ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.03 14:22
Прекрасний ранок, трохи сонний,
І трішки гріє сонцедень.
Залиті сяйвом злотодзвонним,
Пташині виляски пісень

Пробуджують медові ріки,
Що витікають із небес.
Сварог сьогодні світлоликий

Микола Дудар
2025.11.03 09:53
і черги на вулиці
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
А хтось не противиться
А хтось відганя
З очей на потилицю
Місцева фіґня…

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Євген Федчук (1960) / Вірші

 Маршал перемоги чи кривава бездарність?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2025-09-07 19:06:55
Переглядів сторінки твору 583
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.703 / 5.5  (4.866 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.643 / 5.5  (4.735 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2025.11.02 15:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2025-09-10 12:58:59 ]
Подайте ці спогади
до спілки письменників
Російської Федерації,
може й премію дадуть,
а путло ордена приліпить.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2025-09-11 18:06:24 ]
Я так розумію, що вірш ви не читали, але, як в добрі радянські часи, згідно лінії партії - "не одобрямс". Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-09-23 20:38:32 ]



не "по об'яві", а "за оголошенням"
вивчить спочатку мову, манкурте

а потім претендуйте на роль українського поета



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2025-09-25 17:52:37 ]
Я так розумію, ярлики вішати це ви ще при комуняках навчилися. Тоді це було запросто. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-09-25 19:29:22 ]



які (в сраку) "ярлики із коммуняками", Ви про що??

я тут намагався ще доспілкуватися із мацуцьким
вибачте, що на Вашій сторінці
та на своїй сторінці воно мене заблокувало
тому оттак от...

проти Вас особисто ніколи нічого не мав, усі мої поваги

заради Бога



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-09-25 19:30:41 ]



оцінив Ваш твір, як уже міг



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2025-09-28 19:15:35 ]
Прошу вибачення. Так незручно вийшло, просто не зрозумів і вирішив, що то до мене. Просто, навпаки стараюся показати які москалі були і є препаскудні та донести, що наша історія дуже цікава і багата на події. а тут раптом "манкурт". От і зірвався. Вибачте ще раз. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-09-29 07:14:20 ]



та мені треба було самому радше прояснити наперед
або і взагалі не лізти в це, але ж емоції, знаєте

всі коментарі, які Вам можуть, як не тепер, то поспіль
здатися непотрібними Вам,
їх можна нескладно видалити

всякі шанування Вам



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2025-09-11 18:44:09 ]
Я уважно прочитав все.
По-перше, це не вірш і не вірші,
це схоже на спогади
совітського генерала,
якій не знає діяння Жукова,
як політика.
Жуков і Берія
умовляли Сталіна
депортувати всіх українців
до Сибіру.
У вас ця тварина
виглядає як звичайний генерал
тих часів.
Зауважу, що читати
було дуже важко.
Мабуть, я один,
хто зміг це зробити.
На все вам добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2025-09-14 15:58:18 ]
Вибачте, але ви , як на мене, дуже погано знаєте історію. Жуков ніколи не вмовляв Сталіна про українців, бо це була саме сталінська ідея, просто ешелонів би не вистачило, а Берія,знову ж таки, як на мене, був оббріханий комуняками, хоча, насправді, не був таким ( почитайте, за що його судили і що в вину ставили). А про Жукова, щоб усе описати його криваве життя, то паперу не вистачить. Спогади генерала, кажете? А ви знайдіть хоч одного генерала радянського, щоб таке про Жукова написав. Хтось пише епітетами та емоціями, а я пишу фактами (такий вже в мене стиль), а вже читач хай реагує емоціями.Вам не сподобалося. Ну, що ж. У вас, можливо інше бачення. А в мене таке,
бо воно спирається на факти, а не на емоції. І не думаю, що московітам цей вірш би сподобався, так що про пуйлівський орден - то ви дарма. Всього найкращого.