ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Рубцов (1965) / Проза

 Ромашка




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-18 21:16:00
Переглядів сторінки твору 3646
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.150 / 5.5  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.831 / 5.5  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-18 22:48:09 ]
Оце читала і думала, що правду про війну може написати тільки людина, котра була в ній. Стиль твору зовсім не нагадує Хемінгуея, а от описання війни через звичайне життя, через буденність і отакі дрібнички... ну пробач, що так вже кажу, от де правда. Гола. Яка є. Без пафосу і соплів, котрими страждають твори про війну людей, котрі тільки уявляють війну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-18 22:54:23 ]
Бачиш, а я до цих пір тільки вірші твої читала. Вони такі чисті і хороші (а от виставлених на ПМ не бачила, на мій сором).
Але проза сильніша в рази. І легка на сприйняття попри всю серйозність.
Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-18 22:58:04 ]
Це об'єктивно так, бо вигадувати нічого не потрібно. Залишається виконати останнє завдання: скомпонувати слова, щоб було читабельно. Я не такий вже майстер слова, тому пишу мало, коли вже проблема розіпре ізсередини. Заради справедливості: трапляються талантища, спроможні інтуїтивно, чи на основі документальних свідчень створювати полотна, до яких не прискіпаєшся. То вже справжні письменники, що володіють всіма інструментами літератури. Дякую за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2017-05-18 23:51:12 ]
А знаєте, Ігоре, яка в мене нещодавно промайнула думка?
Вона стосується складнощів психологічної реабілітації справжніх героїв, що пройшли крізь справжнє пекло війни та повертаються до мирного життя.
Занадто багато неправди буває у нашому "мирному" житті – й переважно саме прихованої неправди...
І що у нашому "мирному" житті так не вистачає саме бійців, які б і свій героїзм, і готовність до самопожертви привнесли у нескінченні мікровійни з нахабами, зрадниками та провокаторами: у соціумі, на роботі та навіть у мистецтві...
Нехай би мене хтось назвав "наїжаченою" людиною, але стільки справжніх ворогів та зрадників моралі, мови та честі зустрічається довкола, що іноді здається, що війна ніколи не закінчується!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-19 07:01:34 ]
Звісно, так. Вороги на війні не з'являються нізвідки. Просто вони отримують можливість реалізувати свої внутрішні проблеми, явні чи приховані. Зі мною працювали люди: один мав схильність до садизму, інший до зради власної країни на користь іншої. І напочатку війни вони відразу проявили себе. Перший незабаром приїхав відвідати колег по роботі на віджатому джипі. Другий з колорадською стрічкою на зап'ястку почувався щасливим. Інші реально грошима почали підтримувати терористів. І таке інше. Те саме я бачу і у Києві. Причому у надмірній кількості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2017-12-10 01:40:06 ]
Сподобалося) А ще сподобалося гарне відчуття гумору))