Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.26
15:56
Петро Градов (1925-2003; народився в Україні)
Розстатись жінка вирішить –
не треба дорікань.
Розстатись жінка вирішить –
за це її не гань.
В майбуті, – жінка впевнена, –
Розстатись жінка вирішить –
не треба дорікань.
Розстатись жінка вирішить –
за це її не гань.
В майбуті, – жінка впевнена, –
2026.05.26
15:07
Згарище
Сни вже ніколи не збудуться
Час не дійде до краю
Випробуваннями, мудрістю,
Довгим дитинством у зграї,
Труднощями і болями
Під клекотіння лелеки,
Сни вже ніколи не збудуться
Час не дійде до краю
Випробуваннями, мудрістю,
Довгим дитинством у зграї,
Труднощями і болями
Під клекотіння лелеки,
2026.05.26
13:11
Перший сніг шелестить несміливо,
Посрібливши суворі гаї.
Перший сніг так тендітно й пестливо
Полонить невідомі краї.
Іще стільки снігів перебуде
У житті, як на довгім шляху!
Ці сніги, як великі прелюди
Посрібливши суворі гаї.
Перший сніг так тендітно й пестливо
Полонить невідомі краї.
Іще стільки снігів перебуде
У житті, як на довгім шляху!
Ці сніги, як великі прелюди
2026.05.26
12:46
Ще вірують поети й поетеси
у віще слово Велеса і чесно
у чарівні надії юних літ,
що за літами виглядають весни
і що хоча минуле не воскресне,
чекає їх додому їхній світ.
Але омана ця не означає,
що долі барабан усіх єднає.
у віще слово Велеса і чесно
у чарівні надії юних літ,
що за літами виглядають весни
і що хоча минуле не воскресне,
чекає їх додому їхній світ.
Але омана ця не означає,
що долі барабан усіх єднає.
2026.05.26
11:02
і знову дзеркало криве,
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе
немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе
немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи
2026.05.26
09:41
Сум…
Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці.
Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: "Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!".
Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевче
2026.05.26
07:09
Усміхаючись приємно,
Жінка каже дуже чемно,
Що складаю я даремно
Щодо неї схеми темні.
І тому вона не рада
Брати участь в маскараді,
Де я точно буду ладен
Швидко звабити принаду...
Жінка каже дуже чемно,
Що складаю я даремно
Щодо неї схеми темні.
І тому вона не рада
Брати участь в маскараді,
Де я точно буду ладен
Швидко звабити принаду...
2026.05.25
22:16
Анатолій Матвійчук
ПРАВО
У ці часи,
Коли зоря кривава
Скрадається
В задимленій імлі,
ПРАВО
У ці часи,
Коли зоря кривава
Скрадається
В задимленій імлі,
2026.05.25
21:46
я розкусив тебе хома
мені промовив голос пітьми
ти прагнеш те чого нема
та губишся у цьому ритмі
я заперечити не зміг
мені подобається згубне
де жах мене поймає де
своє свінгують мідні труби
мені промовив голос пітьми
ти прагнеш те чого нема
та губишся у цьому ритмі
я заперечити не зміг
мені подобається згубне
де жах мене поймає де
своє свінгують мідні труби
2026.05.25
20:56
Під захеканий безум
Атож, локомотиву грець
Неутомний лузер мчить
Стрімголов у смерть
Іще дійний поршень стертий
Б’є парою назад
Поцупив Чарлі важеля
Годі зупинити поїзд
Атож, локомотиву грець
Неутомний лузер мчить
Стрімголов у смерть
Іще дійний поршень стертий
Б’є парою назад
Поцупив Чарлі важеля
Годі зупинити поїзд
2026.05.25
20:44
Тонкі, стрункі, немов казкові птиці,
що прилетіли з дивних берегів,
в саду розквітли іриси-цариці,
ввібравши барви неба і богів.
Їх пелюстки - то шовк м'який і ніжний,
що трепетно колише вітерець.
Ось - фіолетовий, такий розкішний,
а поруч - білий
що прилетіли з дивних берегів,
в саду розквітли іриси-цариці,
ввібравши барви неба і богів.
Їх пелюстки - то шовк м'який і ніжний,
що трепетно колише вітерець.
Ось - фіолетовий, такий розкішний,
а поруч - білий
2026.05.25
19:52
А в нашім дворі та й росте собі клен.
Він, як і я, є так само не член.
Отож, він не є член, і я теж не є,
Та кожен з нас проживає життя тут своє.
Клен з кожним роком все ближче до неба,
А я... А що я? Я ж піщинка, амеба.
З кожним днем я все ближч
Він, як і я, є так само не член.
Отож, він не є член, і я теж не є,
Та кожен з нас проживає життя тут своє.
Клен з кожним роком все ближче до неба,
А я... А що я? Я ж піщинка, амеба.
З кожним днем я все ближч
2026.05.25
11:11
Коли піду незнаними стежками
У світ непізнаний, у світ новий,
Я піднімусь над згубними віками,
Здійнявши неймовірний буревій.
У світ, захований за ста замками,
Я доберусь у епіцентр подій.
Коли пізнаю я нові закони
У світ непізнаний, у світ новий,
Я піднімусь над згубними віками,
Здійнявши неймовірний буревій.
У світ, захований за ста замками,
Я доберусь у епіцентр подій.
Коли пізнаю я нові закони
2026.05.25
09:22
сонцю – миті, утіхам - шеляг,
самоті довгий шлях до дна,
благодатна чи нищівна
в сенсі духу твоя оселя?
де ховає себе душа,
щоб цуратись думок недбалих -
самота без ремісій стало
самоті довгий шлях до дна,
благодатна чи нищівна
в сенсі духу твоя оселя?
де ховає себе душа,
щоб цуратись думок недбалих -
самота без ремісій стало
2026.05.25
09:15
Оперна прима Людмила МОНАСТИРСЬКА виступає на найпрестижніших сценах: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку.
«Дуже пишаюся тим, що я українка! - зізнається співачка.- Дякувати Богові, маю змог
«Дуже пишаюся тим, що я українка! - зізнається співачка.- Дякувати Богові, маю змог
2026.05.25
06:09
Свіжістю наповнюю легені
За селом на березі ріки,
Що неспинно плещеться повз мене,
Берегам лоскочучи боки.
Ген самотньо журиться на лузі
Щедрому травицею коза, -
Певно, зачекалась на бабусю
І тремтить в очікуванні вся.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...За селом на березі ріки,
Що неспинно плещеться повз мене,
Берегам лоскочучи боки.
Ген самотньо журиться на лузі
Щедрому травицею коза, -
Певно, зачекалась на бабусю
І тремтить в очікуванні вся.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Поміж ілюзій на фейсбуці
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поміж ілюзій на фейсбуці
ЩОДО ПРИМІТИВІЗМУ – ПРО ФОТОШОПИС...
... а от вам про мій інтерес до простого-примітивного (в зображенні загалом)... що актуально у “нинішньому комп’ютер-інтернет-facebook ” - такий, наприклад, діалог:
- Ярослав Саландяк: ... то ж... у фотошопі!!!
- Лариса Петрова: Саме так. Примітивно, але... без питань...
- Ярослав Саландяк: ... вірно - під термін "примітивний" підпадає - отже... без страху... на фейсбуці... бажаю... пересІчно про неперЕсічне...
04.05.2018 р.
... а далі спробую УРОКОМ ФОТОШОПУ... завести в “примітивний ” ліс ІЛЮЗІЙ – зразок римованого тексту Лариси Петрової:
Немає слів... Розбіглися кудись
Епітети, метафори і рими.
В якісь краї далекі подались
Шукати карколомного екстріму.
Їм тісно у зашореній добі -
В матеріально ненаситнім світі.
Вони таять сакральний скарб в собі
І вічності непересічні миті.
В них криються секрети майбуття,
Наснага вічним полум"ям палає.
У них своє просвітлене життя,
В якому місця марноті немає.
Таїться в них безмежність почуттів,
Які дано лиш обраним відчути.
Слова ті кожен слухати б схотів,
Але не кожен здатний їх почути.
Із збірки " На крилах сонячної мрії", 2017
... додавши до “о-цього лісу-неба кожного дерева-лісу кожного листочка” ще цього тексту – і отже...
