ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина

Євген Федчук
2026.04.09 19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Проза

 The devil is in the detail

Література - це, звісно, хибне зображення життя, але, тим не менше, вона допомагає нам краще його зрозуміти.

Маріо Варгас Льйоса

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-12-14 10:45:40
Переглядів сторінки твору 5286
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-12-16 10:27:11 ]
Дякую, Кристіане, за нормальне реагування. Сируватий текст - це моє загальне враження, яке має такі складові: 1. Стилістика. Мабуть, найбільш проблематична, бо важко змінити свій спосіб мислення, а отже і написання. Більш розлого не можу, бо я не філолог, щоб розбирати нюанси стилю. 2. Непотрібна деталізація. Наприклад, беру із тексту: "У вітальні вже нікого не залишилось. Олег знову зайняв крісло зліва від крісла коханої, те саме, яке він займав на початку гостини. Через деякий час з’явилась і винуватиця свята і, пройшовши повз Олега, теж сіла". Можна писати простіше: У вітальні нікого не було. Олег зайняв своє місце(чи сів на своє крісло). Згодом з'явилася винуватиця свята(вечірки). - десь так. А то у вас забагато детального опису. 3. Алогічність тексту. Наприклад, із тієї самої цитати випливає, що у вітальні нікого нема, але потім звідкись з'являється "інша дівчина", біля якої примощується отой залицяльник. Це усе поверхнево, бо я не критик, а ваш опус - не "Війна і мир", щоб писати трактати. Сподіваюся на розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-12-16 11:49:27 ]
Дякую, Олександре, зауважені Вами недоліки виправив. Що ж, чекатиму (якщо дочекаюсь) на коментарі філологів, оскільки дуже люблю доводити текст до дзеркального блиску - як у віршах, так і в прозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Зоря (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-16 21:11:01 ]
Не думав коментувати, але коли побачив, що Ви "дуже люблю доводити текст до дзеркального блиску"...
Я б видалив текст і почав нову спробу.

Впрочем, я всего лишь подземный горнорабочий на пенсии,а не филолог.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-12-17 08:06:05 ]
Тобто Ви пропонуєте розбити дзеркало, замість того, аби відшліфувати його? ) А що, теж ідея!) До речі, я час від часу так і роблю, коли бачу, що з текстом годі щось зробити. І, можливо, і цього чекає така ж сумна доля.)
Дякую за відгук, Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Зоря (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-17 20:43:46 ]
Ви мене зрозуміли.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-01-05 08:43:19 ]
Вас не влаштовує фабула оповідання і саме через те Ви його радите знищити? На жаль, до шліфування тексту це не має жодного відношення.
А от щодо таланту чи його відсутності у автора судити, певно, не нам, авторам, які конкурують між собою, а, як мінімум, редакторам видань, які дбають за свою репутацію, і читачам теперішнього та наступних поколінь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Зоря (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-09 22:07:36 ]
Тщеславие

В очередной раз просмотрел оценки своих рассказов и задумался.
Будто пою где-то в подземном переходе. Редкие прохожие... Фальшиво пою, часто и надолго замолкаю, но в шапку у ног всё равно заглядываю:
- Опять ничего не бросили!

Гадаю, що оте слово, яким названа мініатюра, не найбільший наш з вами гріх.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-02-18 14:04:42 ]
Я в черговий раз відкоригував текст, змінивши і назву, тому читачам Вашого коментаря буде складно зрозуміти, про що мова, якщо я не повідомлю їм попередню назву оповідання - "Непорозуміння". Адже саме її Ви мали на увазі, так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Зоря (Л.П./Л.П.) [ 2016-02-18 16:35:55 ]
Ні. Я мав на увазі назву моєї мініатюри в останньому коментарі: "Тщеславие".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-02-19 10:24:36 ]
Ось воно - непорозуміння. ) А чому ж тоді це "наш з вами гріх"? )