ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.06
20:54
Поки спите ви, стану
Осінніми світаннями.
На травах порозкладую мільярди сувенірів.
Будинки підрожевлю, вмию тротуари,
Підкину ще жарину в парків багаття
І заспанії канни на руки площ подам.
А вже коли займеться сонце в людськім усміху,
День заспів
Осінніми світаннями.
На травах порозкладую мільярди сувенірів.
Будинки підрожевлю, вмию тротуари,
Підкину ще жарину в парків багаття
І заспанії канни на руки площ подам.
А вже коли займеться сонце в людськім усміху,
День заспів
2024.11.06
20:22
І їх історія не учить,
не мають нації граблі,
а янкішапіто домучить,
що розпочав ще Клінтон, блін…
не мають нації граблі,
а янкішапіто домучить,
що розпочав ще Клінтон, блін…
2024.11.06
20:14
НКОМАРКЕР ЖИТТЯ
1. Анастасія
Кінець січня видався дуже сніжним. Того дня шалено розгулялася хуртовина й Анастасія йшла, прикриваючи вовняним шаликом обличчя від колючого вітру, снігової зливи, що засліплювала очі. Каптур чорної дублянки не рятував.
2024.11.06
15:10
Я знаходжу слова, але ритму і рими нема.
Вітер струшує попіл мені на чорняве волосся.
І чим старше стаю, тим відчутніше люта зима
та розріджує кров усе менше пташок суголосся.
Полетіти б у вирій. Але я припав до землі.
Прикипів до хрестів, під якими
Вітер струшує попіл мені на чорняве волосся.
І чим старше стаю, тим відчутніше люта зима
та розріджує кров усе менше пташок суголосся.
Полетіти б у вирій. Але я припав до землі.
Прикипів до хрестів, під якими
2024.11.06
15:08
У літнім парку повсякчас
Я задивляюся на Вас:
Волосся кольору — Шампань,
В очах — лавандовий туман.
Усмішка сяє на устах,
Як промінь сонця в небесах.
Красива й ніжна водночас —
Усе при Вас... усе при Вас!
Я задивляюся на Вас:
Волосся кольору — Шампань,
В очах — лавандовий туман.
Усмішка сяє на устах,
Як промінь сонця в небесах.
Красива й ніжна водночас —
Усе при Вас... усе при Вас!
2024.11.06
15:05
О хлопчики мої, ви любі хлопці
І Хто, і Що, примусило… чому?
Обрали ви, з усього в світі, скопців
Ні-ні, дослухайте, бо натовчу…
І що ж вас надоумило… а, хлопці?
А Хто ж дівчат кохатиме тоді?
Ви вдумайтесь, що значить бути скопцем —
І Хто, і Що, примусило… чому?
Обрали ви, з усього в світі, скопців
Ні-ні, дослухайте, бо натовчу…
І що ж вас надоумило… а, хлопці?
А Хто ж дівчат кохатиме тоді?
Ви вдумайтесь, що значить бути скопцем —
2024.11.06
10:06
Чи не щодня ворог атакує Київ «шахедами» і «кинджалами»…
Чуєш, знов гуде сирена?
Непримиренно!
Майже кожну ніч безжально
небо різали «кинджали».
Чуєш, знов гуде сирена?
Непримиренно!
Майже кожну ніч безжально
небо різали «кинджали».
2024.11.06
08:21
Мережать, манять мапи мітки,
Мандрує Муза мегасвітом.
Мажор-мінор - метаморфози,
Мадонна мила, мов мімоза.
Митець-мороз малює містом,
Міркують мундрагелів мізки.
Моментом - менестрелів мрії,
Мандрує Муза мегасвітом.
Мажор-мінор - метаморфози,
Мадонна мила, мов мімоза.
Митець-мороз малює містом,
Міркують мундрагелів мізки.
Моментом - менестрелів мрії,
2024.11.06
06:44
Сьогодні згадувати страшно
Про клятих мін глухе виття
І близькість вибухів вчорашніх
До входу в наше укриття.