Кант утверджує синтетичне – а синтетичне – складене з простого – а складене не складне... бо простого небуває... а далі, хотілось-би, витлумачити собі-самому все - спрощене але не просте...
15.02.2019 р.
...НЕМА РІЗНИЦІ... ПОМІЖ ІЛЮЗІЙ... варіант...
1. ПРАВИЛО ФОТОШОПИСУ-ЖИВОПИСУ: мова про зображення понять...
... загалом то-так ведеться віддавна – начебто матерія - то реальне, а поняття (ідея) – зрозуміло – і-лю-зія!.. аж філософія дійшла до Канта а фізика прийшла до кванта і усе поставилося на місця...
... УСЕ ІЛЮЗІЯ зрештою - дивись в комп’ютері – а хоч-би-на фейсбук!.. а?..
... а торкнувши фарб реального живопису - і тільки того... решта-все-однак... у квантах Канта мої (твої) голови... чи у байтах квантів канта мого (твого) комп’ютера... тобто: у мого (твого) Канта квантів (одиниць мислення)... вловивши іронію Ейнштейнової відносності – у фотошопі... тобто: у межах мої (твої) компетенції (на сьогодні) дій зі зображеннями у комп’ютері...
ОТЖЕ НИНІ (по за часом-завжди - хоч в інших термінах) згідно загальної відносності: УСЯКИЙ ЖИВОПИС ТО ФОТОШОПИС!
2. ЗРОЗУМІЛО ЩО ЦЕ Є: провокація...
... ще мить назад це називалося: література та мистецтвознавство... і тоннами паперу та фарби не-обійшлося-би... але однак ідеалізм та матеріалізм... звелись (сьогодні) до компо-вордо-фотошопо-інтернету... а мені треба звести все до Бога - до одного (якогось) терміну: фо-то-шо-пису... тобто Канта та кванта!.. чи квантового Канта... та – зрештою – хоч це уже не тонни чогось, а якісь там байти чогось – всеодно-багато... надто: тобто-тобі варто бути готовим – завжди - до того... що то провокація (щонайменше – термінологічна) і як собі ти хочеш: розглядай той “фотошопис” як живопис - чи як собі хочеш... я ж – власне – задоволення свого не обмину-у-у... допоки мій Кант - вже в фотошопі... ще-шкребеться...
ПРИМІТКА: ...“В мистецтві його є вже кубічне розчленування живого буття. Гоголь бачив уже тих чудовиськ, котрих пізніше художньо побачив Пікассо...” - каже Микола Бердяєв – “Гоголь в російській революції” (1918 р.).
“Мистецтво не відтворює дійсности, ані її не перетворює, як хочуть другі, а лише створює окрему дійсність...”- каже Богдан-Ігор Антонич – “Національне мистецтво (спроба ідеалістичної системи мистецтва)”. 1933р.
25.01.2019 р.
3.УСЕ ВЖЕ БУЛО... сказано... давно – власне усе – що є – є зараз... саме тому - що все було... з самого початку було... мов неспростовне звинувачення в некомпетентності: Бог знає краще – завжди!..
...і завжди є межа просто-елементарно-примітивного – за котрою ти – яким - компетентним би ти був най!.. ти уже – далі - не компетентний - лиш один квантик канта!.. сам... як одиниця...
26.01.2019 р.
4.ТЕОРІЯ ПРИМІТИВІЗМУ В ЖИВОПИСІ-ФОТОШОПИСІ...
НЕМА-Є ПРОСТОГО!.. каже Кант...
ВСЕ ВІДНОСНО!.. каже Ейнштейн...
І ЩО Я НЕЗНАЮ!.. знає Сократ...
... а “... мій жук... вже шкрібся у комп’ютері – в фотошопі!..” і це уже зробилось (сьогодні) визначальним для свідомості моєї-всіх і космосу, бо – коли - в “реалістичному” живописі – реальність будувалася (й будується) на властивості фарби висихати і Володя, у своєму, лісі тішився - тією миттю - коли болото олійної фарби та болото його любимої, лісової, калюжі були мокрими (ще й в “нефотошопі” його голови)... якусь мить... але вже колір в моїм “фотошопі нефотошопу”... і як собі хоче - тепер... і що живопис і фотошопис... а фотошоп-п-ис космосу... мов новий поверх надбудови в небесах... “живопису” потребує подальшого вирішення термінологічної проблеми – щоб можна говорити - далі-щось про щось в космосі - поняттями лісу під терміном тіней в поняттях неба дерев... листочків лісу...
