ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади Трансцендентальне |

 Мій Друг, Художник і Поет... За К. Нікольским

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Пісню виконує К.Нікольский і група «Воскресенье»


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-09 14:28:11
Переглядів сторінки твору 6329
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.198 / 5.5  (5.201 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 5.194 / 5.5  (5.211 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Співана поезія (лише із муз.файлами)
Інтерпретації музикальних композицій
Автор востаннє на сайті 2026.01.27 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Невіглас (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-09 15:00:29 ]
а може це не любов ? так сонет, лірична мелодія минулих днів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-04-09 15:07:48 ]
Вітаю, Богдане, мене теж це питання заінтригувало, тому і спробував для себе зрозуміти його таким ось, досить вільним трактуванням, не для пісенного, а швидше для поетичного вжитку.
Все таки сподіваюся, що тут саме про любов.
Мелодії з нашої молодості, так, Богдане?
Тоді, щоправда, нас більше за любов цікавило кохання, пиво і літаки у блакитному небі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-04-09 18:46:32 ]
проспівав ваш переклад - гарно.
"Любові вигасле ім’я".МОЖЕ ВИЦВІЛЕ? З ПОВАГОЮ

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-04-10 09:11:33 ]
О, співати тут зовсім не обов'язково, текстовий оригінал від Костянтина Нікольского у перекладі спеціально доповнений до чіткішої поетичної форми, що для виконання не зовсім зручно...

А за "вицвіле" дякую, схоже, що саме те, що треба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-09 23:14:44 ]
Все минає, і любов, на жаль, теж, хоч Міша Боярський співає, що вона не проходить.
Я б, колего маньєристе, у цей вірш вплів би магію - розбив би скло і кінчилась любов із розбитим склом. У мене було колись у молодості таке - дівчина подарувала обруч маленький на руку. Я його носив два роки, поки й любилося. А коли він тріснув на руці,таке дивовижне співпадіння було, і любов закінчилась.
Трохи сумно. Вірю, що до Вашого ЛГ прийде ще велика любов, і він відродиться, як фенікс із попелу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-04-10 09:04:29 ]

О, вітаю, колего!
Ярославе, у наших стосунках із жінками, а особливо у жінок із нами, і як на мене звісно, завше присутні і фетиші, і тотеми. :)
Щось у цих речах є таке, вкрай фундаментальне.
Коли у мене тріснув той маленький обруч на пальці, і за досить дивних обставин, то я не дав йому безслідно зникнути - і, принаймні, дуже дружні стосунки були збережені...

Але ця композиція, попри всю її містерійність, може апелювати і до значно ширшого підтексту - взагалі світобачення, в якому є наш Друг, Художник і Поет, і взагалі Творець всього. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-10 17:43:37 ]
В моєму випадку теж стосунки були збережені дружні, тільки любові вже не було.
А щодо ширшого світобачення - цілком згоден, справді, чомусь не подумав про те, дякую, що просвітили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-04-10 23:03:32 ]

А в мене та ж на серці дивина -
кого любив, того люблю і досі...
Ей, ви, красуні у моїм покосі,
Я пам'ятаю вас, і п'ю за вас до дна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-11 02:31:34 ]
Це - чудово. Кажуть, стара любов не іржавіє.
Мов давня рана знов занила,
Не знав, що в серці вона є,
Ти так неждано подзвонила
І серце тьохнуло моє.

І серце так затріпотіло,
Немов до нього пригорнув
Твоє солодке, юне тіло
В той час, який давно минув.

Він мов ожив - такий прекрасний,
В раптовім подиху весни,
Моя ти зірко непогасна,
Світи мені із давнини.

І ще дзвони...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сніжана Тимченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-22 16:16:21 ]
Так гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-19 20:52:31 ]


* * * (М.Л)
Не подівалася моя любов нікуди,
не обернулися літа у тло полуди.

Була і будеш ти, кохана, у мені,
як юне сонечко у зору бурштині,
як мовчазна твоя печаль-застуда мною,

з якою й Бог у дні мої, такі земні,
глядить порою сумно - «що ж я кою?»…





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2024-03-17 16:10:58 ]
Ні висі, А ні глибини,
Розтануть снігом у руці


Середньо