ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами (пісня)
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Як Господь роки розподіляв
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В

Устимко Яна
2024.09.22 11:49
вже осінь
віє запах тривожний
від сухого зела
мов оплакує кожний
прутик літа й тепла

осінь в лісі та гаї
скоро зайде в міста
осінь часу не гає

Козак Дума
2024.09.22 11:07
Синові
Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.

У мрії поринати на стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,

Юрій Гундарєв
2024.09.22 10:51
Сонце цілує землю
Війна вбиває… Земля змучена стогне. Багряна трава. Ранок. Золотий жовтень. Озеро завмерло, віддзеркалюючи заспані очі багатоповерхівок. Жінка, років сорока, повненька і, певно, не дуже вродлива, скромно одягнена, сидить на лавочці, похитуючи ног

Юрій Гундарєв
2024.09.22 09:46
Браслет
Браслетні перлини
на зап’ястя -
дарунок дружини
на щастя.

За теплі хвилини
в снігопади -
сяйливі краплини

Микола Дудар
2024.09.22 07:44
***
Тебе чекав би допізна
У край села на сінокосі
Де загубилася весна
У літі з дозволу ще й досі…

І розстелився б все одно
На місце те, не випадкове
Черпали б з неба ми вино

Віктор Кучерук
2024.09.22 07:33
* * *
Не для мене ще усмішки
Із твоїх медових уст, –
Цим вдоволенням нітрішки
Не впиваюся чомусь.
Наковтався удостачу
Тільки сильної жури,
Поки ти мене не бачиш
І не чуєш до пори.

Микола Соболь
2024.09.22 06:04
А завтра знову
Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ немов несеться в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберу

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
Вороння
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
***
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені

Леся Горова
2024.09.21 12:48
Вечірнє
Вечір тіняву тче ажурну,
І спадає по краплі гулко.
То гріхи й грішки мене журять
В сповідань моїх перегуках.

Тиша ллється, та не вспокоїть,
Не обійме, така колюча.
А мені її, надважкої,

Артур Сіренко
2024.09.21 12:28
Вони, рибалки
Я блукаю між хмарочосами,
Як останній король модерну,
А мені кричать галантні гарсони
У чорних краватках-метеликах:
«Агов, містере!»
Мені посміхаються смугасті коти –
Вухасті свідки буття плямистого Місяця,
Знавці італійського сиру і сірих метелик

Володимир Каразуб
2024.09.21 12:00
Осінній день
Нехай тебе в моїй не буде вічності,
Ні губ твоїх, ні рук, ні сонця білого,
Воно вгорі для осені позичене,
З твоїх очей на жовтень перевтілилось.
І я у нім, і вірю, що не скотиться,
Що назавжди горить, мов на картині, де,
У жовтих хвилях осені не вт

Іван Потьомкін
2024.09.21 11:37
***
Щоденників не вів.
Життя поміж рядками залягло.
Був певен, щось таки мене вело
І днями, і впродовж років.
І якщо хтось захоче прочитати,
Хай поспішає, доки ще живий,
Щоб здогади в інші світи не слати
І не сказать: «Якийсь він не такий...»

Микола Соболь
2024.09.21 08:30
Їжачки каштанів
Їжачки каштанів падають з дерев
на бруківку скверу, у пожухлі трави,
кожен рік скидає дерево старе
їжачки у листя золотаве.
Для дітей забава, їх тут повен парк,
гомінка малеча грається плодами.
Я примружив очі, через листя шарк
сам біжу дитиною до
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Земля. Небо. Каміння
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Анатолій Мельник 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-04-15 17:24:49
Переглядів сторінки твору 4496
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.081 / 5.75  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 4.621 / 5.25  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-15 17:38:20 ]
Ух, Варцю! Оце моє. Це те, що треба! Це супер! Аж страшно за тебе стало, чи небо не образиться. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-15 17:43:00 ]
Дякую, Іване)))
Дасться знати;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-04-15 18:01:44 ]
Варіант із пір"ям-подвір"ям був кращий, ІМХО...Варто було тільки додати згадку про храм :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-15 18:24:07 ]
Грішами на грудях - сподобалось! І вірш цільний
и сильний! Варя, Ви чудо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-15 18:55:42 ]
Отак Варця постраждала від чужої війни :) До речі, то дуже спірне питання: чи бездушне каміння?
Мала, щось мені двічі Небо не того... здається не зовсім виправдано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-04-15 19:00:07 ]
і "намуляли очі" - як на мене, дещо не звучить у цьому контексті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Василенкова (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-15 20:23:12 ]
Гарний вірш, спасибі, за те що пишете))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-15 22:35:23 ]
Дуже сподобалося)
Чорнявка права на рахунок повтору слова "небо".
Можливо в першому випадку "Зверху...", "Густо..",
"Щедро...".
Також я б змінив "що нас..":
"Всі ми тільки вигнанці, котрИх не вподобало Небо"
(цей варіант тільки для прикладу, бо там дискусійной наголос в слові котрИх)
На мій погляд, не слід путити грішне з праведним)))- "дідько" зайвий перед списком богів:
"Тих богів так багато - Мокоша, Меркурій і Геба",
хоча, безперечно, втрачається колорит.

"Нам лежати гріхами на грудях землі"- фантастично!
Мелодійно і легко читається,все дуже образно.
Супер!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-16 06:32:48 ]
Варунь,
Відчуваю прогрес у Твоїй творчості - так тримати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Росткович (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-16 09:06:05 ]
Згідний з паном Тарасом. Замість фрази про "дідька" - пропоную щось на зразок "там Богів забагато:". А в цілому досить злобно та сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-16 09:12:02 ]
Анатоліє, дякую))
Чорнявко, небо прибрала, дякую))
Вандо, виганяють з неба за щось, саме тому оте муляння вважаю тут доречним;)
Катерино, дякую (у мене так доню звуть)
Тарасе, змінила, дякую! Але оте "до дідька" лишу, бо загальний зміст дозволяє.))
Юрцю, любий, твоя похвала для мене надзвичайно важлива, бо дуже тобі довіряю!
Олеже, дякую, але мабуть лишу))
Цьом!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Христина Лисюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-16 09:57:54 ]
Бачиш, Варю дивно воно...а цей вірщ мене не пре. Мабуть тре звідси йти, а то лише людям настрій псую. І в думках конфронтую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-16 09:59:27 ]
Мені не псуєш, добре, що правду кажеш!
Цьом!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-16 11:30:12 ]
Я прислухалася до голосу розуму і порад Вандочки і внесла зміни)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2008-04-16 11:43:13 ]
Як на мене, мабуть, найкращий вірш, із усіх останніми днями читаних на сайті. Можливо, через близькість теми. Але, може, він не зовсім завершений? Хочеться продовження. Мені здалося, перша строфа сильніша за другу... об'ємніше. Вона не обмежена якоюсь конкретною релігією чи ідеологією, а друга - трохи є...
Упс! Малюсіньке зауваження: може, "проростуть ковилами"? можливо, "ангельським пір'ям", а не "пір'я"?!
Дякую, Варваро, за глибину відчуттів!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-16 12:12:57 ]
Вікторіє, в початковому варіанті і бвло "Проростуть" , але порадили змінити, помилочку вже виправляю. ДЯкую!!!
З теплом, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-17 17:35:40 ]
Я подумаю;)))))
Цьом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-24 11:51:41 ]
Не зовсім зрозумів побудову передостаннього рядка, але загалом - дуже вартісний твір.