- а мої кості... однако ляжуть в сиру землю – фундаменту – надіюся...
3.ТЕОРІЯ ПРИМІТИВІЗМУ В ЖИВОПИСІ...
НЕМА-Є ПРОСТОГО!.. каже Кант...
ВСЕ ВІДНОСНО!.. каже Ейнштейн...
І ЩО Я НЕЗНАЮ!.. знає Сократ...
... а мова – тут – йде про живопис – а живопис то є фарба – котра є – тут - згідно Pinchuk-Ulyanich: один “ляп ” живої фарби і, згідно мови: “про так званий реалістичний метод у живописі: коли Володя приходив на урок... прямо з лісу...” - “Хоч мій жук, тоді, вже шкрібся у комп’ютері – в фотошопі!..”
... бо актуальним у живописі є Антоничеве: “СТВОРЮЄ ОКРЕМУ ДІЙСНІСТЬ.”*
*“Мистецтво не відтворює дійсности, ані її не перетворює, як хочуть другі, а лише створює окрему дійсність.”
Стаття: Богдан-Ігор Антонич Національне мистецтво (спроба ідеалістичної системи мистецтва). 1933р. (передрук в журн. Образотворче мистецтв 1993 р. ном. 3-4.)
2.ТЕОРІЯ ПРИМІТИВІЗМУ В ЖИВОПИСІ...
НЕМА-Є ПРОСТОГО!.. каже Кант...
ВСЕ ВІДНОСНО!.. каже Ейнштейн...
... здавалося зрозуміло є: що все відносно!.. як тільки-но з’явилося в свідомості щось ще... і уже – з тої миті - мусило все бути відносно... або – як Сократ узагальнив: що він не знає!.. що то є...
А Кант каже, що: нема-є просто...
А Ейнштейн, що: то є відносно...
... і я визнаЮ: беззаперечно відносно!.. нема-є просто!.. що я незнаю!.. розглядаючи у Гайдара в відносності двох його зображень: “… поміж (по за) реальних фарб... мов якесь особисте життя тіней дерев лісу!.. так наче дерева мають власне небо... що кожне дерево – ніби - має власне небо!..” і що в відносності нема-є просто!.. що я не знаю чогось поза відносним... що розглядаючи: природа одних дерев (“Осені...”) гаряча... на тлі холодного решти одного; а природа інших дерев (“Втечі...”) якась холодна на тлі сліпучого (поряд сонця) решти іншого; ... і що (завжди) тут... я бачу якусь відносність... найперше (і-не-інакше) власну ж...
1.ТЕОРІЯ ПРИМІТИВІЗМУ В ЖИВОПИСІ...
НЕМА-Є ПРОСТОГО!.. каже Кант...
ВСЕ ВІДНОСНО!.. каже Ейнштейн...
А - хай це не буде зрозумілим... чому так є?..
... колись - завжди - наближаючись до лісу... пригадую – він (ліс) мене лякав своїми тінями – звіддалік... а увійшовши... в ліс – губилась решта світу... в відносності тіней... вже свідомості...
...якось-так далі – по життю – виринали цікаві – всілякі - поєднання всього світу і тих тіней... та різних поєднань контрастних... і переходів...
... здивувався знайшовши у Гайдара таке поєднання поміж реальних фарб... мов якесь особисте життя тіней дерев лісу!.. так наче дерева мають власне небо... що кожне дерево – ніби - має власне небо!.. згідно Ейнштейнової відносності - “одного кванта Канта “ інтелекту – першого “одного ляпа фарби Pinchuk-Ulyanich ” матерії... і все-те в понятті лісу Володі (Федорчука) - що мою свідомість вивело по за поняття страху... де кожен листочок має свій ліс...
...коли-якщо хтось-щось зрозумів – можете мені не казати... будь-ласка!..
...бо мені треба переглянути... ще (не один) раз...
себе самого...
найперше...
0.ТЕОРІЯ ПРИМІТИВІЗМУ В ЖИВОПИСІ...
