ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
***
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
* * *
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
* * *
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Перше серпня
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Кіс / Вірші

 Зимове хокку
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2018-12-11 15:25:17
Переглядів сторінки твору 10039
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.673 / 5.5  (4.797 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.614 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 2025.10.24 21:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2018-12-11 21:47:00 ]
Чудові хоку, Олено! Такі вишукані і неповторні, наче сніжинки... Я колись писала:
"Білі комашки
Сумно летять до землі-
Вік їх короткий..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-12 09:08:15 ]
Щир Вам дякую! Люблю віддавна ці короткі, але багатозначні форми хокку...
Ваше теж таке ніжно-тремтливе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-12 06:34:33 ]
Може, зграями? І чому ворони крячуть? У качок такий звук виходить, бо вони мають специфічну форму ротового апарату. А от крякаючі ворони - це потужні сатиричні персонажі. Та й і слово погребальний чистий русизм. Може, це хоку варто ампутувати? І все буде більш менш ловкенько.
Слово скула теж неоднозначне, хоча зрозуміло, що мається на увазі скувала.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-12 09:05:27 ]
Ви знайомі з такими народними піснями як "А під Хустом ворон кряче","Ворон кряче в вишині", "Із-за гори ворон кряче"? Це наша українська традиція вже й не знаю якої давнини. Та й взагалі забийте в гуглі цей вираз і буде у багатьох літераторів, а у вас лише качки крячуть, мо часу самому повчитися треба? ...))))А щодо погребальний, то цей "русизм" можете найти в академічному тлумачному словнику української мови та й теж в інших літературних та наукових текстах. Щодо скула, то невже не зустрічали в літературі "скуті інеєм дерева", скута морозом земля"? А ще таке "О, слово рідне, орле скутий" О. Олесь. Невже не чули? А може Вам не тільки так активно писати, а іноді почитувати треба? Шановний Олександре, я коли пишу, то маю звичку слова, які викликають сумніви звіряти зі словниками, шукати аналогів... І Вам пропоную теж робити, особливо коли коментуєте, а також подумати над ампутацією своїх текстів в одній публікації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-12 09:20:41 ]
Із словника приклади: Та не втечеш, — кричить [Турн], — паничу!.. Тебе я швидко повінчаю І воронів потішу стаю, Коли начнуть твій труп клювать (Іван Котляревський, I, 1952, 263); Вся земля заколихалась, Стая пугачів зібралась На оселях в хуторах (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 81); Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті, суворі святі і воїни, дивляться на яскраво прикрашені набережні, на спокійні води синьої Влтави, на білокрилих чайок, що стаями віються над нею (Олесь Гончар, III, 1959, 457);
// чого, перен. Велика кількість, скупчення чого-небудь. Там устигли вже чорниці обрости цілі стаї зрубу (Лесь Мартович, Тв., 1954, 303).
Хочете посперечатися з ними?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-12 11:30:38 ]
Народні перли писали в основному неписьменні мужики у часи, коли правил мови ще не існувало. А Ви - людина освічена і культурна. Тому не варто (якщо це не сатира) так розмахувати пером. Бо виючі півні, крякаючі ворони та рохкаючі коти можуть і наснитися. А це я Вам скажу - капость.
То що - хай крячуть?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-12 20:18:11 ]
Неписьменні мужики вже укладають сучасні словники ))) Академічний тлумачний словник української мови. Зверніть уваги, що ваш приклад з качками йде лише 3 пунктом, тож може трохи попусте))) А ні, негайно пишіть в інститут української мови НАН, може вас послухають і негайно всі інші вилучать )))) Ну і зверніть увагу на приклади, там навіть про жабок і уявіть собі про маму йдется! )))) Може ті автори для вас теж не авторитети?
КРЯКАТИ, крякаю, крякаєш і крячу, крячеш, недок.

1. Видавати звуки «кря-кря» (про птаха родини воронових); каркати (у 1 знач.). Убрався між ворони і крякай як вони (Номис, 1864, № 5880); На стрісі.. Сів ворон та й кряче, недолю віщує (Іван Франко, XIII, 1954, 94); Стало чуть, як гайвороння кряче, Ворушачи.. гілля дібров (Микола Бажан, Роки, 1957, 228).

2. перен., розм. Віщувати, накликати нещастя, невдачу. — Журно! — промовила [мати], — все думається.. Та ще й сон такий бачила сю ніч.. Поганий сон, сину! — Ат, не крякайте, мамо! (Андрій Головко, I, 1957, 69).

3. Видавати звуки «кря-кря» (про качок); кахкати. За городом качки пливуть, Каченята крячуть (Українські народні ліричні пісні, 1958, 203); Там лиски чорніють, Там крижні крякають у ситняках, — І так щодня (Максим Рильський, I, 1956, 76).

