ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.31 06:12
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зерні,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
  Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса

Віктор Насипаний
2026.03.29 20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч

Охмуд Песецький
2026.03.29 18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.

За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,

Євген Федчук
2026.03.29 18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а

Володимир Ляшкевич
2026.03.29 14:55
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.

Борис Костиря
2026.03.29 13:36
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.

Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха

Юрій Гундарів
2026.03.29 12:58
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

хома дідим
2026.03.29 10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять

Юрій Гундарів
2026.03.29 09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Реквієм осені




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-09-04 12:59:57
Переглядів сторінки твору 639
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.702 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.702 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-09-04 13:00:42 ]
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 22:20:39 ] - відповісти
Вітаю, пане Ярославе!
Славний реквієм.

Любите осінь, еге ж?

В природі - спокій,
Осінь у журбі
замислилась
і тихо так
зітхнула...
Хотіла би
вернути
журавлів,
що за весною
в ірій
полетіли.
З повагою,
Оксана

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 22:32:00 ] - відповісти

Взагалі люблю березень, ранню весну. Але чи не найкращі, найглибші вірші написав саме восени. Дійсно, пора поезії. Дякую за гарні рядки. Друкуйте їх у себе.


Отправить
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 22:34:36 ]

... а я завжди весну вважала сестрицею поезії


Отправить
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 22:25:17 ] - відповісти

гарний вірш; навіть дощ, який вже так набрид, у цій поезії доречний


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 22:33:52 ] - відповісти

Радий, що Вам сподобалось, Світлано.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 22:54:08 ] - відповісти

Всі пори року по-своєму прекрасні.
...Бо чи ж забудеш свіжість ранню
І ті невидимі стрибки,
Що зайчик сонячний кохання
В повітрі робить залюбки.

Бо в зрілості не так кохаєш.
Нехай цвітінням все буя,
О березню, ти вже минаєш,
Неначе молодість моя.

Це у мене - про весну.


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 23:11:46 ] - відповісти

І у Вас реквієм, ай-йа... "озерове русло" - чогось засумнівалася у правильності вислову. І спитати немає у кого...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 18:18:56 ] - відповісти

Світланко, світлосте, дякую, виправив.


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 23:36:19 ] - відповісти

Привіт, Ярославе, Ви такий як і я.... Тільки я ніч не спав. Усе переживав. Гарний вірш...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 23:43:36 ] - відповісти

Вітаю, Вітре! Помер Ваш земляк, а мій друг, письменник Олексій Дмитренко, от і реквіємно якось на душі. Дякую на добрім слові. Одсипайтеся на здоров"я.


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 23:47:08 ] - відповісти

Усі ми... Нехай пухом...


Отправить
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-12 23:51:39 ] - відповісти

Ярославе, болісно втрачати друзів.
Вірш Ваш ридає, це відчувається в кожній фразі.
Обіймаю, співчуваю,
Тетяна


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 00:23:50 ] - відповісти

Щемливо і душевно... Благородний сум... Дуже гарна поезія!


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 08:17:54 ] - відповісти

тихо флажолети мене якось так заманили

впочіпки скрадається за мною
жах як тінь як осінь дощова
реквієм за моцартом у кожнім...


світлішого суму Вам

С*


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 18:21:58 ] - відповісти

Всім дякую сердечно за відгуки і співчуття, колеги.


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-13 22:12:26 ] - відповісти

Сонце-Місяць-Сальєрі закотився за хмару, а я тим часом скажу, що Вам вдалося знайти вдалу заміну "руслові". Перечитую і перечитую :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-13 22:24:51 ] - відповісти

Завдяки Вам росту, сонечко. Дякую. Скажіть щось про "Туман", невже він такий невдалий, як написав Костя?


Отправить
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 13:49:40 ] - відповісти

Гарно... Про що тільки осінь не переплаче, а нам на душі легше.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-10 19:27:09 ] - відповісти

Якщо Олені Осінь моя осінь припала до вподоби, тоді це вірші - найвищої проби!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-09-06 00:22:49 ]
Цікаво, що читала свій відгук на цей вірш, Ярославе, написаний багато років тому і здається, що не зрозуміла змісту!)))) Так смішно зараз від своєї наївності! Що ж, тоді ще не могла оцінити образність, емоційність, глибини, і унікальність фрази:
"Реквієм заграє пізня осінь
Тихо флажолетами дощу." Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2023-09-30 01:39:55 ]
Ну чого ти так, Танечко сама на себе... Тоді помер мій друг і в мене дійсно був стан реквіємний, і ти поспівчувала... Прониклася моїм болем, - нормально! А зараз ти вже на іншому рівні, то змогла і образність вірша оцінити, за що тобі щиро вдячний, натхнення невичерпного хичу!)))