ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.10.25 19:20
Чернігову
Горне хвилею скреслу кригу
Повновода ріка Десна…
Мій старий молодий Чернігів!
У нас доля на двох одна.

Починалася світла віра
Від Антонієвих печер –
І курганів твоїх кумири

Микола Дудар
2025.10.25 14:01
В ту саму мить
В ту саму мить мій намір стих…
В цю саму мить переболіло
І віднесло мене від злих
Спочатку душу… згодом й тіло…
А вітер ніжно побурчав…
А згодом зорі з неба сплигли…
Осіння дівонька-свіча…
Ну, тобіш всьо… на свято встигли….

Тетяна Левицька
2025.10.25 09:59
Борг
Не позичайте почуття любові,
перлини слів, що лиш одній належать.
Високих замків, а ні вітру в полі,
щоб боляче не падати із вежі.

Сумління не ятрить борги любовні.
Самотина вінчається з зорею.
Ще не ввібрала погляди бездонні,

Віктор Кучерук
2025.10.25 06:31
* * *
Знедавна не стало вже сили
Поводить рахунок утрат, -
Війна положила в могили
Число незлічиме солдат.
Щоденні салюти і співи
Спричинюють болісний щем, -
Я жаром душевного гніву
Готовий вщент знищити кремль.

Володимир Бойко
2025.10.25 00:02
Кожному - своє
Хтось шукає позитиву,
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.

Хтось блаженство віднаходить, Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі
Напастить найкращі дні.

Віктор Насипаний
2025.10.24 23:58
Поруч ( пісня )
Так сумно часом на душі –
Нема тепла. Вітри, дощі.
А сум за мною, наче тінь,
Між люду , вулиць, днів і стін.
Та день світлішим враз стає,
Коли хтось рідний поруч є.
---------------
А час між пальці, мов пісок:

Борис Костиря
2025.10.24 22:00
Подих осені
Подих осені ледь уловимий
Пролетів до мене звіддаля,
Пронизав стрілою кволі рими
І дихнув у серце, як земля.

Подих осені торкнеться тонко,
Ніби зламана тернова віть.
Нависають виноградні грона

Світлана Пирогова
2025.10.24 20:18
І хто придумав цей затяжний антракт?
І хто придумав цей затяжний антракт?
Я ніби в душному стою фойє.
І серця стукіт годинникові в такт:
І тук, і тук, бо він десь є, десь є...

Заходжу вглиб глядацького партеру.
Нервую: знайти його не можу.
(Так схоже на трагедію Вольтера.)

Леся Горова
2025.10.24 19:43
Барбарис
ПрянИть опалий лист, гірчить повітря,
Прогріте після заморозків перших.
І барбарису кущ, на тин зіпершись,
Мені плоди простягує привітно:

Як згадку безтурботного крюшону
Між осені, де все гіркаво-кисле.
Подякую. А гілка журно висне,

Артур Курдіновський
2025.10.24 19:35
Київ-Харків (діалог квартонів з Любов'ю Інішевою)
Київ незламно рахує години,
Стрілка повільно вистукує хід...
Десь в укритті ще дрімає дитина.
Мирну угоду влаштовує світ...

Знову ракети гримучий удар...
Київ незламно рахує години...
Ворог щоночі розпалює жар,

Іван Потьомкін
2025.10.24 19:06
Яаков та Есав
Той день був пам’ятний для Яакова.
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки ви

Микола Дудар
2025.10.24 16:33
Хочеш сонця? Прохолоди?
Почувайся як удома.
Сядь, дружище, не спіши…
Зникнуть cумніви і втома,
Зникнуть порізі і шви…
Хочеш сонця? Прохолоди?
Хочеш вголос?.. Так — чи ні?
Все спитав, як у госпОди,
Тільки знову уві сні…

Тетяна Левицька
2025.10.24 16:01
Пітьма
Чорнота невидюща вмостилась на плечі.
Не шелесне за вікнами бурий покров;
стелить доля ласкаво перини лелечі,
та не може знайти їх незряча любов.

Ти говориш, що світла немає в квартирі,
якось лячно наосліп шукати свічу?
Як проміння злетить у індиг

Володимир Мацуцький
2025.10.24 14:18
Ликует путинский рашизм
«Рашизм».
Украинский поэт Владимир Мацуцкий
(лауреат фестиваля Авторской песни «Оскольская лира—91»
в номации поэзии[20])
в марте 2014 года этому явлению посвятил свой стих
«Ликует путинский рашизм»[21]. (Материал из Циклопедии)

Ликует путинск

Сергій Губерначук
2025.10.24 12:24
Поговорили
Мій любий, ти сидів на лаві в парку
і вітром дихав.
Ти шепотів: «Людиною не хочу бути,
я хочу деревом».
Ти хочеш деревом високим, любий?
«Так, і щоб на ньому – гроші замість листя».
І ти тоді, мабуть, нікому б грошей і не дав,
а високо від кожної

Сергій СергійКо
2025.10.24 12:12
Ранкового туману окуляри
Дивлюсь на сплячі силуети крізь
Ранкового туману, окуляри.
Набридли хвилі повсякденних криз.
Крихкий руйную до реалій міст –
Здаються більш дотепними примари.

