ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Вячеслав Руденко
2026.10.25 17:27
Скачуть блискітки і примхи
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.

Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список

В Горова Леся
2026.10.24 18:15
Розгулявся північний, та так уже кріпко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Ще живу

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-09-05 11:29:41
Переглядів сторінки твору 391
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.539 / 7  (5.627 / 6.26)
* Рейтинг "Майстерень" 6.539 / 7  (5.708 / 6.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.24 16:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Бужанин (М.К./М.К.) [ 2026-09-05 12:50:21 ]
Дуже сумний вірш. Але ж потрібно триматися. Віримо у нашу щасливу зірку і в ЗСУ. Написано, як завжди, майстерно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2026-09-05 13:03:55 ]
Сердечно дякую, дорогий Юрко, за підтримку і розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-09-05 12:51:01 ]
"правді" - "насправді"

на ГАКові, котрий накрився, у рецензіях часто можна було прочитати афоризм/повчання для початкуючих і для вже непочаткуючих митців:"Якщо можеш не писати- не пиши". Я намагаюся дотримуватися цієї філософії. Від інших цього не вимагаю, але нагадую, ну що от є таке...

Перші три строфи були написані - відчутно - від душі, від того, шо не написати їх не можна було.
А далі, можливо я помиляюся, бо я ж жива людина і дуже часто, частіше, ніж хотілося б, помиляюся, але мені здається, що далі текст вимучувався через те, що ПОТРІБНО було хоч чимось заповнити пустоту,
але, як писав один митець, "Краще менше, та краще!", а ще мудрий нарід нагадує, що "ложка дьогтю псує бочку горілки", то якось так, без образ і одужуйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2026-09-05 13:03:06 ]
Правді, насправді, точна, чудова рима. Коко, а є ще таке прислів'я, "В чужому оці бачу соломинку, а у своєму колоди не бачу" Я написала вірш так, як відчуваю на одному дихання на тлі сьогодення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-09-05 23:32:31 ]
"правді" і "насправді" це однокорінні слова

правда "правда"- це іменник і вжитий у давальному відмінку, а "насправді" - це прислівник, і це злегка якби робить цю риму нетривіально-небанальною,
але ж тільки злегка...

Колись був якийсь типу КВН, там приколювалися над римою "двадцять вісім рублів"-"двадцять дев'ять рублів", тут майже те саме


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-09-05 23:35:06 ]
Щодо народного прислів"я - то будь ласка, я з нетерпінням чекаю ваших колод у моєму оці

До речі, у поетів, у їхніх творах, це звичайне явище

Інша справа, що поети різні бувають


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-09-05 23:41:28 ]
Я: як ти оціниш риму "правді-насправді"?
ШІ: Рима «правді — насправді» є вкрай слабкою та банальною, оскільки це так звана тавтологічна (або однокоренева) рима.З погляду поетичної майстерності така рима вважається невдалою через кілька факторів:
-Спільний корінь: Обидва слова мають однаковий корінь -правд-, тому співзвуччя досягається не за рахунок поетичного підбору слів, а через просте повторення однієї й тієї ж лексеми.
-Однотипна граматична форма: Обидва слова закінчуються на однаковий флексійний/суфіксальний елемент -ді, що робить риму надто передбачуваною для слухача чи читача.
-Смисловий повтор: Оскільки «насправді» етимологічно і семантично походить від «правди», у вірші це звучить майже як повторення одного й того самого слова (плеоназм).

Коли таку риму все ж можна використати?
- У гумористичній або дитячій поезії (де простота сприйняття або легка іронія є свідомим прийомом).
- Як художній прийом (тавтологію), якщо поет навмисно хоче підкреслити та посилити ідею істинності (наприклад: «Шукав я силу в правді, / І переміг насправді»).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2026-09-06 12:33:25 ]
Добре, Коко, переконали, змінила риму на кращу! Дякую за небайдужість. Мені б хотілося, щоб і Ви так прискіпливо ставилися до своєї творчості, як до моєї.