ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Критика | Аналітика

 Віршарська критика як технологія убивства автора і чи потрібна вона?




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-12-25 07:15:08
Переглядів сторінки твору 4484
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.568 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.568 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.22 01:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-12-25 12:36:14 ]
Велика стаття... Я виїжджаю зараз з концертами на Схід, оце збираюсь у справах. Просто нема коли вичитати уважно, проте бачу, що все ДУЖЕ НЕГАРАЗД, не можу залишити без уваги. По поверненні обов"язково відкоменчу. Просто, глянувши коротко на текст, скажу, що доводити до такого стану усе не є комільфо. Треба усім робити висновки. Усім наснаги і гарного настрою перед святами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-12-26 08:33:34 ]
Щкода, що спішиш. Та все одно, дякую, що відгукнувся, за небайдужість, Серго!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-12-25 13:45:38 ]
Добрий день!
Дуже важко писати і втручатися, але стояти осторонь і робити, моя хата скраю, теж не буду. Я на сайті "Поетичні Майстерні" з 2009р. Прийшла необізнаною, любителькою поезії. Звикла ставитись до людей доброзичливо, з повагою, захоплюватись чужою поезією. Коли, щось подобалось не шкодувала приємних слів і подяки автору. Була здивована, коли зіткнулась з жорсткою критикою і не толерантністю декого з редакторів. Можливо вони мали рацію стосовно моєї поезії, але форма, з якою спілкувались зі мною, була для мене образливою, болісною. Цих людей давно немає на ПМ і Бог з ними. Але я зробила для себе висновки, не кинулась у відчай і припинила писати, так, як мені дехто рекомендував. Пройшли роки, не хочеться про це згадувати, але ж зараз складається таж сама ситуація. Дехто з тих, хто не витримав уже пішов з сайту. Нас мало залишилося. Хочеться зберегти людяність і чемність насамперед. Тому я завжди закликала до порозуміння усіх. Писала, що нас об"єднує поезія. Ось останній мій коментар.
"
Що сьогодні за день такий? Мабуть, наболіло у кожного, тому емоційно сьогодні на ПМ. Друзі, я Вас благаю всіх разом і кожного окремо, заспокоїтись. Ми знаємо один одного багато років. Всі ми сюди прийшли не для гладиаторських боїв. Що ми бачимо останнім часом, бої без правил. Замість того, щоб збагачувати свої знання ми навчилися гарно володіти шпагами. Я уже не знаю кого підтримувати, а кого ні у цій ситуації. Давайте не ставити один одному підніжки, провокувати, зневажати, нав"язуватись, і доказувати що ти не дурень. Ми забуваємо, що на нас дивиться молодь. Коли ми не навчимося поважати один одного, нас не будуть поважати інші. Ми за чварами забули чому ми сюди прийшли. Ми розучились пишатись один одним. Серед нас є справжні майстри поезії, члени Спілки Письменників, люди з досвідом, а ми дозволяємо їх ображати, принижувати. Я декілька разів хотіла піти з сайту. Перший раз тоді, коли щойно прийшла і на мене обрушилась лавина критики, до якої я була не готова і краще було померти ніж її сприйняти, вдруге тоді, коли захворіла і перестала писати, бо хімія спалила мізки, а сьогодні піймала себе на думці, що теж хочеться піти, бо не сила пручатися злу. Подумайте, не за ради мене, а за для того, щоб скінчилась війна треба її припинити і сховати знаряддя вбивства. Нам нема чого ділити. У кожного своє направлення в поезії. Кожен автор має свої плюси і мінуси, які можна перетворити на плюси, тож давайте скористаємось цією можливістю. Вибачте за емоції і помилки. Розумію, що яйця курей не вчать, але ж посміла..."

