ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Самопізнання
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Вкрита золотом зламана вічність
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Його любити я не перестану
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
* * *
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Артуру Дмитровичу Курдіновському
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Геліопавза
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образа́х
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
На тлі десяткового дробу
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
На сходинах літ
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Натхнення
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
* * *
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Історія
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Ролан Биков (1929-1998)
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Котячий сон у літню ніч
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-08-07 15:44:34
Переглядів сторінки твору 6994
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 17:58:08 ]
Про котяааару.
Ех, а я ж йому досі ліверку несу. Все забуваю )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 18:03:02 ]
Юль, йому 15-й рік пішов. Можеш і не донести...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:45:12 ]
Головне, що я його самого тобі донесла


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:56:32 ]
Мовчи, бо щас тапками шпурлятися почну...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 18:28:27 ]
15 років на людський вік - це сотня. Довгожитель. Має добру господиню, живе, мабуть, як в Бога за пазухою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 19:21:59 ]
Це треба в самого кота спитати - може, у нього купа скарг за ці роки зібралася ;) Але не буду будити, бо дрихне он під вентилятором (як жара допекла, то він цей агрегат нарешті оцінив і перестав боятися), а я перед головою котячою подушечку поставила - щоб у вушка не надуло :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 20:17:15 ]
Подушечка, вушка... Усе зрозуміло, я не помилився, навіть кота не треба питати. Може у нього спання - найбільша радість залишилася, якщо не брати спілкування з господинею, звичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 20:27:30 ]
Та у нього взагалі небагато радостей - глухий від народження, так що на вулицю - тільки щоб посидіти на лавочці біля мене. І то боїться всього на світі, весь час оглядається: а чи не йдуть за котом?! І бігом тікає до дверей, тіпа "пустіть мене назад у мою камеру!" :) Отак усеньке життя на вікні й сидить, спостерігає. Філософ :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 20:43:41 ]
Тепер зрозуміло, звідки береться філософія у ваших віршах. Від кота набралися. А що, коту глухота у молоді літа заважала до кицьок залицятися? Якщо так, то тільки і залишається, що філософськи світ споглядати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:32:13 ]
Котові всю охоту до залицянь ще у 8 місяців відтяли (( Отака се ля ві (( І не схочеш, а філософом станеш... ну, або мізантропом ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 21:24:05 ]
Я вам тут нашвидкуруч переспів написав. Подобаються такі вірші, як у вас.
Білий кіт п’є з відра не з похмілля, а просто, бо хоче.
Він не любить калюж, де немає плотви, карасів.
Сотню років живе, майже стільки на вушко муркоче
Господині своїй, що на Канта конкретно підсів.

Річці сниться вода, захворіло гарячкою літо.
На городі трава перестала буяти, рости.
Кіт пускає у сон не хазяйку, а Муру-кобіту.
Відчуває вину і мурчить: люба Грені, прости…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:35:18 ]
Класно - особливо перший рядок )) Насміялася, спасибі ))
Нехай до нього, бідного, та Мура хоч у сон прийде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 21:52:18 ]
на віконечку лєжіт
чудо-юдо риба-кіт...

о метаморфози метемпсихозу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-07 23:49:21 ]
...А лежати надоїсть -
покричить або поїсть...

Отаке воно різноманітне, котяче життя )) А в минулому житті він, по-моєму, гірким п'яничкою був. Бо коли ми з дочкою сідаємо удвох на диван, він тут же біжить і моститься коло нас, а якщо сидимо поодинці - ніколи не прийде, кличеш - морду верне і робить вигляд, шо "моя твоя нє понімай". То звідки, питається, оця звичка "бути третім"? Тільки з минулого життя... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2015-08-08 00:18:46 ]


Й коні мчать сідока,
хай і риб'ячі коні, - над літом,
на той бік, на той берег,
де муркає зваба давно,
він ввійде в неї стрімко,
всією душею своєю,
та підступна коханка
опустить хвоста на замок... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-08 00:22:37 ]
Хотіла б я побачити тих "риб'ячих коней" )) та й взагалі цю всю картину ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2015-08-08 00:24:39 ]
)) Романтичні сни так важко втиснути в наші крейзові обставини (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-08-08 21:34:35 ]
Об’єднує не містика, а карма.
Пантагрюель і мрія золота.
Ви явно уявляєте для шарму
рибиною лінивого кота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-08-08 23:54:22 ]
Кіт, між іншим, за "лінивого" образився і просив передати, що він не лінивий, а енергоощадливий ))