ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.06.27 10:10
Пробач мені, доню, і сину, прости,
за те, що я стала нестримна, нервова.
Нелегко знести на Голгофу хрести,
коли до страждання іще не готова;

Навкруг матіола пахуча цвіте,
шпаки шаленіють в смарагдовім листі,
а сонце, в блаваті небес, золоте

Віктор Кучерук
2024.06.27 05:56
Паленіє сонце за прозорим мевом,
Барвою жовтавою збризкані поля, –
Обгоріле листя струшують дерева
І в дрімливій тиші ціпенію я.
Мов кипуча домна, день пече і сліпить,
І уперто змінює сталий мій режим, –
Поміж буряками вичахла свиріпа
І пирій з о

Артур Курдіновський
2024.06.27 00:17
Квіти ніжності, сині гортензії,
Прикрашають казкове мовчання.
Є у Харкові Площа Поезії -
Площа мрії, розради, кохання.

З-за дерев із відтінками синіми
Посміхалося літо спекотне.
Я, натхненний осінніми римами,

Володимир Каразуб
2024.06.26 20:15
— Ти, ти, ти, — говорить вона
Так немов би вимірює павзи свого мовчання
І торкається поглядом обрію з чорних дерев і домів.
І він, думає, що вона намагається утекти,
А насправді вона й не дивиться у вразливу цезуру його рядків,
Вона не тікає, а не

Самослав Желіба
2024.06.26 19:03
   Серед радянських дослідників традиційно панувала іще ленінська думка про те, що Бог у філософії Дж. Берклі є суто декоративним елементом, що буцімто лише маскує соліпсизм, тоді як це не відповідає дійсности. Це було підтверджено ще роздумами І. Канта п

Микола Соболь
2024.06.26 17:05
Історію розповідали люди,
було давно, у Реп’яховій балці,
прихильники таланту Робін Гунда
чекали від кумира публікацій.
Цей славний хлоп собі не має рівних,
він у дуелях, наче Саша Пушкін,
вчитаєшся суцільне марнослів’я,
така, натомість, поетична т

Леся Горова
2024.06.26 14:08
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.

Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,

М Менянин
2024.06.26 12:27
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти

Леся Горова
2024.06.25 13:14
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.

Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гонта / Вірші

 Гонта - синам




Найвища оцінка Валентин Бендюг 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Вадим Гаращук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-04 11:05:50
Переглядів сторінки твору 9893
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.530 / 5.67  (4.853 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.675 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.845
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2010.10.16 15:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 11:28:30 ]
Зреклись? Мої сини - Іуди? Звірі?
Вітаю, пане Іване! Чи не треба тут тире?
цей – займенник

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний цей ця це ці
родовий цього́ ціє́ї цього́ цих
давальний цьому́ цій цьому́ цим
знахідний цей, цього́ цю це ці, цих
орудний цим ціє́ю цим ци́ми
місцевий на/у цьо́му, цім на/у цій на/у цьому́, цім на/у цих
І ще з цим дати раду та й буде відмінно!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 11:35:49 ]
Дякую, Валентине. А тепер як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-03-04 11:38:19 ]
З захопленням прочитала, але кінець насторожив. Чому ви готові все продати? Діти беруть приклад з батьків, а за наші гріхи діти також відповідають.
"Я все продам - Вітчизну, віру, душу," - поганий приклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 11:42:15 ]
Можливо, Любо. Я не оцінюю "ліричного героя". Але я батько. Я його можу зрозуміти. Я справді не знаю, як його треба оцінити. І не хочу оцінювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-04 11:45:01 ]
Цікавий вірш, перечитала кілька разів, викликає суперечливі емоції, але однозначно подобається.
З теплом, Варця;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-03-04 11:48:36 ]
Чудово, пане Іване, чудово. Настрій - "один в один" переданий, я навіть відчув, як би його прочитав, приміром, Богдан Ступка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-03-04 12:02:54 ]
Не зважайте, Іване, я дійсно з захопленням прочитала Ваш вірш. Просто ті три поняття "Вітчизна, віра, душа" вважаю святими.
Можливо, такою дорогою ціною Ваш герой вимолює майбутнє своїм дітям? Мабуть в тому і полягає сила Вашого твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 12:04:11 ]
Варваро, дуже дякую тобі. :) За відгук і за тепло. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 12:07:17 ]
Дякую, Любо. Тут є ще один момент. Він полягає у відмінностях між католицизмом і православ'ям. Я не надто глибоко знаюсь на питаннях віри, але щось я таке чув, що для католиків вирішальною є турбота про власну душу, а для православних може бути більш важливою турбота про душу ближнього, а не власну. Але я можу й помилятись. Ще раз дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 12:08:30 ]
Володимире, а чий настрій переданий? :) Я свій передавав. Навіть не знаю, чи вдалось. Дякую Вам за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вадим Гаращук (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 14:56:35 ]
Бачу, що тут вже розвернулося листування. А я просто хотів залишити відгук. Чудовий, патріотичний вірш. Мені дуже подобаєтсья розмір рядка і те, що автор часто вдаєтсья до запитань(влучних і вмотивованих). Гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 15:15:44 ]
Клас відчувається. Нічого не скажеш. Але продадуть і чужих також продадуть. Якщо сам продаси.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 15:36:45 ]
Вадиме, дякую Вам. А що, вірш справді патріотичний? :) Бо якось я не про те писав. :) От, чорт візьми, знов не вийшло...
Олександре, не переймайтесь. Раз хочуть продати, значить, це чогось варте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 18:55:04 ]
Іване, вибачте, що не відразу відповів. Відмінна робота. Нагадує Шевченкове: Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що проклену святого Бога, За неї душу погублю!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 19:04:04 ]
Щиро дякую, Валентине. Насправді, я люблячий син України і люблячий батько своїх дітей. І часом доводиться чимось, хай у дрібницях, але зраджувати чи дітям, чи Україні, чи переконанням (вірі). Страшний вибір був у Гонти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 20:02:28 ]
Гоголю
За думою дума роєм вилітає,
Одна давить серце, друга роздирає,
А третяя тихо, тихесенько плаче
У самому серці, може, й бог не побачить.

Кому ж її покажу я,
І хто тую мову
Привітає, угадає
Великеє слово?
Всі оглухли -- похилились
В кайданах... байдуже...
Ти смієшся, а я плачу,
Великий мій друже.
А що вродить з того плачу?
Богилова, брате...
Не заревуть в Україні
Вольнії гармати.
Не заріже батько сина,
Своєї дитини,
За честь, славу, за братерство,
За волю Вкраїни.
Не заріже -- викохає
Та й продасть і різницю
Москалеві. Це б то, бачиш,
Лепта удовиці
Престолові-отечеству
Та німоті плата.
Нехай, брате. А ми будем
Сміяться та плакать.

Це, Іване, замість коментаря до останньої відповіді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 15:40:34 ]
Я тут подивилася-у вас трапляються "посвяти".А "любов" до верлібру" ЗВІДКИ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 16:01:10 ]
Та... Якщо чесно, від неуцтва. От може Ви, Таню, мене навчите? От скажімо, покажіть мені поганий верлібр і гарний верлібр. Щоб я міг порівняти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 16:39:46 ]
Я у віршах ціную не форму,якій автор віддає перевагу,це вже його справа.Мені подобаються оригінальні образи,за допомогою яких глибоко відтворена тема,ідея.А що це-верлібр чи римований вірш не важливо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 17:55:44 ]
Добре,але я зроблю це на volms@ukr.net .Це ж ваш е-mail?Тож зачекайте вже ,будь ласка.