ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2024.06.01 22:45
В пустелі на порепаній землі
Іду спокійно і шукаю смислів,
Яких не знайдеш у густій ріллі.
Шалена спека розтопила мислі.

У цій пустелі у самотині
Чи станеш ти іще одним пророком,
Який розтане десь у далині,

Леся Горова
2024.06.01 22:01
В слова раніш банальні "до" і "після"
Вернувся зразу початковий зміст,
Як тільки дикий смерч війни пронісся
Над сивим ранком зціпенілих міст .

У "до" залишив кожен того ранку
Все надбання раніш прожитих літ-
Хто захід свій, хто щемну мить с

Козак Дума
2024.06.01 20:41
Лишити нині владу казнокраду –
оте не гірше за оксюморон
чи дати вдруге шанс тому, хто зрадив,
або убивці ще один патрон?

Ісая Мирянин
2024.06.01 15:03
Коли життя земного половину
Спокійно перетнув я без турбот,
Зустрів раптово знижечку на ціну

Рашистського я джерела скорбот –
То пряник був із яблучним начинням,
Якого разом кинув я у рот.

Юрій Гундарєв
2024.06.01 09:22
Візьму абетку - літер країна.
Які - головні? Які - командири?
Звичайно, У - моя Україна.
Звичайно, М - буква Мами і Миру.

БЕТ

Знову лунає сирени набат -

Віктор Кучерук
2024.06.01 05:23
Душа закохана світліє
І молодіє від надій,
Що не пустими будуть мрії
В незмінній вірності своїй.
Вони, рожеві та блакитні,
Хмільні й цілющі, як бальзам, -
Тебе охоплюють помітно
Своїм гарячим почуттям.

Артур Курдіновський
2024.06.01 00:17
Прошу тебе! Не помирай!" -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.

Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -

Ілахім Поет
2024.06.01 00:04
Формула щастя в теперішнім світі проста.
Гроші-товар… І з коханням щось схоже, як звісно.
Так, особистого ніц, але це не біда.
Бізнес, дівчатка і хлопчики, все тільки бізнес.
В щире кохання повірять хіба в дитсадку.
То є казки, актуальні, можливо, в

Влад Лиманець
2024.05.31 18:18
губи всихають
рельєфом скелястих гір
на шкірі рожевій
подих сплітається
з рухами грудної клітини
сльози-кришталь
стікають у море
мандрівниця в тісноті

Світлана Пирогова
2024.05.31 10:49
Червня полуничний смак цілує сонце,
Ллються пахощі меліси, м*яти.
І малини аромати у долонях,
Трави поглядом небес прим*яті.

Подих літа із спекотної Трезени,
І думки у нас тепер синхронні,
Бо закоханість ураз біжить по венах,

Володимир Каразуб
2024.05.31 09:13
Обмовитись словом; не більше рукостискань.

Найкраще не знати, ні хто він, ні звідки, ні пристань

З якої відправилось слово у море зітхань
Піднявши вітрило з малюнком сліпучого сонця.

Найкраще не знати яким він насправді був.

Микола Соболь
2024.05.31 05:53
Коли я чую: великий русский язык,
то розумію, які ми неповноцінні,
хтось просто, до болю, вторинним бути звик
і тягне у ярмо прийдешні покоління,
нате, їжте Єсеніна, Блока натще,
або ковтайте Бодрова збочені фільми.
Цікаво, що треба суспільству дати

Віктор Кучерук
2024.05.31 05:24
Красу весни в обіймах літа
Уже не видно так, як слід,
Хоча продовжує жаріти
З останніх сил весняний цвіт.
Він ще повсюди погляд гріє
І трохи пахне на зорі,
Але менш зроджуються мрії
Біля цвітінь цих у дворі.

Артур Курдіновський
2024.05.31 00:10
Софійка. Шість років. Чернігів.
Сьогодні з'явилась нова
Сторінка злочинної книги,
Яку написала москва.

Софійка. Чернігів. Шість років.
Ракетний удар. Тільки мить.
Вивчати багато уроків

Ілахім Поет
2024.05.31 00:04
Він інший. Він - мачо. А я – звичайнісінький хлопець.
Він впорає бізнес; розкрутить занедбаний блог.
З ним точно не в'яжуться «дурість» або «вузьколобість».
А в мене життя – послідовність дурних помилок.