...ВСЕ ЩЕ ПРОСТО!..
ТИ (Я)... І НЕБО ТВОЄ!.. мої (що-раз нові) кості лягають в землю... а “ фарба – ви-си-ха-є!..” – згідно природи живопису... залишаючи невисохлим болото в лісі - а хай ілюзією...
18.01.2019 р.
19.01.2019 р.
20.01.2019 р.
22.01.2019 р.
26.01.2019 р.
04.02.2019 р.
16.02.2019 р.
Лариса Петрова: Немає слів... Із збірки " На крилах сонячної мрії", 2017
Федорчук В. В: ряд “Федорчукове літо...” картон,олія
Nelya Pinchuk-Ulyanich:"Весільний табун", (50-50),полотно, олія
Vitaliy Haydar: “Після сильного снігу...”, (полотно, олія, 40 х 50 см)
Віталій Гайдар: Осінь. Останні промені....(полотно, олія, 60 х 80 см)
Віталій Гайдар: Втеча в Єгипет...(полотно, олія, 61 х 109 см)
... зображення-забраження текстів див. нижче між зображень на моїй сторінці...
див. обґрунтування обґрунтувань... ще нижче... по інтернету...
худ. Я Саландяк – композиція на тему… (фотошоп).

... а от вам про мій інтерес до простого-примітивного (в зображенні загалом)... що актуально у “нинішньому комп’ютер-інтернет-facebook ” - такий, наприклад, діалог:
- Ярослав Саландяк: ... то ж... у фотошопі!!!
- Лариса Петрова: Саме так. Примітивно, але... без питань...
- Ярослав Саландяк: ... вірно - під термін "примітивний" підпадає - отже... без страху... на фейсбуці... бажаю... пересІчно про неперЕсічне...
04.05.2018 р.
... а далі спробую УРОКОМ ФОТОШОПУ... завести в “примітивний ” ліс ІЛЮЗІЙ – зразок римованого тексту Лариси Петрової:
Немає слів... Розбіглися кудись
Епітети, метафори і рими.
В якісь краї далекі подались
Шукати карколомного екстріму.
Їм тісно у зашореній добі -
В матеріально ненаситнім світі.
Вони таять сакральний скарб в собі
І вічності непересічні миті.
В них криються секрети майбуття,
Наснага вічним полум"ям палає.
У них своє просвітлене життя,
В якому місця марноті немає.
Таїться в них безмежність почуттів,
Які дано лиш обраним відчути.
Слова ті кожен слухати б схотів,
Але не кожен здатний їх почути.
Із збірки " На крилах сонячної мрії", 2017
... додавши до “о-цього лісу-неба кожного дерева-лісу кожного листочка” ще цього тексту – і отже...
Кант утверджує синтетичне – а синтетичне – складене з простого – а складене не складне... бо простого небуває... а далі, хотілось-би, витлумачити собі-самому все - спрощене але не просте...
15.02.2019 р.
...НЕМА РІЗНИЦІ... ПОМІЖ ІЛЮЗІЙ... варіант...
1. ПРАВИЛО ФОТОШОПИСУ-ЖИВОПИСУ: мова про зображення понять...
... загалом то-так ведеться віддавна – начебто матерія - то реальне, а поняття (ідея) – зрозуміло – і-лю-зія!.. аж філософія дійшла до Канта а фізика прийшла до кванта і усе поставилося на місця...
... УСЕ ІЛЮЗІЯ зрештою - дивись в комп’ютері – а хоч-би-на фейсбук!.. а?..
... а торкнувши фарб реального живопису - і тільки того... решта-все-однак... у квантах Канта мої (твої) голови... чи у байтах квантів канта мого (твого) комп’ютера... тобто: у мого (твого) Канта квантів (одиниць мислення)... вловивши іронію Ейнштейнової відносності – у фотошопі... тобто: у межах мої (твої) компетенції (на сьогодні) дій зі зображеннями у комп’ютері...
ОТЖЕ НИНІ (по за часом-завжди - хоч в інших термінах) згідно загальної відносності: УСЯКИЙ ЖИВОПИС ТО ФОТОШОПИС!
2. ЗРОЗУМІЛО ЩО ЦЕ Є: провокація...