Верхівки сосен проштрикнули млу,
Густого неба чарівну безодню.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Мандри в космосі 59. 33. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-04-27 11:34:35
Переглядів сторінки твору 4934
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.20 13:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-07-04 09:35:48 ]
Коли мерзне голова (сезон, стрижка etc), то звертаюся до Ваших творів.
Починають пухнути мізки. Виділяється тепло.
Голова працює.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-23 12:21:49 ]
... на здоров'я - дякую... за оптимізм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-09-23 13:19:24 ]

А ось для мене цікаво було би почути мотивовані заперечення мого, наразі, абсолютного переконання в тому, що т.з. "розум" - це "простір" існування. )
І цих просторів вистачає )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 12:21:07 ]
... загалом... Кант розділяє розум-Vernunft та розсудок-Verstand – буття-Dasein і снування-Existenz... - думаю - якщо говорити про конкретний предмет та метод.
... але - коли узагальнювати - то, певне, "... просторів вистачає"... хоч - переконуюсь - що всяке мислення відбувається по Канту... його метод в різних перекладах - надто спрощено - важко сказати, що не розумієш Канта... якщо маєш себе за розумного... каюсь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 13:16:03 ]
Якщо "розум" особи - це таки простір його буття, тобто, - простір, освітлений його особистою свідомістю, тоді, за логікою, "зрозуміти" Канта - це повністю його охопити?
"Мати себе за розумного", начебто, теж не обов'язково за "дуже розумного", аби Канта охопити ).

Щодо "мислення" - то воно теж навряд чи відбувається по Канту. Все живе "мислить". Багато нових даних з'явилося з часів Канта. І цих даних значно більше, аніж все, на що опирався "мислитель".
До речі, "мислення", це і вибудова голографічних перспектив на, скажімо, т.з. "тілесних" рівнях нашого буття.От задля чого вибудовувати ці перспективи, і за для кого , навряд. чи в Канта є відповідь. Бо це, скажімо, "нові" питання - над архаїкою тогочасного бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 14:07:28 ]
... так - воно звісно... але коли "мислення" як метод, має у собі спосіб сумніву... і ось цитата, з останньої публікації, навмання: "А кінцевий намір, до чого зведуться спекуляції розуму в трансцендентальному (задля виходу за межі) вживанні, стосуватиметься трьох предметів, конкретно: свободи намірів (Freiheit des Willens), безсмертя душі, і буття Бога"... Зрештою Кант впирається у пошуках... що той пошук-якоїсь миті, мусить бути, останній... (übrig-зайвий), але я собі вільний... у вічних пошуках... завжди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 14:27:02 ]
Схоже, що це навіть критики не потребує, настільки вже архаїчна інформативна база. Звідси і архаїчне використання термінів. Бо і "мислення", нмсд, не є методом, ні "спекуляції розуму" також не існує в більш широкому плані,аніж погляд на це Ніцше, ні Бога в уявленні Ніцше, ні "пошуку", який виходить з поняття "розум"...

Кожен "мислитель", вже не кажучи про тих, які претендують на статус "філософа", мав би дати прості і зрозумілі, не суперечні хоча би людському досвіду, означення що таке "буття", а що "небутття", що таке "живе", і що "неживе", "існує" - "не існує", "є" - "не має". І тільки після того ускладнювати, і бажано ускладнювати від "початків" - тобто, не "звідси", а від "існує" - "не існує", "є" -немає" - просто і зрозуміло. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 18:28:47 ]
... мене особисто... подібне наближення до абсурду - влаштовує... як існуюче-Existenz в свідомості...
... щоб зрештою: "свободі намірів (Freiheit des Willens), безсмерттю душі, і буттю Бога" - зрештою бути-Dasein поза свідомістю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 19:31:16 ]
Тут я з вами повністю згоден, особисте сприйняття завжди доленосно невипадкове. Отже, все недарма.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-08 18:42:53 ]
...ще маю сказати, що простої правди, в Канта, - годі шукати...
Вірніше - в цілому світі - Ейнштейн - зрештою - показує нам язика - а ракети в космос літають і ... практичний розум в Канта є... а я - поміж того всього - люблю себе відчути дурнем - повним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-02-08 19:40:55 ]
Можливо Ейнштейн не переконливий приклад, він, схоже, помилявся в більшості своїх заплутаних поглядів. Ще за життя йому довели, що він помилявся і зі сталою швидкістю світла, і з ефіром. Тож, нмсд, Ейнштейн, як і Ніцше, як і безліч інших науковців і ненауковців, коли не здатні формулювати просто і ясно свої доктрини, починають всіх і себе заплутувати.
І якшо вам цікаво, ракети літають не з огляду на теорії Ейнштейна (хоча він сам нічого такого, фундаментального, здається, і не народив, лише узагальнював чужі винаходи). А ракети літають з огляду на купу силенну емпіричних поправок. Без них кудись потрапити, кажуть, проблематично...
Щодо "дурня" не все так просто, як на мене, щось не зрозуміти пристойніше, аніж обманювати людство, навіть не навмисно...