ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.12.08 17:21
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших. Була тая дружба, як собача служба. Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія. Де українець шукає броду, там єврей наводить мости. Історичні рішення не бу

Артур Курдіновський
2025.12.08 07:18
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.

Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,

Віктор Кучерук
2025.12.08 06:50
Перепілка ляскає у житі,
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...

Тетяна Левицька
2025.12.08 00:02
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.

Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,

Борис Костиря
2025.12.07 22:20
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.

Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився

Іван Потьомкін
2025.12.07 22:16
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Микола Дудар
2025.12.07 22:02
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…

Кока Черкаський
2025.12.07 19:04
твою поезію я глибоко шаную і ціню,
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...

Віктор Насипаний
2025.12.07 18:01
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в

Євген Федчук
2025.12.07 12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.

Тетяна Левицька
2025.12.07 08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.

Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —

Віктор Кучерук
2025.12.07 06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...

Мар'ян Кіхно
2025.12.07 04:57
Володимиру Діброві

О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.

Нема. Нема. Невже повимирали ви,

Борис Костиря
2025.12.06 22:19
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.

Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,

Богдан Манюк
2025.12.06 15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний. «Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з

С М
2025.12.06 05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Реквієм осені




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-09-04 12:59:57
Переглядів сторінки твору 544
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.701 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.701 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.12.08 18:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-09-04 13:00:42 ]
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 22:20:39 ] - відповісти
Вітаю, пане Ярославе!
Славний реквієм.

Любите осінь, еге ж?

В природі - спокій,
Осінь у журбі
замислилась
і тихо так
зітхнула...
Хотіла би
вернути
журавлів,
що за весною
в ірій
полетіли.
З повагою,
Оксана

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 22:32:00 ] - відповісти

Взагалі люблю березень, ранню весну. Але чи не найкращі, найглибші вірші написав саме восени. Дійсно, пора поезії. Дякую за гарні рядки. Друкуйте їх у себе.


Отправить
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 22:34:36 ]

... а я завжди весну вважала сестрицею поезії


Отправить
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 22:25:17 ] - відповісти

гарний вірш; навіть дощ, який вже так набрид, у цій поезії доречний


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 22:33:52 ] - відповісти

Радий, що Вам сподобалось, Світлано.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 22:54:08 ] - відповісти

Всі пори року по-своєму прекрасні.
...Бо чи ж забудеш свіжість ранню
І ті невидимі стрибки,
Що зайчик сонячний кохання
В повітрі робить залюбки.

Бо в зрілості не так кохаєш.
Нехай цвітінням все буя,
О березню, ти вже минаєш,
Неначе молодість моя.

Це у мене - про весну.


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 23:11:46 ] - відповісти

І у Вас реквієм, ай-йа... "озерове русло" - чогось засумнівалася у правильності вислову. І спитати немає у кого...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 18:18:56 ] - відповісти

Світланко, світлосте, дякую, виправив.


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 23:36:19 ] - відповісти

Привіт, Ярославе, Ви такий як і я.... Тільки я ніч не спав. Усе переживав. Гарний вірш...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 23:43:36 ] - відповісти

Вітаю, Вітре! Помер Ваш земляк, а мій друг, письменник Олексій Дмитренко, от і реквіємно якось на душі. Дякую на добрім слові. Одсипайтеся на здоров"я.


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 23:47:08 ] - відповісти

Усі ми... Нехай пухом...


Отправить
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 23:51:39 ] - відповісти

Ярославе, болісно втрачати друзів.
Вірш Ваш ридає, це відчувається в кожній фразі.
Обіймаю, співчуваю,
Тетяна


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 00:23:50 ] - відповісти

Щемливо і душевно... Благородний сум... Дуже гарна поезія!


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 08:17:54 ] - відповісти

тихо флажолети мене якось так заманили

впочіпки скрадається за мною
жах як тінь як осінь дощова
реквієм за моцартом у кожнім...


світлішого суму Вам

С*


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 18:21:58 ] - відповісти

Всім дякую сердечно за відгуки і співчуття, колеги.


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 22:12:26 ] - відповісти

Сонце-Місяць-Сальєрі закотився за хмару, а я тим часом скажу, що Вам вдалося знайти вдалу заміну "руслові". Перечитую і перечитую :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:24:51 ] - відповісти

Завдяки Вам росту, сонечко. Дякую. Скажіть щось про "Туман", невже він такий невдалий, як написав Костя?


Отправить
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 13:49:40 ] - відповісти

Гарно... Про що тільки осінь не переплаче, а нам на душі легше.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-10 19:27:09 ] - відповісти

Якщо Олені Осінь моя осінь припала до вподоби, тоді це вірші - найвищої проби!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-09-06 00:22:49 ]
Цікаво, що читала свій відгук на цей вірш, Ярославе, написаний багато років тому і здається, що не зрозуміла змісту!)))) Так смішно зараз від своєї наївності! Що ж, тоді ще не могла оцінити образність, емоційність, глибини, і унікальність фрази:
"Реквієм заграє пізня осінь
Тихо флажолетами дощу." Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2023-09-30 01:39:55 ]
Ну чого ти так, Танечко сама на себе... Тоді помер мій друг і в мене дійсно був стан реквіємний, і ти поспівчувала... Прониклася моїм болем, - нормально! А зараз ти вже на іншому рівні, то змогла і образність вірша оцінити, за що тобі щиро вдячний, натхнення невичерпного хичу!)))