ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 не хникчи мені на плечі ( в орбітах честі)

https://www.youtube.com/watch?v=Bc2gb9P7f6Q


Зимонько-дівко, не хнич мені, тОнкі жалі
не заводи, не занензуй сльотою з розпуки!
Що ж ти тримаєш за поли мене і за руки,
хугою звивши? - вже краще навалу каліч -
в Бахмачі он - москалі!

Сиззю морозною вії голубиш мої,
начебто хочеш успати, одводячи битву.
Що має бути - те буде! Як чару налиту
вип"ю усе аж до дна -тільки, хто б загоїв
мами сердечні плаї?

Ніч он яка: крукокрила, одзьоблена, зла -
голодно й чорно вишукує жертву забуту.
Славня аорта жарка......вороновані Крути!-
тільки збагнути це, дівко,ти ще замала.
Дух - це не тіла зола.

Хто ти? -зима - жалібниця? - чи смерти мана?
Хусткою білою горнеш окілля страпате.
Я не боюся! Дивись, скоростріли, гармати...
Врешті, мені вже...вже, майже, ось-ось вісімна...
тиша яка неземна.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-01-30 21:24:03
Переглядів сторінки твору 2576
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 03:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 22:01:54 ]
Наче передсмертні слова крутянського бійця. Сильно, аж моторошно. Браво, Роксолано!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-01-30 22:14:16 ]


О дякую, що озвалися Ярославе! ЗНаєте, як воно: коли нація - це один організм - то і відчувається, і болить однаково - дарма, що з різночасся події...шануймося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-31 01:19:21 ]
сучасні Крути...

Пошукала по словниках "хникчи" - не знайшла такої форми. Є "хнич", "хникай". Але мені те "хникчи" таке миле ) Десь серед діалектизмів знайшлося, чи авторський витвір?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-01-31 20:35:45 ]
"хникчи"- у моїй повсякденній говірці - до малих так часто кажу- певне новотвір родинний :) - чи як...дякую, Галинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2016-01-31 09:05:39 ]
високо і трагічно...

кожен рядок на душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-01-31 10:33:59 ]
Повністю згодна із Домініком. Вміння відчути і перейнятися болем кожного юного хлопця, що залишився там, під Крутами, - це ознака високого мистецтва і таланту, Роксолано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-01-31 19:37:41 ]
Висока поезія…
«Крукокрила, одзьоблена» ніч – неймовірна метафоричність.
А завершальні два рядки – до болю…

P.S.От якби зберегти рідний наголос у «Бáхмачі», можливо, так (дружні міркування):
«Зимонько-дівко, не хникчи мені, не жалій
і не занензуй у груди сльотою з розпуки!
Що ти тримаєш за поли мене і за руки? -
хугою звивши. Ти голови вражі каліч!...
В Бахмачі вже москалі!»

І ще: родовий відмінок від «Славень» - «СлаВНя»: "Славня аорта жарка..."
(Аорта -головна артерія, що через свої відгалуження постачає артеріальну кров у всі органи тіла.)

Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-01-31 20:01:31 ]
Мирославе, уклінно вдячна, бо дуже добротнuй варіант Ви запропонували - радо скористаюся. СпасиБi за небайдужість до тексту та тематики!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-01-31 23:51:13 ]
І я Вас почув у монолозі молодого воїна і хлопчиська-відчайдуха - скорше всього західняка, якого вивело під Крути почуття обов'язку стати на захист Батьківщини. І в ньому впізнає себе багато хто із бійців нинішніх східних Крут.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 02:46:47 ]
Так, дякую, що переймалися цими рядками.