ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Охмуд Песецький (1993) / Інша поезія

 Вузли




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-04-27 16:08:23
Переглядів сторінки твору 47
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.813 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.813 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Романтизм та Сентименталізм. Інша поезія
Автор востаннє на сайті 2026.04.27 20:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хома дідим (Л.П./М.К.) [ 2026-04-27 16:29:25 ]
напрочуд гарно, про море, яке в нас

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2026-04-27 22:41:45 ]

  Цей верлібр уже значно ширший за окремий образ — він працює, як повільна метафізична марина, де корабель стає не просто судном, а формою людської долі. Зустрічне судно можна розглядати у дещо іншому значенні. Воно йде з моря, от і питання логічне – з чим і з ким? І вимальовується майже фантастична картина.
Таким чином, початок досить сильний:
• корабель = життя;
• річище = наперед заданий шлях;
• жереб = доля / випадок / приречення;
• про судно, яке йде у зворотному напрямку, було вище.
  Добірка образів одразу задає серйозний тон.
"Старші Аркани" в рядку з рухом за лоціями
є дуже добрим образом, бо змішує:
• морську лексику;
• Карти таро. А вони не розвага, а засіб для розвитку інтуіції на шляху самопізнання.
Це несподівано, але природно.
Символіка працює.
Можна навіть виділити як ядро тексту:
  Середня частина — найсильніша, і цей фрагмент особливо сильний:
– "будячи птаство наших снів. І те здіймається, кружить між тишею і мороком".
Ми бачимо психологічний простір і хороший повітряний контраст після важких суден.
Птахи снів проти кораблів долі — дуже вдала опозиція.
 тЗавершення:
• "Солонішає повітря, гірчить вода" – це відчувається не тільки образно, а й фізично.
  Фінальний рядок:
– "і море чує: — я вже тут".
Гарний, стриманий рядок, без патетичного надриву, без тиску на читача.
Він не пояснює, хто говорить. Так і вірш – не лекція.

  Що мені здається слабшим:
• оліфанти Ганнібала.
Корабель класу "ріка – море" і бойові слони.
Але виправдання є – йдеться не конкретно про слонів;
• вікова недуга колись молодої води".
Образ гарний, але складний.
Тут читачеві доведеться двічі замислитись.
Висновки можуть бути різними. Проглядається ейджизм як упереджене ставлення до вікових, скажу обережно, питань.

  Загальне враження від прочитаного.
Текст зрілий, атмосферний, символічний, внутрішньо цілісний. Він ближчий до модернізму
і пізнього символізму. Це приклад медитативного верлібру, ніж простої лірики.

  Так вийшло, що почався розгляд не з назви.
Що бачу і про що думаю:
– швидкість (миля/година);
– переплетіння образів;
– розв'язати / зав'язати.
Вузол проблеми, чи знаючи про вкраплення сленгу, які у Вас проскакують, щось інше?
Для поезії того напряму, в якому вона у Вас прямує, у других і третіх значеннях все може бути.

З повагом, Ю.С.