ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Земля. Небо. Каміння
Це не наша війна – ми з тобою бездушне каміння.
Нам лежати гріхами на грудях землі і мовчати.
Поростуть ковилою розтрощені лицарські лати.
Нам же смерть незнайома, ми знаємо тільки терпіння.

Зверху сипало снігом, камінням і ангельським пір'ям,
Ми вигнанці із храму, котрих не вподобало Небо,
Тих богів там - до грома: Мокоша, Меркурій і Геба...
Та різниці немає, хто нас виганяв із подвір"я.




Найвища оцінка Анатолій Мельник 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-15 17:24:49
Переглядів сторінки твору 4905
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.081 / 5.75  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 4.621 / 5.25  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-15 17:38:20 ]
Ух, Варцю! Оце моє. Це те, що треба! Це супер! Аж страшно за тебе стало, чи небо не образиться. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-15 17:43:00 ]
Дякую, Іване)))
Дасться знати;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-04-15 18:01:44 ]
Варіант із пір"ям-подвір"ям був кращий, ІМХО...Варто було тільки додати згадку про храм :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-15 18:24:07 ]
Грішами на грудях - сподобалось! І вірш цільний
и сильний! Варя, Ви чудо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-15 18:55:42 ]
Отак Варця постраждала від чужої війни :) До речі, то дуже спірне питання: чи бездушне каміння?
Мала, щось мені двічі Небо не того... здається не зовсім виправдано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-04-15 19:00:07 ]
і "намуляли очі" - як на мене, дещо не звучить у цьому контексті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Василенкова (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-15 20:23:12 ]
Гарний вірш, спасибі, за те що пишете))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-15 22:35:23 ]
Дуже сподобалося)
Чорнявка права на рахунок повтору слова "небо".
Можливо в першому випадку "Зверху...", "Густо..",
"Щедро...".
Також я б змінив "що нас..":
"Всі ми тільки вигнанці, котрИх не вподобало Небо"
(цей варіант тільки для прикладу, бо там дискусійной наголос в слові котрИх)
На мій погляд, не слід путити грішне з праведним)))- "дідько" зайвий перед списком богів:
"Тих богів так багато - Мокоша, Меркурій і Геба",
хоча, безперечно, втрачається колорит.

"Нам лежати гріхами на грудях землі"- фантастично!
Мелодійно і легко читається,все дуже образно.
Супер!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-16 06:32:48 ]
Варунь,
Відчуваю прогрес у Твоїй творчості - так тримати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Росткович (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-16 09:06:05 ]
Згідний з паном Тарасом. Замість фрази про "дідька" - пропоную щось на зразок "там Богів забагато:". А в цілому досить злобно та сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-16 09:12:02 ]
Анатоліє, дякую))
Чорнявко, небо прибрала, дякую))
Вандо, виганяють з неба за щось, саме тому оте муляння вважаю тут доречним;)
Катерино, дякую (у мене так доню звуть)
Тарасе, змінила, дякую! Але оте "до дідька" лишу, бо загальний зміст дозволяє.))
Юрцю, любий, твоя похвала для мене надзвичайно важлива, бо дуже тобі довіряю!
Олеже, дякую, але мабуть лишу))
Цьом!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Христина Лисюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-16 09:57:54 ]
Бачиш, Варю дивно воно...а цей вірщ мене не пре. Мабуть тре звідси йти, а то лише людям настрій псую. І в думках конфронтую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-16 09:59:27 ]
Мені не псуєш, добре, що правду кажеш!
Цьом!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-16 11:30:12 ]
Я прислухалася до голосу розуму і порад Вандочки і внесла зміни)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2008-04-16 11:43:13 ]
Як на мене, мабуть, найкращий вірш, із усіх останніми днями читаних на сайті. Можливо, через близькість теми. Але, може, він не зовсім завершений? Хочеться продовження. Мені здалося, перша строфа сильніша за другу... об'ємніше. Вона не обмежена якоюсь конкретною релігією чи ідеологією, а друга - трохи є...
Упс! Малюсіньке зауваження: може, "проростуть ковилами"? можливо, "ангельським пір'ям", а не "пір'я"?!
Дякую, Варваро, за глибину відчуттів!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-16 12:12:57 ]
Вікторіє, в початковому варіанті і бвло "Проростуть" , але порадили змінити, помилочку вже виправляю. ДЯкую!!!
З теплом, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-17 17:35:40 ]
Я подумаю;)))))
Цьом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-24 11:51:41 ]
Не зовсім зрозумів побудову передостаннього рядка, але загалом - дуже вартісний твір.