ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.09.18 21:13
Книга субот (King Crimson)
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Малюю
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
* 206 *
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Коли місто стихає…
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
"Виховані"
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Пошуки
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Кручені думки
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
Ховеркрафт нерукотворний
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
«Помпеї: За мить до Вічності»
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
* * *
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
* 205 *
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
***
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Осіннє
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.

Євген Федчук
2026.09.17 19:19
Про Миколу Щорса
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
***
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене (рондо)
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

  Гоятлай (незвітреними слідами)
Це тане час у клекоті смоли,
рубає тіні лезо гостромісячне.
Це ж з ким ти люльку миру засмалив?!
Тобі ж бо довіряли сонми!..тисячі!

Закопаний, не в землю, томагавк -
у совісті оспалі надра врізаний -
Це він бере тебе на клятий гак
із того миру, мучить у Форт-Пікенсі.

Залізні коні...сни - такі бліді,
хураре бризже, кров на кожнім камені.
Отруйні риби в "огняній воді",
хребти - і стріл, і плем"я - переламані.

і попри все: завжди є вибір!...є!
Не здатись до кінця під смерти гронами.
ти - взятий експонатом у музей,
на обзір - лялькопудом у фойє!
Ну що ж ти, Гоятлає?! Що, Джеронімо?!

хураре - отрута, котрою змащували кінчики стріл.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2016-02-08 02:06:36
Переглядів сторінки твору 4000
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.08.07 02:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 10:47:09 ]
Визріває повноцінний цикл з життя індіанського етносу американського континенту. Тобі вдається. Це підтверджується і самобутністю лексикону.
Щасти!

(в передостанньому рядку трохи збивається розмір - проситься "шов" замість "шоу", але в українській "шов" сприймається в іншому значенні)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:41:09 ]
я трохи пометикувала над цим, Мирославе, гадаю, що варто вписати цей англіцизм - не украінською - а природньо йому - англійською, "show" , де звучання "шоув" урівноважить ритм - як гадаєте? МОжливо це саме той випадок, де іноземне слово не буде "колтися" та випадати з тексту, а навпаки - поглибить смисли.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:42:30 ]
щиро дякую за уважне прочитання!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 12:16:29 ]
Питання щодо люльки миру таке сьогоднішнє!зразу на гадку спадають Мінські домовленості... Так зболено...

"бризже" - в сенсі "бризкає"? Наче не властива нашій мові така форма. А якщо: "хураре бризки..."?
Ну і про "шоу" Мирослав вже сказав.
Щиро!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:51:37 ]
Дякую, Галинко! Так, " історичні паралелі" - одне із завдань, що поставила собі у цьому циклі. Хоча я би не порівнювала Порошенка із великим воїном Гоятлаєм, який 25 років очолював боротьбу проти вторгення США на його землі.
Галю, щодо "бризже" - я не готова це слово викинути з тескту - тут мені дуже важливе це звучання, оце єднання "з-ж" це ріжуче "р", ця натепмературеність, котру не можу - наразі, замінити нічим іншим. Мо" хай живе собі тут ? :) Дякую щиро!!!!! Ви завше надзвичайно уважна до кожної інтонації...щастя для автора, коли є такі читачі. Уклін.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 12:51:58 ]
Дуже самобутній, мовно-розкішний, з цікавими образами цикл получається! В передостанньому рядку один склад і справді лишній, що не сприяє ритму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:53:47 ]
Щиро дякую, Богдане, що читаєте, відчуваєте, відлунюєте !!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 14:59:46 ]
Дійсно розкішно, інакше не скажеш.
І так само конкретно:
шоу - не музей!
і вписується, і відповідає змісту.
Цікаво інше. Уже раніше, але все одно під Вашим впливом у мене визрівало щось про заритий томагавк і люльку миру Порошенка, тропу війни Путіна і т. п. Ви мене випередили, і напевне тема вичерпана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 16:03:05 ]
О, Ігоре, :) звичайно, що тема не вичерпана - певна, що у цих історичних платах ще багацько авторів знайдуть глибокі ґрунти для поезій та інших розмаітих викладів у слові. НА жаль так сталося, що Джеронімо - на схилі літ - став живим експонатом у музеях, цікавинкою на Арт Шоу...мене це згірчило неймовірно. Нині я живу цією темою вповні, бо перебуваючи на землях автохтонів Америки - відчуваю їхню присутність - навіть за лаштунками часовими, торкаюся наживо до дерев у котрих зачаїлося минуле, ходжу плесами, котрі обпікають п"яту і серце. ДЯКУЮ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 15:46:10 ]
Справді, Роксолано, у Вас народжується дуже цікавий "індіанський" цикл віршів, де незмінно простежуються паралелі з українськими реаліями. Мені здається, це тільки Ваше, ніким іншим такі паралелі у поезії ще не проводилися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 16:12:02 ]
Оленочко, дякую, дорога! Не відаю дійсно, хто з літераторів займається цією пекучою темою, але певна, що є досягненя у цій діляньці історії. Я ж відшуковую ще мож;уиві, невтрачені джерела, бо бути тут і не скористатися такою можливістю - гріх :) Нині ставлю за мету собі - потрапити у резервації. Якраз от Московщина, дуже активна щодо цоєї теми - не тому що співчувають сильно, а тому що мають це за козир, якм можна помахати перед писком ґамерики. Час перетягування канатів між двома монстрами. Щось такого :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2016-02-17 01:11:46 ]
Через вірш можна доторкнутися до діянь та поразок корінного населення Американського континенту.
А те, що читачі у вірші знаходять паралелі із нашим часом та ситуацією, лише підтрерджує слова "Немає нічого нового під сонцем..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-22 04:59:14 ]
власне ж так: немає ночого нового - маємо добрі уроки проминулого. Дякую, Наталю!