... ще мить назад це називалося: література та мистецтвознавство... і тоннами паперу та фарби не-обійшлося-би... але однак ідеалізм та матеріалізм... звелись (сьогодні) до компо-вордо-фотошопо-інтернету... а мені треба звести все до Бога - до одного (якогось) терміну: фо-то-шо-пису... тобто Канта та кванта!.. чи квантового Канта... та – зрештою – хоч це уже не тонни чогось, а якісь там байти чогось – всеодно-багато... надто: тобто-тобі варто бути готовим – завжди - до того... що то провокація (щонайменше – термінологічна) і як собі ти хочеш: розглядай той “фотошопис” як живопис - чи як собі хочеш... я ж – власне – задоволення свого не обмину-у-у... допоки мій Кант - вже в фотошопі... ще-шкребеться...
ПРИМІТКА: ...“В мистецтві його є вже кубічне розчленування живого буття. Гоголь бачив уже тих чудовиськ, котрих пізніше художньо побачив Пікассо...” - каже Микола Бердяєв – “Гоголь в російській революції” (1918 р.).
“Мистецтво не відтворює дійсности, ані її не перетворює, як хочуть другі, а лише створює окрему дійсність...”- каже Богдан-Ігор Антонич – “Національне мистецтво (спроба ідеалістичної системи мистецтва)”. 1933р.
25.01.2019 р.
3.УСЕ ВЖЕ БУЛО... сказано... давно – власне усе – що є – є зараз... саме тому - що все було... з самого початку було... мов неспростовне звинувачення в некомпетентності: Бог знає краще – завжди!..
...і завжди є межа просто-елементарно-примітивного – за котрою ти – яким - компетентним би ти був най!.. ти уже – далі - не компетентний - лиш один квантик канта!.. сам... як одиниця...
26.01.2019 р.
4.ТЕОРІЯ ПРИМІТИВІЗМУ В ЖИВОПИСІ-ФОТОШОПИСІ...
НЕМА-Є ПРОСТОГО!.. каже Кант...
ВСЕ ВІДНОСНО!.. каже Ейнштейн...
І ЩО Я НЕЗНАЮ!.. знає Сократ...
... а “... мій жук... вже шкрібся у комп’ютері – в фотошопі!..” і це уже зробилось (сьогодні) визначальним для свідомості моєї-всіх і космосу, бо – коли - в “реалістичному” живописі – реальність будувалася (й будується) на властивості фарби висихати і Володя, у своєму, лісі тішився - тією миттю - коли болото олійної фарби та болото його любимої, лісової, калюжі були мокрими (ще й в “нефотошопі” його голови)... якусь мить... але вже колір в моїм “фотошопі нефотошопу”... і як собі хоче - тепер... і що живопис і фотошопис... а фотошоп-п-ис космосу... мов новий поверх надбудови в небесах... “живопису” потребує подальшого вирішення термінологічної проблеми – щоб можна говорити - далі-щось про щось в космосі - поняттями лісу під терміном тіней в поняттях неба дерев... листочків лісу...
- а мої кості... однако ляжуть в сиру землю – фундаменту – надіюся...
3.ТЕОРІЯ ПРИМІТИВІЗМУ В ЖИВОПИСІ...
НЕМА-Є ПРОСТОГО!.. каже Кант...
ВСЕ ВІДНОСНО!.. каже Ейнштейн...
І ЩО Я НЕЗНАЮ!.. знає Сократ...
... а мова – тут – йде про живопис – а живопис то є фарба – котра є – тут - згідно Pinchuk-Ulyanich: один “ляп ” живої фарби і, згідно мови: “про так званий реалістичний метод у живописі: коли Володя приходив на урок... прямо з лісу...” - “Хоч мій жук, тоді, вже шкрібся у комп’ютері – в фотошопі!..”
... бо актуальним у живописі є Антоничеве: “СТВОРЮЄ ОКРЕМУ ДІЙСНІСТЬ.”*
*“Мистецтво не відтворює дійсности, ані її не перетворює, як хочуть другі, а лише створює окрему дійсність.”
Стаття: Богдан-Ігор Антонич Національне мистецтво (спроба ідеалістичної системи мистецтва). 1933р. (передрук в журн. Образотворче мистецтв 1993 р. ном. 3-4.)
