ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.06.15 07:29
Колише вітер грона калинові
в моїм саду майнулого життя,
немов орелю булої любові,
під супровід твого серцебиття…

І гойдалка, як та завіса часу,
спадає долу прямо із небес.
Несе тебе, життя мого окрасу,

Микола Соболь
2024.06.15 06:17
Тридев’яте царство. Все без змін.
Пароксизм доконує Кощея.
Якби ж, бідний, мав можливість він
на Сушка наслати гонорею.
Зріє дума в лисій голові,
зараз буде вихлоп недовірша,
рими не такі вже і нові,
ще й виходить – абирвалг, не більше.

Віктор Кучерук
2024.06.15 05:07
В скверику під липою,
Влітку з дня у день, –
Безнастанно глипаю
На ряди людей.
Поглядом допитливим,
Кожного й завжди, –
Зазвичай запитую:
Звідки і куди?

Артур Курдіновський
2024.06.15 01:53
Стали комом у горлі слова.
Сидимо за столом візаві.
Ми з тобою - вдівець та вдова,
Хоч обидва сьогодні живі.

Тиха осінь плете макраме,
Покриваючи смутком рудим.
Тиха осінь - це гра в буріме,

Борис Костиря
2024.06.14 23:32
Я кину вудочку
по той бік Всесвіту,
По той бік розуму,
по той бік серця,
По той бік розпачу,
по той бік лиха,
Яке говорить нам
крізь море тихо.

Володимир Каразуб
2024.06.14 20:36
тому що потрібно вірити хоча б у щось.
Читати псалми над головами і зливати розтоплений віск,
Говорити про те, що фігурки — це те, що тобі здалось,
Про тонку павутинчасту форму страхів, які запеклись
На воді.
Неодмінно потрібно вимовляти чиїсь імена

Самослав Желіба
2024.06.14 18:58
ЗОРЯ. ДОБРА БАГАТО В ЦЬОМУ СЛОВІ
Добра багато, а ще більш любові,
Такої що обійме цілий світ,
Мов руки матері й весняний квіт.
            А що лишилося від нього?
Де? Який в нім слід?
Воно ростануло, як ранок,
Як ранок, що обернувсь днем…

Козак Дума
2024.06.14 16:19
Аби людина отримала повну свободу – вона повинна померти…

Іван Потьомкін
2024.06.14 12:16
Це потім про раббі Тарфона йтиме слава,
Що схожий він на піраміду із горіхів:
Торкнись - і покотяться вони ураз.
А йшлось про те, що притьмом добував він
Із священних книг те, що учні просили.
Але це потім. А поки що був він скупердяй.
Раббі Аківа

Світлана Пирогова
2024.06.14 10:10
В мою весну тендітну тихо стукав,
Як краплі-перли юного дощу.
У подумках душі тягнулись руки,
І сонця проникав крізь землю щуп.

В мою весну проходив лабіринти.
Окрилений ти птахом прилітав.
Гігантське небо квітло гіацинтом

Юрій Гундарєв
2024.06.14 09:08
Пописюн


Учора прочитав новий твір Олександра Сушка, який, на жаль, швидко розчинився в інтернеті. Але запам‘яталося ключове слово - пісюн.
Варто наголосити, що погляд Сушка-художника рідко піднімається вище пояса (жона взяла за шкабарняк, задрав хво

Віктор Кучерук
2024.06.14 05:21
Від такого конфузу
Червонію й журюсь, –
Вчора зрадила Муза,
Не з’явившись чомусь.
Не дотримала слова,
Залишила в ганьбі, –
Тільки біль підшлунковий
Відчуваю в собі.

Артур Курдіновський
2024.06.14 01:09
А ти переможеш! Я знаю!
В жахітті розтрощених снів,
Мов птах білосніжний, Ізраїль
В облозі брудних дикунів.

Тобі дуже боляче, гірко...
Історія пише рядки.
Засяє Давидова зірка

Євген Федчук
2024.06.13 19:57
Розходився дід Свирид, весь двір його чує.
Вранці прогулятись в парк чинно чимчикує,
Аж за столиком сидять уже випивохи,
Вже й півлітру розпили, зосталося трохи.
Де вони грошей беруть? Коли устигають?
Чи то ніяких турбот більш в житті не мають?
Тож

Артур Курдіновський
2024.06.13 16:53
Тому, кому нема ще сорока,
Однолітку сказав би я багато!
А я мовчу. Бо краще - написати...
І до паперу тягнеться рука.

