Від імені всіх місяців цього Вінка сонетів, а найперше від мого місяця – березня, вітаю:
УСІХ ЖІНОК:
– білявих, чорнявих, руденьких, фарбованих і ще нє, худеньких і не дуже, високих, низеньких і не дуже;
– незалежно від національної, конфесійної, партійної тощо приналежності; творчої, трудогольної, слабоалкогольної (але боронь Боже – наркотичної) тощо залежності;
– будь-якої (тільки не північно-східної) орієнтації;
– заміжніх (або вже нє),незаміжніх і вже трохи заміжніх;
– тих, яким я симпатичний і не дуже, або зовсім нє –
З ВИХІДНИМ ВЕСНЯНИМ ДНЕМ І БАЖАЮ: БУДЬТЕ КОХАНИМИ У ВСІ РОКИ ВАШОГО ЖИТТЯ!!!
УСІХ ЧОЛОВІКІВ:
– з чупринами (колір не має значення) і вже без;
– з животами (розмір не має значення) і ще без;
– високих (не більше 2 м) і низеньких (не менше 1.20 з капелюшком);
– все решту не має значення, бо в аптеках тепер все є і дуже помічне (не вірите – слухайте, дивіться, читайте рекламу) –
не шкодуйте вже аж так сильно за тим єдиним ребром, з якого нам сотворено таких слічних (див. вище) супутниць життя, без яких ми всі мали би носити голубі сорочки (а скільки би то треба було тої матерії!!!) і КОХАЙТЕ ЇХ ВСІ РОКИ ЇХНЬОГО (НУ І ВАШОГО) ЖИТТЯ!!!
(примітка: хто наразі ще без кобіти, мусить зробити рентген і звернутися до хірурга, бо може те ребро ще на місці).
УСІМ РАЗОМ
зауважую: не думайте, що те привітання має на меті відвернути вашу увагу від ґанджів, бздурів чи інших недоліків окремих місяців Вінка чи всіх разом вкупі. Не встидайтеся, коли щось не теє, кажіть, але без матюків (що то таке – знає Гугл) і таких аристократичних слів і виразів, як смердюча паскуда, упир (ну, то таке, як вурдалака, але ще страшніше), дебіл (може, хто з вас знає, де той Біл, бо я нє) – але я всіх не пам’ятаю: пам’ять вже не та. І коли той Вінок геть засохлий – викину його у смітник, як порадив мені (щоправда стосовно іншого Вінка) один дуже знаний експерт. Смітника я вже купив – великого, то можна буде навіть здавати його в оренду, кому треба.
А хто файно так напише, як медом помаже, то отримає «дякую» великими буквами і свою частку від Нобелівської премії (я тої премії не хочу, але мене можуть заставити, бо такого акровінка ще, бігме, ніхто в світі не написав, тим більше за 6 днів).
Гарного святкового дня!!!

Хм... з одного боку - недолюблюю, коли тружденно, коли треба сидіти над текстом і добирати, думаючи та уважно звіряючи - завше ж хочеться, щоб лилось з душі як пісня.
З другого ж боку - а як спробувати таке написати, то більшість почухає потилицю і розведе руками, бо то є дійсно труд і не просто важкий, а ще й майстерний, і важке підіймати ще так сяк можна, як дуже захотіти, але щоб при цьому ще й витанцьовувати, то одиниці на таке здатні.

Тому аплодую щиро, бо танцюєте Ви, Мирославе, пречудово і навіть не видно, що це потребує зусиль. Візерункові па вийшли з під Вашого пера.
Шаную таку працю - змістовну, гарну і цікаву.

Хотіла сказати, що краще було б "І грою в мир закінчимо дебати", та від розділення слова зміст не зміниться, а я хочу змісту - "І миром ми закінчимо дебати", але з огляду на побудову твору виглядає, що я забагато хочу, ну та я завше так))

Частку премії обіймами, якщо Ваша ласка))

Нє, Мирославе, не вийде. Вельми бардзо шпаціруєте по цій магістралі))
Найперше треба познімати папахи в інших претендендентів(хоча це вважайте вже у Вас в шляпі:)). Сонети витримані за всіма канонами. Але далі - чи зможете Ви повідбирати всі лауреатсва коронованих осіб? А головне, що тут як не підлизуйся до жінок, а деякі з них Вам Шнобеля все одно не пробачать:)))

Вища математика по горизонталі, вертикалі і діагоналі!!! ))
Головне мати бажання щось таке створити, бо як є бажання - то знаходиться час, і натхнення приходить )))
Вітаю Вас, що маєте бажання! ) І бажаю ще їх мати ще багато-пребагато!!!

Люблю Вас, Мирославе, за Ваш гумор. Гарного наплели вінка.

Ігра в мир - то не справжній мир...

А якщо так:
Ігристим білим закінчім дебати!
або
Ігристим в келихах скінчім дебати.