ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Історичні мініатюри

 Посткавафісне. Бібліотекар

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-06-11 13:22:43
Переглядів сторінки твору 347
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.420 / 6  (5.208 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.416 / 6  (5.221 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2026.07.27 16:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2026-06-11 16:11:47 ]
Для ШІ, який орієнтувався б на Ваш звичний стиль, важко буде осмислити цей верлібр :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2026-06-11 17:16:50 ]
І не кажіть! Хоча я оце спробував, підказавши ШІ, що йдеться про деяке наслідування Кавафісу. На що ШІ вельми адекватно вказав на ряд цікавих моментів. Утім, це було наче осягнення тих чи тих горизонталей, які в повноцінну бездоганну стереоскопію ШІ поки не складає. Утім, саме у випадку Кавафіса - на першому плані очікується саме деяка природно кострубата простота. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-06-11 21:54:16 ]



останнім часом все частіше починаю медитувати на проникнення хаосу

в тексти цікавих мені авторів, на сайті

дуже цікаво




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2026-06-12 10:16:14 ]
Напевно, швидше йдеться про химери. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-06-12 17:42:51 ]



напевно, або дуже навіть імовірно


завершення (не пост-скриптум)
тексту дуже струнке і величне
навіть заздрісно трішки, бо ж
красиво

а от пост-скриптум дещо химеричніший, нмсд

звісно, він не задля in medias res
і перегукується із подальшими лініями

які проясняють образніше те, про що йшлося
в "анонсі навспак"



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-06-12 17:47:40 ]



але сама техніка монтажу, скажімо так, радше
намагається в артистичний спосіб трішки хаотизувати
конструкцію

оце я сам таким займався, коли робив невеликі цикли
віршів, нумеруючи фрагменти не за порядком, але
наприклад, 2й, потім 3й, потім 1й, або y, z, x

тобто, я про сам підхід до композиції, як такий

хіба що Ігор Шоха, здається, це якось намагався ще
застосувати, але дуже так обережно



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2026-06-13 09:03:26 ]
Дякую за спробу глибшого проникнення в подібні речі і за паралелі із власним досвідом.
Так, P/S в цьому творі виходить досить далеко за межі основної композиції, виглядаючи досить химерно. Зрештою, так, на думку автора, може виглядати будь-які стосунки із майбутнім. Та воно, усе ж, залежить від наших рішень у сучасному. І саме майбутнє інколи, здається, намагається, нам на щось таке нині вказати, на те, що варто робити. Можливо це здійснюється як гармонійний акорд, для якого час маловажливий.
І хоча це P/S і натякає на події в житті бібліотекаря і його міста, але тут ніби йдеться і про посткавасівські речі, тобто, його продовження, а в дечому, і розширення.
Так натякається і на ідеї сутінних кімнат наших "я", з того чудового його твору.
* * *
Перебиваючись у сутіні кімнат оцих давно,
я стале прагну віднайти хоча б одне вікно,
аби відкрити широко його. Сторонній промінь
для мене міг би стати втіхою. А світло ззовні
життя зробило стерпним би - та вікон тут нема.

А може навіть краще те, що не відкрити їх,
можливо світло просто тиранії новий лик?
Що, хтозна, які речі тут би висвітити міг.

Кавафіс 1903

Звісно, тут вже сублімація цілого ряду перекладачів. )

А щодо переміни місцями рядків, це так - дуже цікавий спосіб, хоча він і не має порушувати стильової течії, але інколи приносить легке збурення в місці невидимих підводних перешкод.

Загалом, цикл "посткавафісних" речей, зараз відображає і потяг до простоти (якщо не брати до уваги P/S) s досить сумні констатації на відсутність в нинішньому мирському оточенні справжньої гармонії, тож мирські рими найчастіше суто формальні, і в більшості випадків банально жестові. Використовувати природні рими - спробую в майбутньому. Та це , швидше за все, надто далеко віднесе від можливих читачів. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2026-06-13 09:25:05 ]
Щодо химеризації, то можливо саме Кавафіс в найменшій мірі із всіх відомих авторів її в своїх творах проявляв.
Фактично, щодо "химеризацій", і справді йдеться про взаємодії з оточенням в стані "сну розуму" чи його розрідженості на буттєвих авторських кордонах і за їхніми межами.
Тож химеризація може додавати або віднімати з гармонійних акордів, котрі там, на межах, складаються. Це досить важко авторам контролювати.
Кавафіс ж бо перекладає, переносить це дійство (стосунки із химерами) суто на читача, підкладаючи начебто дуже простий композиційний фундамент для всього подальшого, що стається після прочитання - стається з розумінням читача.
Тому мої P/S - і спроби усвідомити свій стан, як читача власної композиції, на рівні химерних взаємодій. Що абсолютно справедливо вами (С.М.) означено і як «анонс навспак».