ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.06.14 12:16
Тарфонові помістя
Це потім про раббі Тарфона йтиме слава,
Що схожий він на піраміду із горіхів:
Торкнись - і покотяться вони ураз.
А йшлось про те, що притьмом добував він
Із священних книг те, що учні просили.
Але це потім. А поки що був він скупердяй.
Раббі Аківа

Світлана Пирогова
2024.06.14 10:10
Бракує шепотінь
В мою весну тендітну тихо стукав,
Як краплі-перли юного дощу.
У подумках душі тягнулись руки,
І сонця проникав крізь землю щуп.

В мою весну проходив лабіринти.
Окрилений ти птахом прилітав.
Гігантське небо квітло гіацинтом

Юрій Гундарєв
2024.06.14 09:08
Юркодар - 109
Пописюн


Учора прочитав новий твір Олександра Сушка, який, на жаль, швидко розчинився в інтернеті. Але запам‘яталося ключове слово - пісюн.
Варто наголосити, що погляд Сушка-художника рідко піднімається вище пояса (жона взяла за шкабарняк, задрав хво

Віктор Кучерук
2024.06.14 05:21
* * *
Від такого конфузу
Червонію й журюсь, –
Вчора зрадила Муза,
Не з’явившись чомусь.
Не дотримала слова,
Залишила в ганьбі, –
Тільки біль підшлунковий
Відчуваю в собі.

Артур Курдіновський
2024.06.14 01:09
Ізраїлю
А ти переможеш! Я знаю!
В жахітті розтрощених снів,
Мов птах білосніжний, Ізраїль
В облозі брудних дикунів.

Тобі дуже боляче, гірко...
Історія пише рядки.
Засяє Давидова зірка

Євген Федчук
2024.06.13 19:57
Звідки взялася горілка
Розходився дід Свирид, весь двір його чує.
Вранці прогулятись в парк чинно чимчикує,
Аж за столиком сидять уже випивохи,
Вже й півлітру розпили, зосталося трохи.
Де вони грошей беруть? Коли устигають?
Чи то ніяких турбот більш в житті не мають?
Тож

Артур Курдіновський
2024.06.13 16:53
Тому, кому нема ще сорока (квартон)
Тому, кому нема ще сорока,
Однолітку сказав би я багато!
А я мовчу. Бо краще - написати...
І до паперу тягнеться рука.

Та не потрібні ті чужі зізнання
Тому, кому нема ще сорока,
Коли в словах останнього рядка

Світлана Пирогова
2024.06.13 09:00
Червоний квіткоспад
Червоний водоспад трояндовий стікав -
То Муза із колючими шипами.
Її теплом торкала сонячна рука,
Пливли назустріч хмари в білій парі.

А я була твоєю Музою у снах,
Пелюстками лягали поцілунки.
В трояндові бутони ласку пеленав

Микола Соболь
2024.06.13 08:18
Передзимній вірш
Під вікном скорушина стрічає жовтневу зорю,
і злітають поспішно з холодних небес зорепади.
Про осінню красу все частіше тепер говорю,
дістаю недописані вірші весною з шухляди.
Саме час їх убрати, прикрасити всі в оксамит,
загорілись дерева у пущі, на

Віктор Кучерук
2024.06.13 04:51
* * *
Нарешті тихо в небі... На землі
Димить лише зруйнована споруда
Та іскорки спалахують в золі,
Де, в гурт зібравшись, плачуть мирні люди.
Кружляє попіл і відчутно гар
В розпеченім пожежею повітрі, -
Мов пам'ятник - обвуглений димар
І бита цегла, як

Ярослав Чорногуз
2024.06.13 04:04
Краса на попелищі
Цілує смерть північна зелень гаю...
Невже у Лету канемо от-от?!
Від цих думок всього перевертає,
Осотом клятим заросте город?!

Із України лишиться окраєць,
Все інше божевільний ідіот
Собі навік в полон позабирає,

Юрко Бужанин
2024.06.12 18:25
Демонічна моя Богине
Демонічна моя Богине,
Надто холодно у твоїй тіні;
Храми сірі твої, негостинні,
Не доносять моління крізь стіни.

Демонічна моя Богине,
Я заповнив ефір твоїм іменем;
І мелодія світла, нестримана

Іван Потьомкін
2024.06.12 12:05
***
Плакучі верби припиняють плач,
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою

Світлана Пирогова
2024.06.12 08:06
Бажання
А день новий, немов паперу білий аркуш,
Немає зовсім слів і навіть літер...
У небі чистому лиш одинока хмарка
Мовчанням зустрічає тепле літо.

Зароджується знову мрія феєрична,
Щоби почути голос - тенор срібний,
Немов напитися води біля каплички

Віктор Кучерук
2024.06.12 05:47
В спеку
Працювати неохота
На городі чи в саду, –
Від нестерпної духоти
Зранку місця не знайду.
Трохи легше під вербою
Біля сонної ріки, –
Пахне густо осокою,
Порошать кульбаб квітки.

