ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вячеслав Руденко (1969) / Вірші

 На Заході кохання




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-12-20 16:38:59
Переглядів сторінки твору 345
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.000 / 5.83)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.000 / 5.83)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.836
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.13 09:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-12-20 18:08:41 ]


даруйте,
але це давно вже нікому не треба, те
що Ви імовірно вважаєте алхімією
це все на виході просто
шлак



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-12-24 13:15:11 ]
Вітаю!

Може й так, може й шлак.
Хто тепер скаже ,що зараз треба!?
Підкажіть.

Може епічне полотно про Котигорошка?




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-12-24 14:26:36 ]
До речі! - про окуляри кучера в вазоні здається мені написано значно менше ніж про жовте листя ,що падає з ясеня. Але це лише мої здогадки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-12-24 14:47:19 ]
Серед довгих бран.

Cтану в надвечір’ї
Поміж трьох тополь-
Світяться сузір’я,
Неба жирандоль.
Комірець крохмальний,
Пісня комара,
Шерех невербальний
З темного двора.
Тихо в узороччя
Ще зелених верб
Витріщаю очі-
Виглядає серп
Місяця тонкого
Серед довгих бран,
Де спочив на лаві
Мій сусід брахман...

Ой!- вже зовсім скоро
Ранку синява.
Вже руда Аврора
Щоки надува.
Скоро стіл віконний
Та досвітній дим
У брахмана в серці
Розпізнають Ільм*…

050823

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ільм

Ільм, або в'яз (лат. Ulmus) — рід рослин.
Ільм — історична назва німецького міста Штадтільм.
Ільм — район в Німеччині.
Ільм — річка в Німеччині.
Ільм — поняття ісламу, що означає пізнання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-12-24 19:17:13 ]



даруйте ще раз

я мабуть припустився помилки
якби звик трохи так безпосередніш підходити
бо часто може здаватися, що то іронія
коли їдуть лише на реверансах із компліманами

я не мав на увазі, що Ви не вмієте писати
про брахмана віршик дуже навіть (про мої очі)
та й багато чого іншого є у Вас всяко прикметного

я розумію, що неправильно зосереджуватися на продукуванні
хітів, хітів
інакше можна загнатися

можливо мені було дещо скрушно за такою долею дона хуана
із Вашої подачі, хоч це мабуть просто фантазія собі
мені імпонують автори, які мають дар уяви & фантазії

мені кревно завжди йдеться за достовірний мікс, розумієте
в музиці можуть переважати баси, або середні частоти
все це можна практично поіквелайзити

те саме із поезією, яка, на позір, не несе моралізаторської
або онтологічної функції

мені подобається боп, і фрі-джаз так само
тобто, я не підхожу із матеріальною міркою трунаря

може бути, що саме цей Ваш момент мені видається
недоробленим, або недоміксованим, або недоіквелайзеним

але це не означає, що він є Вашим конечним, фінальним шедевром, чи заповітом

словесна алхімія дуже тонка річ, воно часом рветься
бо надто тонко, розумієте?

коли сенси починають промовляти тільки до Вас

а потім Ви самі вже не розумієте, що воно получилося
як оце бідасічний Пауль Целян, врешті решт





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-12-24 19:31:55 ]



якщо ми говоримо про літературний блеф, як стиль
то блеф все ж має мати якісь підстави
якщо ці підстави надто ілюзорні, блеф перетворюється
на бред (або, якщо завгодно, маячню)

насправді такого роду поезії, як я це розумію
(дискутуючи приклади, подібні до тих, які Ви нам поставляєте)
це щоразу має бути певний айсберг
із якого нам показано лише верхівку, часом майже несуттєву
але навіть вона дає зрозуміти, що там, під водою
дуже багато всякого, масивно так, незбагненно навіть

але праця я так мислю йде в тому напрямку, щоби
дати зрозуміти читачеві, що воно не просто бред або шлак
або накурь

тут часом непросто буває

зо всіма повагами і ріспектами, не хочу щоби Ви якось
подумали щось хибне

із Різдвом Вас
дай Боже





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-12-24 19:52:27 ]


я би дуже радив Вам уважно почитати Рільке
не то, що тут є на сайті, але візьміть
хоча би збірку абабагаламаги 2022
із перекладами Бажана (здебільшого)

Рільке якось умудрявся віршувати, не продукуючи шлаку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-12-24 19:58:06 ]

Як для нашого поетичного напрямку, то непогано було би побачити щось про купання в меді (це нормативний варіант), і нащо чіпати Кастанеду, по суті, письменника для іншої читацької авдиторії? І не виникне наступних непорозумінь.

Однак у всіх своє.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Руденко (М.К./М.К.) [ 2025-12-25 11:20:29 ]
Дуже дякую вам за коментарі!

Загалом ,знаходячись у власній світоглядній бульбашці , відчуваю якусь порожнечу. Я згоден з вашими думками ,щодо до того мої тексти далекі від моралізаторства і т.д. (Як дотичний до живопису і архітектури - сприймаю естетику абстрактного і безособового).

Бути глибоким і прапороносцем - мабуть то не усім до снаги.

Та в мене й не має і не було такої мети щодо цього.

До деякої міри в мені з дитинства є розчарування ,щодо виховної функції поезії. Особливо поезії ресентименту.

Рільке!

В мене є Рільке у перекладі Фішбейна. 100 поезій.
Я вважаю, що його переклад абсолютно геніальний!

Геніальне - воно для мене не досяжне - так гадаю. Але
дуже тішить, що така поезія існує.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-12-25 19:42:26 ]



я так само подячний за адекватність
подумав ще, до чого взагалі вся розмова

я вірю, що література, поезія насамперед
(але не лише поезія)
мусила би якось промовляти до читача
грубіше, тонкіше, явно чи неявно
але – промовляти