У нього душа - наче Оз, там суцільні смарагд

Євген Федчук
2024.05.30 20:32
Зимова ніч спустилася на ліс.
Сніг припинився, але що від того?
Усе біліло навкруги від нього,
Лежав на гіллі сосен і беріз.
У верховіттях вітер завивав,
Дарма старався між дерев сховатись.
Ліс не збирався вниз його пускати.
Тож він сердито голос п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марися Лавра (1984) / Вірші

 *****




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-02-06 23:24:16
Переглядів сторінки твору 3292
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.973 / 5.5  (4.962 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.729 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2015.11.10 22:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-07 10:56:51 ]
Про "жало" - саме ВОНО!
Сумний і гарний твір, сприймається із нутрощів запилюженої скрині з реквізитом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-07 12:21:59 ]
Коли не сама в "театрі", то якось легше, чи не так? Якщо актриса, то 100% не сама. Поезія, напевно, не може існувати без самонавіювання, так само як і театр. Одні актори скаржаться на суглоби та іншу рамну частину тілес, другі на зрадливих коханок і коханців, треті - можливо, з першими і другими, пишуть про час і про себе в ньому. Без плачів щось не пишеться, а якщо пишеться, то з натяком на філософію кобзарського штибу.
Вірш має деякі ґанджі технічного характеру.
Оцей рядок стосується саме цього вірша, а все інше - за результатам випадкових (несистематичних) спостережень. Воно саме впадає в очі.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-02-07 13:45:58 ]
Гарно і змістовно. Справді, життя - не слава, а роль...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-07 17:30:03 ]
така правда життя. не всі ролі позитивні. маріонетки. ляльководи - лялькарі бавляться у свої брудні ігри ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 14:25:28 ]
Дякую, пані Ірино, так вже є, було і буде - одні йдуть, інші приходять, а скриня одна, і пилюка сива на скронях осідає, все міняєтьсязмінюється, молоде - старішає, нове - давністю обростає, лиш одне лишається незмінним - єство...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-09 15:10:58 ]
Не відаю хто сказав, але згадалося - життя - театр, і всі ми тут актори. Воно так, але кожен під себе пише сценарій спектаклю в якому обирає собі роль - головного героя, чи другопланового. Анно-Віталіє, щира дяка за прочитання, ціную.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-09 15:35:21 ]
Пане Вікторе, завше, у всі часи і до нині, кожна маріонетка має безліч ляльководів, ниточок багато, є за що смикати. Мислю, бути маріонеткою чи ляльководом однаково відповідальна місія - ляльковод керує і несе відповідальність, маріонетка ж виконує всю роботу, і лише безсовісні завдань не виконують, таки так. Спасибі за прочитання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-10 20:32:50 ]
Спасибі, Миколо, видається що Ви розумієте мою писанину як ніхто, і це не може не тішити. Звичайно, самонавіювання краще за садомазо, але це так, кому як. Гадаю, краще дивитися правді у вічі, підніматися, обтрусити пилючиння і йти далі, аніж скиглити. Щира дяка!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 21:11:39 ]
Не завжди це так, як Ви пишете про те, що хтось щось розуміє краще за інших. Природно, що пишу не про себе, а про явище. І воно має такі безадресні ознаки чи прикмети:
- хтось не має тями ні в віршових формах, ні в віршових розмірах, ні в поетичних стилях. Але він озивається - по-доброму чи якось інакше в залежності від шлеї, яка потрапила чи не потрапила під відоме місце, або керуючись іншими чинниками;
- хтось має якусь тяму у всьому означеному вище, але все одно поводиться в залежності від шлеї тощо.
Мені ніщо нікуди не потрапляє, я і маю тяму, і не маю її в чомусь, але намагаюсь бачити у творі автора саме твір, в якому я або не розібрався, але розберусь, або в якому я розібрався, та не поспішаю робити висновки. Бо і розібравшись будь-в чому, можна відчувати свою невпевненість, що це саме так.
І про всяк випадок я не виношу категоричних ішень або оцінок.

З пошанівком,
М.Бояров.