Артур Курдіновський
2024.06.12 05:04
Айстра (сонет)
Прозорий сум крізь невблаганні дні
Зненацька сивиною ліг на скроні.
Гілки багряні, жовті та червоні
Ховаються в яскравому вогні.

Знайти б чудову квітку на стерні
Усупереч природному канону!
Мелодію дощу на ксилофоні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

  Гоятлай (незвітреними слідами)
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-02-08 02:06:36
Переглядів сторінки твору 3303
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.06.09 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 10:47:09 ]
Визріває повноцінний цикл з життя індіанського етносу американського континенту. Тобі вдається. Це підтверджується і самобутністю лексикону.
Щасти!

(в передостанньому рядку трохи збивається розмір - проситься "шов" замість "шоу", але в українській "шов" сприймається в іншому значенні)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:41:09 ]
я трохи пометикувала над цим, Мирославе, гадаю, що варто вписати цей англіцизм - не украінською - а природньо йому - англійською, "show" , де звучання "шоув" урівноважить ритм - як гадаєте? МОжливо це саме той випадок, де іноземне слово не буде "колтися" та випадати з тексту, а навпаки - поглибить смисли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:42:30 ]
щиро дякую за уважне прочитання!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 12:16:29 ]
Питання щодо люльки миру таке сьогоднішнє!зразу на гадку спадають Мінські домовленості... Так зболено...

"бризже" - в сенсі "бризкає"? Наче не властива нашій мові така форма. А якщо: "хураре бризки..."?
Ну і про "шоу" Мирослав вже сказав.
Щиро!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:51:37 ]
Дякую, Галинко! Так, " історичні паралелі" - одне із завдань, що поставила собі у цьому циклі. Хоча я би не порівнювала Порошенка із великим воїном Гоятлаєм, який 25 років очолював боротьбу проти вторгення США на його землі.
Галю, щодо "бризже" - я не готова це слово викинути з тескту - тут мені дуже важливе це звучання, оце єднання "з-ж" це ріжуче "р", ця натепмературеність, котру не можу - наразі, замінити нічим іншим. Мо" хай живе собі тут ? :) Дякую щиро!!!!! Ви завше надзвичайно уважна до кожної інтонації...щастя для автора, коли є такі читачі. Уклін.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 12:51:58 ]
Дуже самобутній, мовно-розкішний, з цікавими образами цикл получається! В передостанньому рядку один склад і справді лишній, що не сприяє ритму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:53:47 ]
Щиро дякую, Богдане, що читаєте, відчуваєте, відлунюєте !!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 14:59:46 ]
Дійсно розкішно, інакше не скажеш.
І так само конкретно:
шоу - не музей!
і вписується, і відповідає змісту.
Цікаво інше. Уже раніше, але все одно під Вашим впливом у мене визрівало щось про заритий томагавк і люльку миру Порошенка, тропу війни Путіна і т. п. Ви мене випередили, і напевне тема вичерпана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 16:03:05 ]
О, Ігоре, :) звичайно, що тема не вичерпана - певна, що у цих історичних платах ще багацько авторів знайдуть глибокі ґрунти для поезій та інших розмаітих викладів у слові. НА жаль так сталося, що Джеронімо - на схилі літ - став живим експонатом у музеях, цікавинкою на Арт Шоу...мене це згірчило неймовірно. Нині я живу цією темою вповні, бо перебуваючи на землях автохтонів Америки - відчуваю їхню присутність - навіть за лаштунками часовими, торкаюся наживо до дерев у котрих зачаїлося минуле, ходжу плесами, котрі обпікають п"яту і серце. ДЯКУЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 15:46:10 ]
Справді, Роксолано, у Вас народжується дуже цікавий "індіанський" цикл віршів, де незмінно простежуються паралелі з українськими реаліями. Мені здається, це тільки Ваше, ніким іншим такі паралелі у поезії ще не проводилися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 16:12:02 ]
Оленочко, дякую, дорога! Не відаю дійсно, хто з літераторів займається цією пекучою темою, але певна, що є досягненя у цій діляньці історії. Я ж відшуковую ще мож;уиві, невтрачені джерела, бо бути тут і не скористатися такою можливістю - гріх :) Нині ставлю за мету собі - потрапити у резервації. Якраз от Московщина, дуже активна щодо цоєї теми - не тому що співчувають сильно, а тому що мають це за козир, якм можна помахати перед писком ґамерики. Час перетягування канатів між двома монстрами. Щось такого :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2016-02-17 01:11:46 ]
Через вірш можна доторкнутися до діянь та поразок корінного населення Американського континенту.
А те, що читачі у вірші знаходять паралелі із нашим часом та ситуацією, лише підтрерджує слова "Немає нічого нового під сонцем..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-22 04:59:14 ]
власне ж так: немає ночого нового - маємо добрі уроки проминулого. Дякую, Наталю!