ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 не хникчи мені на плечі ( в орбітах честі)

https://www.youtube.com/watch?v=Bc2gb9P7f6Q


Зимонько-дівко, не хнич мені, тОнкі жалі
не заводи, не занензуй сльотою з розпуки!
Що ж ти тримаєш за поли мене і за руки,
хугою звивши? - вже краще навалу каліч -
в Бахмачі он - москалі!

Сиззю морозною вії голубиш мої,
начебто хочеш успати, одводячи битву.
Що має бути - те буде! Як чару налиту
вип"ю усе аж до дна -тільки, хто б загоїв
мами сердечні плаї?

Ніч он яка: крукокрила, одзьоблена, зла -
голодно й чорно вишукує жертву забуту.
Славня аорта жарка......вороновані Крути!-
тільки збагнути це, дівко,ти ще замала.
Дух - це не тіла зола.

Хто ти? -зима - жалібниця? - чи смерти мана?
Хусткою білою горнеш окілля страпате.
Я не боюся! Дивись, скоростріли, гармати...
Врешті, мені вже...вже, майже, ось-ось вісімна...
тиша яка неземна.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-01-30 21:24:03
Переглядів сторінки твору 2736
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.06.12 06:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 22:01:54 ]
Наче передсмертні слова крутянського бійця. Сильно, аж моторошно. Браво, Роксолано!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-01-30 22:14:16 ]


О дякую, що озвалися Ярославе! ЗНаєте, як воно: коли нація - це один організм - то і відчувається, і болить однаково - дарма, що з різночасся події...шануймося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-31 01:19:21 ]
сучасні Крути...

Пошукала по словниках "хникчи" - не знайшла такої форми. Є "хнич", "хникай". Але мені те "хникчи" таке миле ) Десь серед діалектизмів знайшлося, чи авторський витвір?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-01-31 20:35:45 ]
"хникчи"- у моїй повсякденній говірці - до малих так часто кажу- певне новотвір родинний :) - чи як...дякую, Галинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2016-01-31 09:05:39 ]
високо і трагічно...

кожен рядок на душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-01-31 10:33:59 ]
Повністю згодна із Домініком. Вміння відчути і перейнятися болем кожного юного хлопця, що залишився там, під Крутами, - це ознака високого мистецтва і таланту, Роксолано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-01-31 19:37:41 ]
Висока поезія…
«Крукокрила, одзьоблена» ніч – неймовірна метафоричність.
А завершальні два рядки – до болю…

P.S.От якби зберегти рідний наголос у «Бáхмачі», можливо, так (дружні міркування):
«Зимонько-дівко, не хникчи мені, не жалій
і не занензуй у груди сльотою з розпуки!
Що ти тримаєш за поли мене і за руки? -
хугою звивши. Ти голови вражі каліч!...
В Бахмачі вже москалі!»

І ще: родовий відмінок від «Славень» - «СлаВНя»: "Славня аорта жарка..."
(Аорта -головна артерія, що через свої відгалуження постачає артеріальну кров у всі органи тіла.)

Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-01-31 20:01:31 ]
Мирославе, уклінно вдячна, бо дуже добротнuй варіант Ви запропонували - радо скористаюся. СпасиБi за небайдужість до тексту та тематики!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-01-31 23:51:13 ]
І я Вас почув у монолозі молодого воїна і хлопчиська-відчайдуха - скорше всього західняка, якого вивело під Крути почуття обов'язку стати на захист Батьківщини. І в ньому впізнає себе багато хто із бійців нинішніх східних Крут.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 02:46:47 ]
Так, дякую, що переймалися цими рядками.