ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.03 14:22
Прекрасний ранок, трохи сонний,
І трішки гріє сонцедень.
Залиті сяйвом злотодзвонним,
Пташині виляски пісень

Пробуджують медові ріки,
Що витікають із небес.
Сварог сьогодні світлоликий

Микола Дудар
2025.11.03 09:53
і черги на вулиці
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
А хтось не противиться
А хтось відганя
З очей на потилицю
Місцева фіґня…

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вірлан Роксолана (1971) / Вірші

  Гоятлай (незвітреними слідами)
Це тане час у клекоті смоли,
рубає тіні лезо гостромісячне.
Це ж з ким ти люльку миру засмалив?!
Тобі ж бо довіряли сонми!..тисячі!

Закопаний, не в землю, томагавк -
у совісті оспалі надра врізаний -
Це він бере тебе на клятий гак
із того миру, мучить у Форт-Пікенсі.

Залізні коні...сни - такі бліді,
хураре бризже, кров на кожнім камені.
Отруйні риби в "огняній воді",
хребти - і стріл, і плем"я - переламані.

і попри все: завжди є вибір!...є!
Не здатись до кінця під смерти гронами.
ти - взятий експонатом у музей,
на обзір - лялькопудом у фойє!
Ну що ж ти, Гоятлає?! Що, Джеронімо?!

хураре - отрута, котрою змащували кінчики стріл.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-02-08 02:06:36
Переглядів сторінки твору 3640
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.11.03 09:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 10:47:09 ]
Визріває повноцінний цикл з життя індіанського етносу американського континенту. Тобі вдається. Це підтверджується і самобутністю лексикону.
Щасти!

(в передостанньому рядку трохи збивається розмір - проситься "шов" замість "шоу", але в українській "шов" сприймається в іншому значенні)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:41:09 ]
я трохи пометикувала над цим, Мирославе, гадаю, що варто вписати цей англіцизм - не украінською - а природньо йому - англійською, "show" , де звучання "шоув" урівноважить ритм - як гадаєте? МОжливо це саме той випадок, де іноземне слово не буде "колтися" та випадати з тексту, а навпаки - поглибить смисли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:42:30 ]
щиро дякую за уважне прочитання!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 12:16:29 ]
Питання щодо люльки миру таке сьогоднішнє!зразу на гадку спадають Мінські домовленості... Так зболено...

"бризже" - в сенсі "бризкає"? Наче не властива нашій мові така форма. А якщо: "хураре бризки..."?
Ну і про "шоу" Мирослав вже сказав.
Щиро!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:51:37 ]
Дякую, Галинко! Так, " історичні паралелі" - одне із завдань, що поставила собі у цьому циклі. Хоча я би не порівнювала Порошенка із великим воїном Гоятлаєм, який 25 років очолював боротьбу проти вторгення США на його землі.
Галю, щодо "бризже" - я не готова це слово викинути з тескту - тут мені дуже важливе це звучання, оце єднання "з-ж" це ріжуче "р", ця натепмературеність, котру не можу - наразі, замінити нічим іншим. Мо" хай живе собі тут ? :) Дякую щиро!!!!! Ви завше надзвичайно уважна до кожної інтонації...щастя для автора, коли є такі читачі. Уклін.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 12:51:58 ]
Дуже самобутній, мовно-розкішний, з цікавими образами цикл получається! В передостанньому рядку один склад і справді лишній, що не сприяє ритму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 15:53:47 ]
Щиро дякую, Богдане, що читаєте, відчуваєте, відлунюєте !!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 14:59:46 ]
Дійсно розкішно, інакше не скажеш.
І так само конкретно:
шоу - не музей!
і вписується, і відповідає змісту.
Цікаво інше. Уже раніше, але все одно під Вашим впливом у мене визрівало щось про заритий томагавк і люльку миру Порошенка, тропу війни Путіна і т. п. Ви мене випередили, і напевне тема вичерпана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 16:03:05 ]
О, Ігоре, :) звичайно, що тема не вичерпана - певна, що у цих історичних платах ще багацько авторів знайдуть глибокі ґрунти для поезій та інших розмаітих викладів у слові. НА жаль так сталося, що Джеронімо - на схилі літ - став живим експонатом у музеях, цікавинкою на Арт Шоу...мене це згірчило неймовірно. Нині я живу цією темою вповні, бо перебуваючи на землях автохтонів Америки - відчуваю їхню присутність - навіть за лаштунками часовими, торкаюся наживо до дерев у котрих зачаїлося минуле, ходжу плесами, котрі обпікають п"яту і серце. ДЯКУЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-02-08 15:46:10 ]
Справді, Роксолано, у Вас народжується дуже цікавий "індіанський" цикл віршів, де незмінно простежуються паралелі з українськими реаліями. Мені здається, це тільки Ваше, ніким іншим такі паралелі у поезії ще не проводилися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2016-02-08 16:12:02 ]
Оленочко, дякую, дорога! Не відаю дійсно, хто з літераторів займається цією пекучою темою, але певна, що є досягненя у цій діляньці історії. Я ж відшуковую ще мож;уиві, невтрачені джерела, бо бути тут і не скористатися такою можливістю - гріх :) Нині ставлю за мету собі - потрапити у резервації. Якраз от Московщина, дуже активна щодо цоєї теми - не тому що співчувають сильно, а тому що мають це за козир, якм можна помахати перед писком ґамерики. Час перетягування канатів між двома монстрами. Щось такого :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2016-02-17 01:11:46 ]
Через вірш можна доторкнутися до діянь та поразок корінного населення Американського континенту.
А те, що читачі у вірші знаходять паралелі із нашим часом та ситуацією, лише підтрерджує слова "Немає нічого нового під сонцем..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2016-02-22 04:59:14 ]
власне ж так: немає ночого нового - маємо добрі уроки проминулого. Дякую, Наталю!