Уявив цю пісню у Вашому виконанні. Гадаю, що успіх їй гарантовано.

Щиро дякую, Богдане! Вже є музика. Будемо сподіватися!)))

Прекрасна пісня!

Пам"ятаю нашу зустріч в будинку Кіно на якійсь тусівці, здається Оксана Яблонська організовувала років 8 тому. І відтоді не пересікалися, здається! Радий Вам, мила і талановита рівненчанко!))

Настроєве. Але як же хочеться продовжити...

Ця рiч i без мелодii чуэться пiснею. Гарно.
Ярославе, эдине, що на мить спинило, це чекання римування всерединi рядкiв, спровоковане першим: "Нещодавно зима, нам здавалось вона"

Як антонім, Ярославе)))

Осіння ніч
Срібні стебла верби
Хтиво тягнуться
З ночі до мене.
Клич лелечий луна
Над містичною гладдю води.

Осінь править розбіг
Своїх коней
Барвисто-шалених,
І минула весна
Через літо летить в холоди.

По вітрах шарудить
Очерет,
І вдивляються в тебе
Зорі неба рясні-
Цей Богів споконвічний шатер,

І летить, і летить
Через ніч,
Закликаючи в небо,
Клин лелек в вишині,
Наче душі померлих дітей.

Серго Сокольник

Гарний і такий же печально-суголосний антонім! Дякую, Серго!)))

Безперечно, при гарному аранжуванні і поставленому голосі виконавця пісня буде чудова. Але спіткнувшись на граматичній побудові першого речення і віддаючи належне Вашій майстерності, насмілююсь все таки запропонувати Вам дещо поправити не на шкоду змісту. Я передбачаю вибухову реакцію, але обіцяю поставити заслужену Вами "шоху", якщо пісня буде звучати у такому варіанті:

Даленіє зима. Та, здається, вона
Кружеляє і досі сніжини
Як оця несподівана наша весна,
Що розтрушує пух тополиний.

Одцвітають каштани, як наші літа,
Час черемусі сумно зітхнути.
І кульбаба на луках - ну зовсім не та –
Висіває свої парашути.

І від серця до серця злітають слова
Між зелені дерева і віти.
Лиш у лузі, де скошена в’яне трава,
соловейко заспівує літо.

Це означає, що анонс цієї пісні мене теж зачепив і якщо хочете – це тест на зрілість.

Ігоре, якщо у мене неправильна граматична побудова і це помітили і Ви - вже другий - отут дякую за заувагу, я виправлю сам, я не настільки самозакоханий дурень щоб це не відчути - справді перший рядок важкуватий і є ще деякі - бачу. Я попрацюю. І не треба мені Ваших "шохзаманух".