2.ТЕОРІЯ ПРИМІТИВІЗМУ В ЖИВОПИСІ...
НЕМА-Є ПРОСТОГО!.. каже Кант...
ВСЕ ВІДНОСНО!.. каже Ейнштейн...
... здавалося зрозуміло є: що все відносно!.. як тільки-но з’явилося в свідомості щось ще... і уже – з тої миті - мусило все бути відносно... або – як Сократ узагальнив: що він не знає!.. що то є...
А Кант каже, що: нема-є просто...
А Ейнштейн, що: то є відносно...
... і я визнаЮ: беззаперечно відносно!.. нема-є просто!.. що я незнаю!.. розглядаючи у Гайдара в відносності двох його зображень: “… поміж (по за) реальних фарб... мов якесь особисте життя тіней дерев лісу!.. так наче дерева мають власне небо... що кожне дерево – ніби - має власне небо!..” і що в відносності нема-є просто!.. що я не знаю чогось поза відносним... що розглядаючи: природа одних дерев (“Осені...”) гаряча... на тлі холодного решти одного; а природа інших дерев (“Втечі...”) якась холодна на тлі сліпучого (поряд сонця) решти іншого; ... і що (завжди) тут... я бачу якусь відносність... найперше (і-не-інакше) власну ж...
1.ТЕОРІЯ ПРИМІТИВІЗМУ В ЖИВОПИСІ...
НЕМА-Є ПРОСТОГО!.. каже Кант...
ВСЕ ВІДНОСНО!.. каже Ейнштейн...
А - хай це не буде зрозумілим... чому так є?..
... колись - завжди - наближаючись до лісу... пригадую – він (ліс) мене лякав своїми тінями – звіддалік... а увійшовши... в ліс – губилась решта світу... в відносності тіней... вже свідомості...
...якось-так далі – по життю – виринали цікаві – всілякі - поєднання всього світу і тих тіней... та різних поєднань контрастних... і переходів...
... здивувався знайшовши у Гайдара таке поєднання поміж реальних фарб... мов якесь особисте життя тіней дерев лісу!.. так наче дерева мають власне небо... що кожне дерево – ніби - має власне небо!.. згідно Ейнштейнової відносності - “одного кванта Канта “ інтелекту – першого “одного ляпа фарби Pinchuk-Ulyanich ” матерії... і все-те в понятті лісу Володі (Федорчука) - що мою свідомість вивело по за поняття страху... де кожен листочок має свій ліс...
...коли-якщо хтось-щось зрозумів – можете мені не казати... будь-ласка!..
...бо мені треба переглянути... ще (не один) раз...
себе самого...
найперше...
0.ТЕОРІЯ ПРИМІТИВІЗМУ В ЖИВОПИСІ...
...ВСЕ ЩЕ ПРОСТО!..
ТИ (Я)... І НЕБО ТВОЄ!.. мої (що-раз нові) кості лягають в землю... а “ фарба – ви-си-ха-є!..” – згідно природи живопису... залишаючи невисохлим болото в лісі - а хай ілюзією...
18.01.2019 р.
19.01.2019 р.
20.01.2019 р.
22.01.2019 р.
26.01.2019 р.
04.02.2019 р.
16.02.2019 р.
Лариса Петрова: Немає слів... Із збірки " На крилах сонячної мрії", 2017
Федорчук В. В: ряд “Федорчукове літо...” картон,олія
Nelya Pinchuk-Ulyanich:"Весільний табун", (50-50),полотно, олія
Vitaliy Haydar: “Після сильного снігу...”, (полотно, олія, 40 х 50 см)
Віталій Гайдар: Осінь. Останні промені....(полотно, олія, 60 х 80 см)
Віталій Гайдар: Втеча в Єгипет...(полотно, олія, 61 х 109 см)
... зображення-забраження текстів див. нижче між зображень на моїй сторінці...
див. обґрунтування обґрунтувань... ще нижче... по інтернету...
худ. Я Саландяк – композиція на тему… (фотошоп).

Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мандри в космосі 59. 33. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ "
• Перейти на сторінку •
"Бердяєв про Гоголя (українською)"
• Перейти на сторінку •
"Бердяєв про Гоголя (українською)"
Про публікацію
