Пан Гундарєв не провокатор. А ось Ви повелися, як.... Називатиму речі своїми іменами. Я й досі не згодний із радикальною оцінкою п. Гундарєва, але й геніальними більше Ваші твори не вважаю. Вже пояснив чому

А ти й лише лаятися гараздий)

Шановний п.Редактор!
Я не згодна з Вашим поясненням слова "москаль", використаним для виправдання кровожерливого віршу А.Курдіновського, прорецензованого тут.
Ви пишете: "Варто розуміти, що "москаль" - це ніколи не значив "росіянин". А завжди московитський загарбник. Тобто, "москаль" - завжди той, хто на службі в ординський повелителів.

Але, є безліч джерел, що свідчать про протилежне і не підтверджують Вашу версію.
Наприклад, Вікіпедія, українською:
Моска́ль (рос. москаль, біл. маскаль, пол. moskal, рум. muscal, угор. muscal, лит. maskolis, івр. מוסקל‎) — історична назва, яку використовують для жителів Великого князівства Московського XII—XV століть[1]. В Україні — неофіційна, побутова назва росіянина[2]. Етнофолізм на означення росіян, уживаний серед українців, білорусів, поляків[3] та галицьких євреїв[4]. Цим терміном називають також військовиків та москвичів.
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D1%8C.
Таке і подібні пояснення, наряду з деякими іншими можна знайти і у других джерелах. Наприклад, у словнику Б.Грінченка(як великорос), Вікісловнику, Тлумачному словнику, і інших.

Навіть у Тараса Шевченка “Седнівська передмова” закінчується таким закликом: “А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово”.  Слід відзначити, що Т. Шевченко ніколи не вживав терміну “росіянин”.
https://exlibris.org.ua/nakonechny/r13.html
Отже, практично у всіх словникових джерелах спочатку "москаль" - це житель Московії, чи "росіянин", а потім усі інші варіанти ( солдат, кацап, вояк, москвич, жовнір, російськомовна людина).
Про яку цілковиту коректність "вжитих автором понять і вирішень" можна в такому випадку говорити?

Підсумовуючи написане вище, заклик "Вбий москаля!" (читай росіянина) вважаю аморальним.

Ви знаєте, покладатися на названі вами матеріали в цьому питанні несерйозно. І з багатьох причин. Найперше - вони неточні. Від слова - зовсім.
Одна з вагомих причин, які офіціали не беруть до уваги - до 17 ст. і в Росії, і в нас люди говорили приблизно однаковою мовою, яка майже повністю відповідала тогочасній українській мові.
Та й дозволю собі нагадати, що слово "росія" з'явилася порівняно недавно, а отже, "москаль" аж ніяк не міг значити практично донещодавна "росіянина". Тому і Шевченко не вживав такого слова.
І от тепер маю вам нагадати щодо часу впровадження так званої російської мови - народ говорив тоді на різних мовах, бо в московію тоді позбігалося різнолюду з усіх боків і племен, а верхівка - розмовляла суто французькою. Російської ще не було. І хто її почав впроваджувати? Саме влада. Тому і Шевченко мав на увазі суто поширенння російської від влади, а різних наймитів і служак тої влади і прозивав москалями. Зрештою, як це і робив весь наш народ.
Та й коли ви цитуєте, МОВЛЯВ, "Моска́ль (рос. москаль, біл. маскаль, пол. moskal, рум. muscal, угор. muscal, лит. maskolis, івр. מוסקל‎) — історична назва, яку використовують для жителів Великого князівства Московського XII—XV століть." то ніхто не задає собі запитань про кого йдеться. А йдеться точно не про простих туристів і купців, а саме про владних представників.

Тож підсумовую, коли мова була майже однаковою ( у слов'ян) не вона розділяла. Та й населення в ті часи так не вешталося - в Україну прибували суто владні службовці (армія, бюрократи, тощо) - поневолювачі, котрих і звали і досі звуть "москалями".
Добре знаю це питання приблизно до 4-5 ст. н.е. - і воно геть неправильно описане нашими офіційними "знавцями". Та вони й українців "русами" продовжують називати, як і Київське князівство - "Київською Руссю" - тож посилатися на такі джерела в цьому питанні несерйозно.

Тож А.Курдіновський абсолютно коректно використовує поняття "москаль" без радянської сенсової підміни.

В словниках інколи зустрічається політично вигідна інформація. І це, пане Юрію, якраз той випадок, коли ще за радянських часів потрібно було відвести увагу від вічно ординських дій влади з москви на начебто позірну нелюбов українців до мирних, дружніх сусідів. Явище переносу і вельми помітне.

Взагалі, я вивчав цей предмет далеко за межами, про які нинішні історики сміють говорити, тому можу надати з цього питання чимало інформації. І про петербурзьке царство і про московське, яка між ними різниця, що там і до чого, і звідки взялося реально, а не надумане недоісториками.

Ще раз - редакція не оцінювала художню сторону зазначеної вами публікації, а просто зауважила, що поняття "москаль" вжите як чужинський кремлівський загарбник. І так завжди було.
Щодо розмов про "росіянина" , то якраз адміністрація ПМ категорично проти віднесення усіх росіян до "москалів". І вас застерігаємо від такого зловживання словесністю.
До речі, ви згадали про "Москаля-чарівника". Смію вас завірити, що Фінтік, як і Возний (інший авторський персонаж), якраз і представляють імперську владу — нехай навіть на «низькому» провінційному рівні.
А це вам посилання, на "москаля", як його бачив Тарас Григорович Шевченко. Всі вказівки на картині "Катерина". "В похід затрубили. Пішов москаль в Туреччину..."
Катрусю накрили."