Я думала, що після цього запанує мир і спокій, але ніхто не звернув увагу на моє звернення до пеемівців, а навпаки. Полум"я розгорілося ще з більшою силою.
З Олександром Сушко у мене рівні відносини, я навіть у деякій мірі, вдячна йому за слушні поради, він один із перших реагує на мої вірші і намагається допомогти. Він ніколи мене особисто не ображав. І я теж намагалася помирити його з Ярославом Чорногузом, бо вважала, що друзі не повинні ворогувати. І мені одного разу це вдалося,але примирення тривало не довго. Знову друзі переходили на особисті образи. Ярослава Чорногуза знаю багато років і вважаю його за вірного друга. Мене завжди приваблювала його поезія. Я вважала, що людину можна пізнати тільки по тому, як вона пише і про що пише. Поезія Ярослава наповнена любов"ю до рідної землі, домівки, людини, жінки. Світлі рядки, чудові образи! Корона сонетів увійде в історію Української літератури. Людина з повагою ставиться до інших і вимагає те саме ставлення до себе. Так не стримна у своїх висловах на зневагу і провокації, але б хто ж в такій ситуації не захистив би свою гідність і підставив ще одну щоку для удару. Не буду наводити приклади Ярослав Чорногуз все розказав. Я за те, щоб ми не втрачали гідність і повагу один до одного, навчились слухати і розуміти, прощати. Всіх вітаю з католицьким Різдвом, хто його святкує! Любові, щастя, здоро"я миру!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-12-26 08:42:50 ]
Так, Таню, ти нас мирила і я вже був згоден піти на мирову. Але коли прочитав нові опуси Сушка, зрозумів, що я для нього став "нессякаемым" джерелом насмшок і висмоктування енергії через надтонку організацію мого єства і бегемотячо-товстошкіру його. І я припинив іти в напрямку дружби. Він і нині, коли адмін познімав проблемні наші публікації з головних сторінок, продовжує продукувати свої горе-сатиричні екскременти! Почитай сьогодні його нові опуси! І всі ці напівзаходи - коту під хвіст. Поки негідника не видалять із сайту, нічого не буде!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2018-12-25 14:03:52 ]
Усе добре ти пишеш, друже. Ґрунтовно, зі знанням справи. І про критику правильно. І про дуель правильно. Можна на кулаках, бо шпагу нині важко дістати. Це буде благородно і красиво. Красивіше було б ще одягнути вас у костюми борців сумо, але то вже таке. Ми з Іваном Гентошем готові бути секундантами. Місце потрібно вибрати епічне, поетичне, щоб тисячі людей надихнулися битвою титанів, щоб оспівали потім подію у баладах та поемах. Можна на Майдані. І щоб подія транслювалася по всіх каналах! Нехай бачить уся Україна як два мудрі сивочолі талановиті діди чубляться через недолугі недожарти одного на сайті, який ніхто не читає. Тільки, боюся, що Олександр побоїться вийти, бо твій один удар – і одразу 5 трупів. Ми з Іваном віддалік будемо спостерігати за чесністю поєдинку)) Так просто, про всяк випадок)))
Колись на цьому сайті буяло життя. «200 пострілів на ПМ» Іван написав саме тут. А які були дискусії, а скільки пародій створили ми з тобою! По кілька тисяч читачів збирали наші публікації. А тепер, після великого розгону, коли сайт покинули яскраві особистості Катруся Матвійко, Софія Кримовська, Юля Шешуряк, інші… ледве сотню переглядів може зібрати вірш. Оце і цю публікацію перегляне не більше… От побачиш. А ти потратив чи не кілька днів, щоб усе це так логічно і послідовно викласти…
Жаль… Жаль, що двоє талановитих людей стріляють із гармат по мильних бульбашках. А могли би шедеври творити. Щоб молоді і сексуальні дівчата надихалися і збуджувалися. А так їх хіба знудить від усього цього… Та і того не буде, бо не прочитають. Бо нема тут тепер майстерні як такої.
Мені здається, що великі люди злими бути довго не можуть, Ярославе. У твого опонента теж, я так думаю, злості нема. Він просто стібається, а ти ведешся. Нині свято – запроси Олександра поколядувати, випийте кілька пляшок коньяку… Секундатни готові сісти з вами. Правда, лишиться тверезим тільки Іван, бо я не відмовлюся хильнути з такими титанами, які можуть зробити бурю навіть у склянці води.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-12-25 15:00:40 ]
вітаю пане Василю. Думаю, що тілесна і нетілесна міжособистісна боротьба, дуелі, війни - це архаїзми. Ми інколи всі опускаємося до такого, але перебувати на цих рівнях дуже некомфортно. Інша справа, коли хтось заряджає свій егоцентризм через викачування енергії з інших, і це вже біда.
Маю ще додати, що більшість колишніх авторів пішли не тільки з сайту, а в цілому з активних авторів поезії, хоча дехто просто не потребує рівного собі оточення і закривається суто в кноговиданні, вочевидь, досягнувши рівня, коли далі вчитися вже пізно, або надто важко. І це ще не так зле.
А, взагалі, нмсд, загальна тенденція в сучасному потрактуванні мистецтва, в тому числі і в літературі, і в поезії зокрема, гарно описується словами Жванецького - "Остроумие перешло в острословие".
Саме в цьому і бачаться проблеми не тільки сайту ПМ, але і мейнстрімної української поезії загалом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2018-12-25 15:42:41 ]
Загалом творчі люди схильні переоцінювати себе і недооцінювати колегу. Але поле для творчості безмежне. Треба просто усвідомити, що ти на цьому полі один. Ніхто не зробить твою роботу і ніхто не завадить тобі зробити те, що маєш зробити ти. А все інше - від лукавого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-12-25 15:57:24 ]
Саме так. Отож бажаємо один-одному і гарного настрою-наснаги для високого композиторства. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2018-12-25 16:47:33 ]
І щасливих свят нам усім!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-12-26 09:00:13 ]
О-о-о!Ти називаєш графомана, кривопивцю і убивцю титаном, друже? І його убивчі технології стьобом? Ти просто на своїй шкурі не відчував ніколи двісті ударів віршованих з його боку, а якби відчув, то зрозумів би. Я, до речі, і не вівся довго на його гнилі удари. Мене обурив відхід із сайту талановитої поетеси Юлії Стиркіної, яку він зацькував, якщо ти помітив... Через неї я обурився, а вже потім трохи і через себе. Ти помилився відносно сотні переглядів цієї статті. Вона вже має 300 переглядів. І сайт цей читають і поважають, і резонанс уже пішов і на ФБ. А ти прийшов теж приколотися сюди, бачу, погуморити? А не допомогти позбавитися сайту від упиря. Ну що, розважився, відпочив душею?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-12-25 15:06:41 ]
Добре, адміністрація зробила потрібні висновки і відтепер діятиме трішки відповідальніше, публікації, що можуть нести образу будуть зніматися з "анонсу" головних сторінок, або ж навіть видалятися.