4. рідко. Те саме, що квакати; кректати (у 2 знач.). Сова З-під стріхи в поле вилітає, А жаби крякають, гудуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 16); Десь за Россю на болоті крякали жаби (Нечуй-Левицький, I, 1956, 62).

5. тільки крякаю, крякаєш і т. д. Те саме, що кректати 1. Демид Пампушка, слухаючи [Оврама], аж підстрибував од нетерплячки, аж крякав басом (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 268); Дзвеніли чарки, .. захмелілі друзі, випиваючи ще по одній, крякали (Петро Колесник, Терен.., 1959, 41).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 379.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-12 11:37:57 ]
стая...мені теж зауважували це слово.

скути скУла
наголос скУла має бути
можна знайти ліпше


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-12 22:11:46 ]
Щодо стаї, то це справа смаку, в літературній мові слово є.
Скула, звісно наголос на У, а що бетежить? Якщо іменник, то це звичайні омоформи.
Звісно можна знайти ліпше, але це як на чий смак. не Немає меж досконалості з одного боку і всім не вгодиш з іншого.
Погодьтеся, що скутий чоловік не зовсім те, що скований. На те багатство синонімів аби додати відтінків. Мені це слово відповідне тут за своїм двозначним змістом. Скути від дієслова кувати. Паморозь міцно
скула кленові руки. Ховаю свої....
Звісно в кожного свій смак, своє відчуття. Ви з тих авторів, чиї вірші читаю з задоволенням, але теж не завжди розумію логіку вжитих слів. Проте коли вони літературні, в правильній граматичній формі і відповідають змісту то розумію що це авторське бачення.
Завжди вдячна за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-12 11:39:21 ]
Не варто за мертвими класиками повторювати їхні помилки. Українська мова прекрасно обходиться без стаї та інших чудесних слів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-12 21:32:10 ]
1. — Та не втечеш, — кричить [Турн], — паничу!.. Тебе я швидко повінчаю І воронів потішу стаю, Коли начнуть твій труп клювать (Котл., І, 1952, 263); Вся земля заколихалась, Стая пугачів зібралась На оселях в хуторах (Бор., Тв., 1957, 81); Стоять на Кардовім мосту гігантські скульптурні постаті, суворі святі і воїни, дивляться на яскраво прикрашені набережні, на спокійні води синьої Влтави, на білокрилих чайок, що стаями в’ються над нею (Гончар, III, 1959, 457); // чого, перен. Велика кількість, скупчення чого-небудь. Там устигли вже чорниці обрости цілі стаї зрубу (Март., Тв., 1954, 303). Не авторитети? у то переверште їх ) А якщо серйозно, то не вихолощувати мову потрібно до одного слова, а вживати якнайбільше синонімів. Так що без стаї і інших чудесних аж ніяк. Хоч Ви, особисто можете й обходитися, мені байдуже)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-12-12 16:52:25 ]
настроєво і заглиблено...

о Олено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-12 22:13:03 ]
Дякую щиро Домі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-12-12 19:27:17 ]
про джерельний запах & різдво особливо влучно, Олено
або, можливо, якось суголосно

загалом хороша робота, хоч імовірно ще трохи в процесі
але всі процеси так чи інакше колись завершуються

*бажаючи всякого щастя подальших звершень...

* * * *

старий кінофільм
хроніка поневірянь
спалахи снігу


*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-12 22:27:11 ]
Сонце Місяць вдячна за тепло й увагу...

Творчість завжди процес...

Ваше хокку надихає:

***
кінохроніка
життя снігопадами
вже відкружляло


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-12 22:54:39 ]
Олено, я не дозволяю собі вживання слів недоречних. У мене завжди правильно наголошені слова. Не знаю автора, який би дбайливіше добирав...))))))
Якщо якогось не знаєте, є словник.
Щодо скула... ну...немилозвучне воно. Ловиш ритм, то скУла, то скулА читається. Тому зауважила. Я за чіткість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-12 23:03:27 ]

є ж скувала
зриме слово
якщо скувала то міцно зайве
попрацюйте над рядками... не лінуйтеся.

майстерніше...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-12 23:17:35 ]
Саме СкУла, з ритмом те все нормально, це ж хокку, а не силаботоніка, тому й дивне зауваження. ) А чому скула, а не скувала я пояснила ))

Ну, а щодо словників, то я завжди правопис перевіряю і мене не про не незнання слово йшлося, а про контекст де вжито )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-12 23:21:14 ]
Олено, у Вас написано: любитель. Ростіть до майстра і не сперечайтеся. Мені скула немилозвучне, може, є такі, що в захваті від слова.
Коментую я рідко. Можна дослухатися чи ні.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-12 23:35:39 ]
Вашу думку я почула. Дякую! Але тут йдеться лише про смак.
А суперечка гарна справа, без суперечок не ростуть.
Щодо Майстерень то я тут рідко, тому щодо рангів.... ) Та й чи всі тут є і чи всі відповідні...