ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.04 22:00
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!

Татьяна Квашенко
2026.05.04 21:14
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.

Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!

хома дідим
2026.05.04 21:13
смак має значення однак
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль

Юрій Гундарів
2026.05.04 18:34
Напишу вам віланелу,
І частівку, і сонет…
Станцював би тарантелу -
Та не стану - я ж поет!

Я розбурхую болото!
«Рясно-згасне-передчасно»…
Ось така моя робота -

Охмуд Песецький
2026.05.04 15:38
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога –
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких – і моя нехолонуча тривога.

Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти

Артур Курдіновський
2026.05.04 15:10
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!

Світлана Пирогова
2026.05.04 14:15
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож

Борис Костиря
2026.05.04 10:58
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.

І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,

Вячеслав Руденко
2026.05.04 09:12
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.

Мовчать Пенати*, страх Господній,

Але двоногий неземний

Тетяна Левицька
2026.05.04 08:23
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.

Віктор Кучерук
2026.05.04 06:20
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...

хома дідим
2026.05.03 17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні

Кока Черкаський
2026.05.03 17:11
Я запитав в Ісуса: ти тут був
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!

Сергій Губерначук
2026.05.03 16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.

Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,

Світлана Пирогова
2026.05.03 15:04
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.

- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,

Євген Федчук
2026.05.03 14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

  Гоятлай (незвітреними слідами)
Це тане час у клекоті смоли,
рубає тіні лезо гостромісячне.
Це ж з ким ти люльку миру засмалив?!
Тобі ж бо довіряли сонми!..тисячі!

Закопаний, не в землю, томагавк -
у совісті оспалі надра врізаний -
Це він бере тебе на клятий гак
із того миру, мучить у Форт-Пікенсі.

Залізні коні...сни - такі бліді,
хураре бризже, кров на кожнім камені.
Отруйні риби в "огняній воді",
хребти - і стріл, і плем"я - переламані.

і попри все: завжди є вибір!...є!
Не здатись до кінця під смерти гронами.
ти - взятий експонатом у музей,
на обзір - лялькопудом у фойє!
Ну що ж ти, Гоятлає?! Що, Джеронімо?!

хураре - отрута, котрою змащували кінчики стріл.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2016-02-08 02:06:36
Переглядів сторінки твору 3774
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.05.02 00:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 10:47:09 ]
Визріває повноцінний цикл з життя індіанського етносу американського континенту. Тобі вдається. Це підтверджується і самобутністю лексикону.
Щасти!

(в передостанньому рядку трохи збивається розмір - проситься "шов" замість "шоу", але в українській "шов" сприймається в іншому значенні)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:41:09 ]
я трохи пометикувала над цим, Мирославе, гадаю, що варто вписати цей англіцизм - не украінською - а природньо йому - англійською, "show" , де звучання "шоув" урівноважить ритм - як гадаєте? МОжливо це саме той випадок, де іноземне слово не буде "колтися" та випадати з тексту, а навпаки - поглибить смисли.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:42:30 ]
щиро дякую за уважне прочитання!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 12:16:29 ]
Питання щодо люльки миру таке сьогоднішнє!зразу на гадку спадають Мінські домовленості... Так зболено...

"бризже" - в сенсі "бризкає"? Наче не властива нашій мові така форма. А якщо: "хураре бризки..."?
Ну і про "шоу" Мирослав вже сказав.
Щиро!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:51:37 ]
Дякую, Галинко! Так, " історичні паралелі" - одне із завдань, що поставила собі у цьому циклі. Хоча я би не порівнювала Порошенка із великим воїном Гоятлаєм, який 25 років очолював боротьбу проти вторгення США на його землі.
Галю, щодо "бризже" - я не готова це слово викинути з тескту - тут мені дуже важливе це звучання, оце єднання "з-ж" це ріжуче "р", ця натепмературеність, котру не можу - наразі, замінити нічим іншим. Мо" хай живе собі тут ? :) Дякую щиро!!!!! Ви завше надзвичайно уважна до кожної інтонації...щастя для автора, коли є такі читачі. Уклін.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 12:51:58 ]
Дуже самобутній, мовно-розкішний, з цікавими образами цикл получається! В передостанньому рядку один склад і справді лишній, що не сприяє ритму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:53:47 ]
Щиро дякую, Богдане, що читаєте, відчуваєте, відлунюєте !!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 14:59:46 ]
Дійсно розкішно, інакше не скажеш.
І так само конкретно:
шоу - не музей!
і вписується, і відповідає змісту.
Цікаво інше. Уже раніше, але все одно під Вашим впливом у мене визрівало щось про заритий томагавк і люльку миру Порошенка, тропу війни Путіна і т. п. Ви мене випередили, і напевне тема вичерпана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 16:03:05 ]
О, Ігоре, :) звичайно, що тема не вичерпана - певна, що у цих історичних платах ще багацько авторів знайдуть глибокі ґрунти для поезій та інших розмаітих викладів у слові. НА жаль так сталося, що Джеронімо - на схилі літ - став живим експонатом у музеях, цікавинкою на Арт Шоу...мене це згірчило неймовірно. Нині я живу цією темою вповні, бо перебуваючи на землях автохтонів Америки - відчуваю їхню присутність - навіть за лаштунками часовими, торкаюся наживо до дерев у котрих зачаїлося минуле, ходжу плесами, котрі обпікають п"яту і серце. ДЯКУЮ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 15:46:10 ]
Справді, Роксолано, у Вас народжується дуже цікавий "індіанський" цикл віршів, де незмінно простежуються паралелі з українськими реаліями. Мені здається, це тільки Ваше, ніким іншим такі паралелі у поезії ще не проводилися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 16:12:02 ]
Оленочко, дякую, дорога! Не відаю дійсно, хто з літераторів займається цією пекучою темою, але певна, що є досягненя у цій діляньці історії. Я ж відшуковую ще мож;уиві, невтрачені джерела, бо бути тут і не скористатися такою можливістю - гріх :) Нині ставлю за мету собі - потрапити у резервації. Якраз от Московщина, дуже активна щодо цоєї теми - не тому що співчувають сильно, а тому що мають це за козир, якм можна помахати перед писком ґамерики. Час перетягування канатів між двома монстрами. Щось такого :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2016-02-17 01:11:46 ]
Через вірш можна доторкнутися до діянь та поразок корінного населення Американського континенту.
А те, що читачі у вірші знаходять паралелі із нашим часом та ситуацією, лише підтрерджує слова "Немає нічого нового під сонцем..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-02-22 04:59:14 ]
власне ж так: немає ночого нового - маємо добрі уроки проминулого. Дякую, Наталю!