Фільтр "Гостро_рОзумно, а не образливо в'їдливо-гострослівно".
Але це стосуватиметься геть всього, не тільки конфліктів між нашими авторами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-25 18:40:57 ]
Не сумніваюся, що сайт «Поетичні Мастерні» при започаткуванні мав лише добрі наміри, які задекларовано в самій його назві. Здавалося, сайт розрахований на підтримку молодих авторів. Проте, сама архітектоніка ресурсу викликала сумнів щодо цього. (Хіба що під словом «підтримка» розуміти щось інше). Сайт пропонує авторів розділяти на касти ─ застосовує коефіцієнти, рейтинги, статуси. Одним словом, намагається розставити всіх по ранжиру від ЛЮБИТЕЛЯ до МАЙСТРА, або іншими словами від «графомана» до «генія». Тобто, хоч це ніде окремо не згадувалося, але головним завданням сайту мала би бути КРИТИКА. Тут згадується Чапекове*: «Критикувати - значить пояснювати авторові, що він робить не так, як робив би я, якби вмів.»
Відразу скажу, що Критика, як судовий розгляд, як вказування недоліків чи як негативна думка про що-небудь ─ мало кому цікава чи приємна. Куди складніша і продуктивніша Критика, як мистецтво проводити аналіз, розбір, або обговорення чого-небудь з метою дати оцінку, як особисте враження чи міркування.
На мою думку, під час діалогу, обміну враженнями від прочитаного, (побаченого, почутого) і виробляються уподобання, літературні закони, нові категорії і форми сприйняття літературної творчості, як для тих, хто пише, так і для тих, хто читає (переважно, це одна і та ж публіка).
Рано чи пізно мала виникати ситуація, коли стане незрозумілим хто кого має критикувати (і в позитивному, і в негативному сенсі цього слова).
Для маститих професіоналів може треба створювати інший майданчик, а не кидати, як хтось уже в цій полеміці відмітив «всіх павуків в одну банку».
Хотілося б завершити словами мультяшного кота Леопольда, та не знаю чи це допоможе.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-12-26 13:54:29 ]
Напевно адміністрація мала би відповісти, що кожен автор є адекватним у своїх творчих спробах своєму поетичному рівню, а це сума різних рівнів - від інтелектуального, музикального, філософського, тощо аж до рівня магічних умінь.
Кожен твір, написаний автором, є наслідком взаємодії цих рівнів. Тому не критика піднімає автора, а допомога в розвитку оцих рівнів, хоча би початкове розуміння автором необхідності свого розвитку в широкому спектрі творчих скерувань.
Зрозуміло, що такий розвиток не повинен суперечити Промислу щодо кожного нашого "я". Ми ж розвиваємось тільки для того, аби точніше цей Промисел здійснювати... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-12-25 21:11:16 ]
оскільки був для чогось пом’янутий (не відаю, з якою метою, але хай),
можу додати від стороннього скоріше погляду,
не бажаючи серйозно втягуватися в якісь псевдо-війни,
які не привносять жодного конструктиву, насправді -
а щодо їх учасників маю свою
скромну думку, котру бажав би лишити при собі
й сподіваюся, мені дарують цю сторонність і стриманість

(вже так склалося, правдивих друзів, що
якось підтримують мене чи десь-переймаються мною,
саме у цій ворожнечі - наразі нема)


чуття міри та бачення якихсь либонь рамок чи
назвемо це розумінням припустимого -
такі є норми цивілізованого співіснування

звісно, поети, або творчі особистості
не завжди є об’єктивні чи помірковані, така вже стихія
поетичної творчості -

саме тому віддавати модерування літсайту поетам, якими би
майстерними й досвідченими вони не видавалися
було в чомусь надто ідеалізованим рішенням, нмсд

а тому певна модерація та адміністративна присутність,
хай би мінімальна - необхідні, так воно виглядає

хоча би для того, щоби вносити раціональність і тверезість
задля вчасного скоригування особистих пристрастей,
які виходять за рамки припустимого та прийнятного


із усіма пошанівками ти уклінностями, etc.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-12-01 12:05:32 ]
Хай Бог милує.