Та не потрібні ті чужі зізнання
Тому, кому нема ще сорока,
Коли в словах останнього рядка

Світлана Пирогова
2024.06.13 09:00
Червоний водоспад трояндовий стікав -
То Муза із колючими шипами.
Її теплом торкала сонячна рука,
Пливли назустріч хмари в білій парі.

А я була твоєю Музою у снах,
Пелюстками лягали поцілунки.
В трояндові бутони ласку пеленав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 ЯВА ( незвітреними слідами )

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-20 20:59:57
Переглядів сторінки твору 4698
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.06.09 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2016-04-20 22:15:16 ]
Оце "задиркувате мсто", як у знаменитому фільмі "Кояаніскаці", що з індіанської мови означає - "життя, що втратило рівновагу"... Шукаєш і знаходиш(!) сліди, Роксоляно, на тій стражденній землі, политій кров'ю індіанців і пишеш зворушливі вірші. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 06:45:33 ]
дякую щиро за цей відгук. Слід знебулого - на зедмлях , де я зараз - надзвичайно виразний - варто лише прислухатися та пригледітися. Це болючий слід - переважно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-20 21:21:52 ]
перша строфа задала тон - чудовий тон


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-20 21:27:30 ]
ну то файно, бо важливо почати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-04-21 09:28:06 ]
ну так, для мене, приміром, дуже чужим є цей антураж -черокі, шаєни, сіу- всі ці гаявати якось залишились в віці 13 років, хоча як символ упосліджених господарів - ну, вже хрестоматійно. але мені близький воргол як символ чогось такого, консюмерисько-протестного, якщо можна так поєднати, щось як "я продам вам ваше ж лайно за подвійну ціну" -ну, він довів ідею авторства до абсурдно величної ницости, щось - ти автор і артист, якщо тебе показали по тіві. ну, люблю я коли в тексті воргол, однослово. і мадонни - видуплюються - чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2017-10-02 20:56:15 ]
Ну, ворголи, мадонни — то таки присмачили Гамериці будніння — не сперечаюся, та, можу запевнити тебе, що давні «програми» того «ленду» не зникли аж ніяк. Ну не зникли і все: діють з позасвітів і збуваються. Я би не недооцінювала те що могуть, яка задрімала...все, що заснуло, має шанс пробудитися. Дяка за розмисли :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2016-04-20 22:48:29 ]
Я у Ваших віршах, Роксолано, як у іношому вимірі...
Блукаю...вулицями Ваших Рядків...
Фантастично, неймовірно гарно! Дякую...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 07:11:19 ]
це я ВАм дякую, що блукаєте і маєте бажання на це, що знаходите час :) рада Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 05:14:54 ]
Магія словотворення і образності... Я задумався: якби хтось спробував перекласти таку поезію іншою мовою - навряд чи зміг би, а якщо так, то читач навряд чи відчув би заворожуючу неповторність тексту оригіналу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 07:15:21 ]
якщо мені вдалося щось витвроити - словозлетне таке :), - то не без допомоги ПМ -кого гурту - тут багацько почерпнула для себе , як початковоі поетки. А щодо перекладів :) - це певне той випадок, коли читач іншомовний - має забажати вивчити українську. Дякую, Мирославе, що не оминаєте мого!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 07:08:34 ]
Зображенння до вірша:

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=837381583055548&set=a.215334585260254.47306.100003511413430&type=3&theater


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 15:15:46 ]
Більшість творів сприймаю звучанням одного інструменту. У кого скрипка домінує у віршах, ще в когось баян, хтось ударними інструментами користується вміло, а хтось трембітою серця торкається. Ваші ж твори, Роксолано, звучать в мені оркестром. Маю враження, що Ви стоїте над словами і, диригентською паличкою доторкнувшись до слова, вибираєте з нього звучання, потрібне Вам (нам) в дану хвилину. Дивуюсь Вашому вмінню і аплодую йому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-09-14 06:37:58 ]
Щиро дякую, ЛАрисонько. Ви знайшли стільки добрих слів для цього скромного віршика - навіть не знаю...просто:Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-04-21 23:47:22 ]
наче побувала там, між хмародерами, і побачила і відчула все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-09-14 06:34:17 ]
Рада цьому, Галинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-04-21 23:51:50 ]
Образи переконливі й оригінальні, ненав'язливі зовсім. Читаєш - і думаєш: це так, і я про те думав, але втілити чомусь не зміг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-09-14 06:36:41 ]
Дяка, Вікторе.
ця тема вартує, аби бути розкритою вповні - гадаю Вам вдасться ще краще.