Земля стогнала і від болю
Здригавсь налякано бліндаж, –
Осколки сипались довкола,
Або шугали прямо в лаз.
Про клятих мін глухе виття
І близькість вибухів вчорашніх
До входу в наше укриття.
Земля стогнала і від болю
Здригавсь налякано бліндаж, –
Осколки сипались довкола,
Або шугали прямо в лаз.
2024.11.06
04:47
Він помер, тому що українець.
У його житло влетів "шахед".
Надпотужний західний есмінець
Спокій береже чужих планет.
Він помер. Ніде немає даних.
Виявили обгорілий труп.
Смерть за смертю. Хтось комусь - коханий,
У його житло влетів "шахед".
Надпотужний західний есмінець
Спокій береже чужих планет.
Він помер. Ніде немає даних.
Виявили обгорілий труп.
Смерть за смертю. Хтось комусь - коханий,
2024.11.05
22:34
коли Бог
ще не знав
де тужити
і вигадував
глину
і сіль
не була
жодна крапля
ще не знав
де тужити
і вигадував
глину
і сіль
не була
жодна крапля
2024.11.05
19:30
Мартуся наслухє кроків стукіт звісний
В тишині
Волосся жне знаряддя деревинне
Втішно їй
Зважає на втіхи
Наслухуючи
В тишині
Волосся жне знаряддя деревинне
Втішно їй
Зважає на втіхи
Наслухуючи
2024.11.05
18:46
Писав, навчав, навчався разом з ними
Манив, манили в складчину, в архів…
А з неба розсипалися вже Рими…
Я мало після цього не здурів
Ходив, збирав і бавився охоче
Рядком, рядками з римами й без рим
…О дякую тобі, мій Славний Отче,
І вибач за прихов
Манив, манили в складчину, в архів…
А з неба розсипалися вже Рими…
Я мало після цього не здурів
Ходив, збирав і бавився охоче
Рядком, рядками з римами й без рим
…О дякую тобі, мій Славний Отче,
І вибач за прихов
2024.11.05
18:01
«Зеленотрав’я, навшпиньки, вище!
В оксамити милі деревчата!
Чи знаєте, що треба говорити,
Як любу мою будете стрічати?»
«Знаємо, знаємо, друже,
Та ж не перший рік тут мандруєш...»
«Спинись, поточе-хлопче, хоч на мить!
Вгамуйтесь, легені вітрилі!
В оксамити милі деревчата!
Чи знаєте, що треба говорити,
Як любу мою будете стрічати?»
«Знаємо, знаємо, друже,
Та ж не перший рік тут мандруєш...»
«Спинись, поточе-хлопче, хоч на мить!
Вгамуйтесь, легені вітрилі!
2024.11.05
10:03
І ще одне, шахед тут ні причому.
Звикаєш попри безліч всяких бід,
Біжиш, було, зкривавлений додому
І тихо помираєш під обід…
Кому скажи… Чи є від цього користь?
А ось у погріб тричі вніч — респект
Буває сам, забувши гнівну почесть,
Звикаєш попри безліч всяких бід,
Біжиш, було, зкривавлений додому
І тихо помираєш під обід…
Кому скажи… Чи є від цього користь?
А ось у погріб тричі вніч — респект
Буває сам, забувши гнівну почесть,
2024.11.05
07:32
На присмак листопад, мов кава,
з гірчинкою холодних днів,
хапає цупко за рукава,
щоб ти із ним погомонів
та ти спішиш, бракує часу,
успіти треба до зими,
а падолист встеляє рясно
багряним листям килими.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...з гірчинкою холодних днів,
хапає цупко за рукава,
щоб ти із ним погомонів
та ти спішиш, бракує часу,
успіти треба до зими,
а падолист встеляє рясно
багряним листям килими.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.11.02
2024.11.01
2024.10.30
2024.10.17
2024.09.28
2024.09.25
2024.09.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Пирогова (2017) /
Вірші
Мандрує Муза (тавтограма на літеру М)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мандрує Муза (тавтограма на літеру М)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію