ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

  Гоятлай (незвітреними слідами)
Це тане час у клекоті смоли,
рубає тіні лезо гостромісячне.
Це ж з ким ти люльку миру засмалив?!
Тобі ж бо довіряли сонми!..тисячі!

Закопаний, не в землю, томагавк -
у совісті оспалі надра врізаний -
Це він бере тебе на клятий гак
із того миру, мучить у Форт-Пікенсі.

Залізні коні...сни - такі бліді,
хураре бризже, кров на кожнім камені.
Отруйні риби в "огняній воді",
хребти - і стріл, і плем"я - переламані.

і попри все: завжди є вибір!...є!
Не здатись до кінця під смерти гронами.
ти - взятий експонатом у музей,
на обзір - лялькопудом у фойє!
Ну що ж ти, Гоятлає?! Що, Джеронімо?!

хураре - отрута, котрою змащували кінчики стріл.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-02-08 02:06:36
Переглядів сторінки твору 3407
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 03:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 10:47:09 ]
Визріває повноцінний цикл з життя індіанського етносу американського континенту. Тобі вдається. Це підтверджується і самобутністю лексикону.
Щасти!

(в передостанньому рядку трохи збивається розмір - проситься "шов" замість "шоу", але в українській "шов" сприймається в іншому значенні)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:41:09 ]
я трохи пометикувала над цим, Мирославе, гадаю, що варто вписати цей англіцизм - не украінською - а природньо йому - англійською, "show" , де звучання "шоув" урівноважить ритм - як гадаєте? МОжливо це саме той випадок, де іноземне слово не буде "колтися" та випадати з тексту, а навпаки - поглибить смисли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:42:30 ]
щиро дякую за уважне прочитання!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 12:16:29 ]
Питання щодо люльки миру таке сьогоднішнє!зразу на гадку спадають Мінські домовленості... Так зболено...

"бризже" - в сенсі "бризкає"? Наче не властива нашій мові така форма. А якщо: "хураре бризки..."?
Ну і про "шоу" Мирослав вже сказав.
Щиро!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:51:37 ]
Дякую, Галинко! Так, " історичні паралелі" - одне із завдань, що поставила собі у цьому циклі. Хоча я би не порівнювала Порошенка із великим воїном Гоятлаєм, який 25 років очолював боротьбу проти вторгення США на його землі.
Галю, щодо "бризже" - я не готова це слово викинути з тескту - тут мені дуже важливе це звучання, оце єднання "з-ж" це ріжуче "р", ця натепмературеність, котру не можу - наразі, замінити нічим іншим. Мо" хай живе собі тут ? :) Дякую щиро!!!!! Ви завше надзвичайно уважна до кожної інтонації...щастя для автора, коли є такі читачі. Уклін.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 12:51:58 ]
Дуже самобутній, мовно-розкішний, з цікавими образами цикл получається! В передостанньому рядку один склад і справді лишній, що не сприяє ритму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:53:47 ]
Щиро дякую, Богдане, що читаєте, відчуваєте, відлунюєте !!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 14:59:46 ]
Дійсно розкішно, інакше не скажеш.
І так само конкретно:
шоу - не музей!
і вписується, і відповідає змісту.
Цікаво інше. Уже раніше, але все одно під Вашим впливом у мене визрівало щось про заритий томагавк і люльку миру Порошенка, тропу війни Путіна і т. п. Ви мене випередили, і напевне тема вичерпана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 16:03:05 ]
О, Ігоре, :) звичайно, що тема не вичерпана - певна, що у цих історичних платах ще багацько авторів знайдуть глибокі ґрунти для поезій та інших розмаітих викладів у слові. НА жаль так сталося, що Джеронімо - на схилі літ - став живим експонатом у музеях, цікавинкою на Арт Шоу...мене це згірчило неймовірно. Нині я живу цією темою вповні, бо перебуваючи на землях автохтонів Америки - відчуваю їхню присутність - навіть за лаштунками часовими, торкаюся наживо до дерев у котрих зачаїлося минуле, ходжу плесами, котрі обпікають п"яту і серце. ДЯКУЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 15:46:10 ]
Справді, Роксолано, у Вас народжується дуже цікавий "індіанський" цикл віршів, де незмінно простежуються паралелі з українськими реаліями. Мені здається, це тільки Ваше, ніким іншим такі паралелі у поезії ще не проводилися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 16:12:02 ]
Оленочко, дякую, дорога! Не відаю дійсно, хто з літераторів займається цією пекучою темою, але певна, що є досягненя у цій діляньці історії. Я ж відшуковую ще мож;уиві, невтрачені джерела, бо бути тут і не скористатися такою можливістю - гріх :) Нині ставлю за мету собі - потрапити у резервації. Якраз от Московщина, дуже активна щодо цоєї теми - не тому що співчувають сильно, а тому що мають це за козир, якм можна помахати перед писком ґамерики. Час перетягування канатів між двома монстрами. Щось такого :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2016-02-17 01:11:46 ]
Через вірш можна доторкнутися до діянь та поразок корінного населення Американського континенту.
А те, що читачі у вірші знаходять паралелі із нашим часом та ситуацією, лише підтрерджує слова "Немає нічого нового під сонцем..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-22 04:59:14 ]
власне ж так: немає ночого нового - маємо добрі уроки проминулого. Дякую, Наталю!