ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ

Микола Соболь
2024.06.18 08:21
Всього за мить
Ми стали різними, на диво,
на переплетенні доріг.
Всього за мить твій погляд хтивий
вщерть спепелити мене міг.
Але пророцтво не збулося,
не діють чари на землі.
Не спокушуся на волосся,
чужа віднині ти мені.

Віктор Кучерук
2024.06.18 05:57
* * *
Іще далеко до світання,
Іще палає з тріском хмиз, –
Ще не втомило споглядання
Твого обличчя дивних рис.
Я ще та ще обводжу оком,
Допоки жар пашить оцей, –
Таку спокусливо-глибоку
Тісну щілинку між грудей.

Артур Курдіновський
2024.06.18 05:11
Добро та зло (сонет)
У світі є лише добро та зло.
Хоч вигадали тисячі відтінків,
Незлого зла ніколи не було...
Є тільки гарні та погані вчинки.

Завжди до сонця тягнеться стебло.
Але, як раптом з'явиться хмаринка -
Надія розіб'ється, наче скло.

Володимир Бойко
2024.06.18 01:50
Справи неправі – 7
Тим, що сіють пітьму і смерть, із розумним, добрим, вічним аж ніяк не по дорозі. Повчати любові до ближнього найбільше полюбляють найзапекліші вбивці. Постійна дезінформація призводить до деформації особистості. Якби ми вчились так, як треба, не

Юрій Левченко
2024.06.17 23:30
***
Моя любов - темно-карі очі,
руде волосся ,що літня злива,
безсонням мучить мене щоночі.
Як вся любов- не завжди щаслива.
Моя остання любов - це пастка !
Я ,наче миша ,що зголодніла
й сама хотіла до неї впасти,
без страху втратити душу , тіло...

Олександр Сушко
2024.06.17 08:43
Непорочне зачаття
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо. Чи можна вв

Самослав Желіба
2024.06.17 08:31
***
Косою косить
Цього літа дівчина
Молодих людей.

Світлана Пирогова
2024.06.17 08:10
Самітник
Її душі торкнувся непомітно,
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.

Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.

Віктор Кучерук
2024.06.17 06:36
* * *
Мабуть, зустрілися не впору
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.

Артур Курдіновський
2024.06.17 01:38
Освідчення
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.

Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.

Іван Потьомкін
2024.06.16 21:11
Паплюжачи і звичаї, і мову материнську (за Лессінгом)
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада

Микола Соболь
2024.06.16 15:58
Звернення до Галини Шибко та Редакції майстерень.
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний. До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не

Борис Костиря
2024.06.16 15:27
Прогулянка в лісі
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі

Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя

Ігор Шоха
2024.06.16 15:10
Ще...
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень

Євген Федчук
2024.06.16 14:45
Битва під Шумськом в 1233 році
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Комаров / Вірші

 XVI
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-03-17 16:05:55
Переглядів сторінки твору 3203
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.686 / 4.5  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 3.655 / 4.5  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором 3
* Коефіцієнт прозорості: 0.676
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-17 16:06:46 ]
Відступ ліричний. Не більше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2008-03-18 13:04:29 ]
Може "недоцільно"? :) Задовгенько щось, та з розумом, певно, теж порядок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-03-18 18:20:29 ]
Пане Олександре, Ваша самокритичність (самооцінка 3) викликає повагу. Але не тільки самокритичність. Мені особисто імпонує ваша манера віршування, проста, щира, класична. У зв'язку з цим і побажання: уникайте дуже складних словосполучень. наприклад:
"Юнак i дiвчина, хорошi
Чому в сильнiшому за грошi
Без розрахунку почуттi
Бувають часто в самотi?
В цих місцях плавність переривається, читач втрачає нитку змісту і комфортність сприйняття поетичного потоку. (Щось я сам "завернув" занадто).
Найкращого Вам! Моя оцінка Вашого твору буде вища.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-18 18:43:59 ]
Пане Володимире, не могли б Ви більш докладно пояснити мені, що малося на увазі під "манера віршування класична"? Тому що в мене дещо інше уявлення про класичне віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-18 18:47:20 ]
Римування однакових частин мови - це така фішка? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-05-26 15:42:54 ]
Не дивно, що воно не змушує замислитись ні до чого:) знаєте, скільки такого написано??? Пушкіну простити можна - тоді була така доба.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-26 15:57:27 ]
Я не хотів Вас образити, пане Михайло. А Пушкіну Справді можна все простити. Нас не буде, а Пушкін буде. І гумор буде. А замислюватися? Деколи хочеться вже ні про що не думати. Всі праві. Але насправді тут є над чим замислитися. Чи буде.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-05-26 16:19:11 ]
Ви мене не образили, пане Олександре. Прсото вирішив поцікавитись Вашою творчістю. Для мене творчість - експеримент. Поезія - інструмент удосконалення для читача. Те, що було писане-переписане - для мене, на жаль, чи на щастя, є максимум графоманією... Це моя особиста думка. Вам - Вашу зброю у Ваші руки. Хай вона знайде себе у світі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-26 16:33:49 ]
Дякую пане Михайле!. Я не вважаю себе особливим знавцем поезії і якщо в мене графоманія, то так хай і буде. Я розповідаю повість, для цього в мене є причини. Повість не придумана, тому філоосфського смислу в ній немає, та й гостроти сюжету також. Кінець двадцятого століття в Україні на щастя не кінець двадцятого століття на Балканах. Але підтекст є. В кінці твору буде зрозуміло наскільки мені це вдалося. Як я вже писав, в поезії не спеціаліст, а в таких напрямках як кубізм, сюрреалізм чи т.п. і поготів. Тому оцінити можу думку, в меншій степені як вона викладена, а в більшій щирість її або почуттів. Удачі Вам.