
"...нема поета а лиш жаль є..." - у собі завжди відчував замало поета... сьогодні ж - лишився сам римувальник... і поетичний "жаль" - хоч що небудь...
Дякую за оптимізм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-21 13:09:54 ]
Нема межі між песи- й оптимізм, а в поезії вона нівелюється словами, чи ж не маскуємо слова словами зазвичай? Маскуємо, кілограми словесного гриму, а під ним що? В кожного інше заховано. А поети одинокі в своїх роздумах й творенні. Чи не так? Вельми вдячна за гарний відгук, змістовний. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 14:33:36 ]
Таке враження, що вірш вирвався з Вашої душі спонтанно-фонтанно, але досить віртуозно-легко. Вплив заняттями музики явно відчувається, знаю по собі. В останніх шести рядках, я спершу думав, що це сонетні терцети, але коли побачив три поспіль римованих рядки - збагнув - це щось нове. Віртуозна асонансна рима: вітальню-жвль є. Щодо змісту, то це якийсь критично-ліричний-бігом-кругом потік свідомості" - чимось він мені нагадує уривок симфонії, в якому є щось і від Гайдна і від когось, більш сучасного - Пендерецького чи Шнітке, а може й нашого Скорика з непоганими образами, про які вже написали попередні коментатори.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-21 23:20:25 ]
О, пане Ярославе, тут не милуватися треба, від таких коментів дами свідомість втрачали, ті що з картин. Мислю, Ви трішечки перебільшуєте в плані хваління мене, певно через те що ми з Вами "одного поля ягідки", зауважте, не завше солоденькі. Так, Ви праві це симфонія, але не класична - постмодерна. У всьому винен Штокгаузен зі своїм розширенням Всесвітньої свідомості і безсовісний Шенберґ, таки так! Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 00:42:10 ]
Наснаги, Марисю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-22 13:27:47 ]
Спасибі, Юліанко, навзаєм всього най-най! Щиро!