Читав написане Вами, і воно мені здавалось прозовим верлібром, а я йому, якщо коректно так уявити, пересічним перехожим, який вміє бачити шари в нашаруваннях.
Ґречно дякую. Це було як урок.

Вміє – це сміливо і нескромно сказано. Це не зовсім так, а скоріше, що пробує вміти. Твір складний.

Про верлібр у прозі…
Це, як вважають досвідчені “пиріжкарі”деякою мірою трохи дискусійно, бо усе ж він переважно про поезію.
Ми гадаємо, що текст є прикладом гротескно-сюрреалістичної урбаністичної прози воєнного часу, в якому присутній не просто хаос образів, а хаос контрольований. Про це свідчить повторюваний ритм, специфічний синтаксис, рефрени (ото-во, атож і отож), змішування низького з високим, і головне — постійне ковзання між смішним, огидним і тривожним. Це ознака стилю, а не випадкового нагромадження.
Ваш текст буде дуже поляризувати читача. Частина скаже: “геніально, епохально”, а Інша запитає – “ащо це взагалі було”. Однак для експериментальної прози це часто не вада, а майже професійний ризик.

Дата. Підписи.

Скорочена версія протоколу засідання.
Можна замовити повну.