ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.20 19:04
* 179 *
падати із тобою
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим

Артур Курдіновський
2026.08.20 18:08
Паром серпня
Той серпень, що ближче до осені,
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,

Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями

Юрко Бужанин
2026.08.20 17:38
***
Копирсаються спомини в часі -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?

Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -

Євген Федчук
2026.08.20 17:33
Як у старовину перетворювали старих людей на молодих
Дід Микола любить «молодь» розуму навчати,
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То

Борис Костиря
2026.08.20 13:29
* * *
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.

Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,

Тетяна Левицька
2026.08.20 12:53
Радників багато...
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна

Ірина Вовк
2026.08.20 08:07
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 3)
Залізна «черепаха» «Коли фортуна зраджує царів, золото їхніх обладунків стає їхньою труною». Давньоримський афоризм часів Александрійської війни Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу

Віктор Кучерук
2026.08.20 07:04
* * *
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.

Тетяна Левицька
2026.08.19 21:33
То ти мене.
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.

Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила

Віктор Насипаний
2026.08.19 21:09
* * *
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.

Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток

С М
2026.08.19 21:00
Вершники грози (The Doors)
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози

Іван Потьомкін
2026.08.19 20:54
Cheer up, Ukraine!
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

хома дідим
2026.08.19 19:09
* 178 *
скажи мені скажи
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім

М Менянин
2026.08.19 18:35
Націоналіст не нацист – есей
Націоналіст не нацист – есей 0 Українцям на часі. 1 Є країни з титульними націями. 2 Є в цих краях гості – етнічні діаспори. 3 Є націоналізм в них. 4 Є національна держава, що піклується за свій народ, спонукає до бажання бути тут, або поверн

Артур Курдіновський
2026.08.19 15:45
Поклич!
Поклич мене зажуреним сонетом -
І я прийду. Як важко б не було, -
Прорвуся крізь заплутані тенета,
Знесилений, постукаю у скло.

Поклич мене замріяним ронделем -
І я прийду крізь пафосну юрбу.
Дамо початок райдужним новелам,

Ольга Садкова
2026.08.19 14:51
"Сусідський кіт зайшов до хати..."
Сусідський кіт зайшов до хати,
хоч не його мені б чекати.
На крісло зліз,
примружив очі.
Сидіти довго так охочий...

Й навіщо, справді, гості інші,
коли з котом аж ллються вірші?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Пекун Олексій (1983) / Вірші

 Привиди спалених міст
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2026-08-20 06:09:06
Переглядів сторінки твору 33
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2026.08.20 19:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-08-20 10:26:45 ]



(не спрійміть за наїзд, у мене трохи філософський настрій)

я розумію
Ви мене не любите
хоча мені це всеодно, і Ви знаєте про це
а також Ви начебто і не проти критики
конструктивної
однак
звісно, ніхто не примушує читати
а тим більше давати критичний коментар
це все справа наявного часу й натхнення

інколи потрапляючи на Ваші сторінки
мені спадає на думку одна відома аналогія
яку можна назвати "принцип гівна"
суть у тім, що якщо додати до бочки меду черпак гівна
то в результаті получиться бочка гівна

тексти понятно бувають різні
але у Вас якось на всім щось таке, як печать
недбалості, чи що

або це почерк такий
узяти навіть грандіозну тему
навіть щось нормально написати
але покинути це все якось у недопрацьованому стані
чи наміром якби чернетку опублікувати

і не піднімається рука навіть оцінювати, самі бачите
на якому рівні оцінки Вашої творчості
так ніби потенціал був, мав бути
але якось не хочете Ви нормально це зробити, як треба

такі враження, даруйте, якщо щось недозрозумів, звісно



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2026-08-20 12:45:28 ]


У вірші вловлюється потужний концептуальний масштаб: міфологеми (Енроф, Олірна) та експресивна нерівномірна тоніка, що викликає стійку асоціацію з раннім модернізмом і Маяковським. Оскільки традиційна критика часто сприймає таку ритміку за технічні огріхи, можна було би легітимізувати свій стиль через візуальну архітектуру тексту. Не зайве чіткіше вказати нашій приязній аудиторії, що це свідома стилізація, і переформатувати проблемні рядки знаменитими "східцями".
Оскільки інтерфейс ПМ при публікації може не враховувати звичайних пробілів, для створення "сходинок" варто опанувати ази HTML-форматування. Деякі команди вказані на сторінці Нової публікації в самому кінці.
Можна використовувати нерозривні пробіли [&nbsр;], скомпоновані у потрібну довжину перед початком зміщеного першого слова рядка, щоб зафіксувати потрібні відступи. І це підкаже читачеві правильну внутрішню дикцію і зробить акценти видимими, що перетворить надруковане на зримо сильну художню форму.

У Вашої поезії самобутній голос, а про технічні моменти було вище.

Дата. Підписи чергової вахти.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пекун Олексій (Л.П./Л.П.) [ 2026-08-20 17:42:43 ]
Всяке може бути. Але річ у тім що я не філолог. Я історик який став жертвою прихованої репресивної системи в Україні яка в останні десятиліття переслідувала українських патріотів. Втративши можливість працювати за спеціальністю я став реалізовуватись як літератор. Тут багато незрозумілого для людей які народилися після 1991 року. Однак в більшості текст може бути зрозумілий тим хто народився десь так 1989 року. Тут описаний зв'язок між двома війнами - підпільною громадянською і нинішньою російсько-українською.

Річ у тім що я зараз перебуваю на сході Дніпропетровської області і періодично бачу пожежі в місті Павлоград. Позавчора увечері насунулась велетенська "хмара Мордору" що є беззаперечною ознакою велетенської пожежі десь в Донецькій області. Отож ці пожежі навіяли мені спогади дитинства: димові хмари від пожеж на підприємствах внаслідок підпільної громадянської війни в Радянській Україні. Я ще коригуватиму свою статтю на цю тему, бо вона писалась нашвидкуруч. Тут би працював авторський науково - дослідницький колектив в спокійніші часи, але вийшло так що я працював похапцем аби опублікувати статі про підпільну громадянську війну в СРСР та УРСР якомога швидше. Бо час як ви знаєте неспокійний. Не доживу я до кращих часів, можливо ніхто про це і не розповів би. Так би нові покоління і не дізнались що завалює Україні всі проекти державного будівництва.