ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.09.23 19:32
Так легко обривається в тобі
Мотив весни.
Мотив без нот, без імені, без слова,
Що йде за ним.
Спадає цвіт, зникає світ, вгорі
Здається, — байдуже. Міжчасова безмовність.
Слова. Холодний бісер ночі… бісер… ночі,
І чорний бісер з дна твоїх зіниць

Ілахім Поет
2024.09.23 19:02
Я ліз у пекло поперед батьків.
Бентежив лихо, доки воно тихе.
Хотілось - не надкусював, а їв.
Кохалося – тим почуттям і дихав.
З пісень слова незграбні викидав,
А стогін перетворював на блюзи.
Ловилась риба, хоч не ліз у став.
Любила та, на кого

Юрко Бужанин
2024.09.23 17:09
Думки нуртують
і на скроні тиснуть дзвінко,
У фантазій
сплелися вони
візерунки...
Поряд мене Ти(!) йдеш,
найпрекрасніша

Тетяна Левицька
2024.09.23 14:56
Сутеніло! Вечір ковтав світло так швидко, що Жанна не встигала завидно добратися з роботи в дитячий садок. Погода засмучувала. Зранку зарядила нудна мжичка. Небо заволокло чорними хмарами. Пізня осінь палила густий туман, що стелився над річкою сивою куря

Олександр Сушко
2024.09.23 12:54
Був поетом. Літав понад хмарами,
А тепер на Донбасі, в рову.
Не залякуйте Божими карами,
Бо і так я у пеклі живу.

Ні вперед, ні назад. Нема виходу.
Смерть усюди. Хитається світ.
Перепаленим порохом дихати

Леся Горова
2024.09.23 11:39
Немічні промені сонця, що сонне ще,
Ріжуть туману навішену шаль.
Та не під силу дебеле полотнище
Ніччю затупленим іхнім ножам.

Човгають вперто, дирявлять настирливо,
Вже не такі і безсилі на взір,
Бо заблищала роса намистинами

Микола Дудар
2024.09.23 07:46
Скажу вам більше — є готівка…
Ну десь тако вагонів зотри
В одному з них своя горілка
(Тут ще дізнатися би котрий…)
Багато де чого залежить
З якого боку підібратись,
І не дай бог, якщо є нежить…
Бо доведеться теліпатись

Віктор Кучерук
2024.09.23 05:55
Несвідомі ми та грішні,
Раз у головах бедлам, –
Наряджаємось розкішно
І гуляємо без гальм.
Обираючи десь одяг,
Чи п’ючи хмільний напій, –
Пам’ятаймо, що на сході
Йде за щастя наше бій.

Юрій Лазірко
2024.09.23 02:08
не потрібні вже слова
лала-ла-лала-ла-лала-ла

1.
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я

Ярослав Чорногуз
2024.09.22 22:01
Питаєте, чого це я сумую?
Бо самота навколо, самота.
І ніби все життя минає всує,
У бік незрозумілий поверта.

І що у нім? Яка краса чи втіха?
І зникло розмаїття, хоч любов
Горить, яріє чи палає стиха,

Володимир Каразуб
2024.09.22 20:54
Немає нікого хто поруч твого життя
Солодким цілунком погодить тебе на завтра,
І буде не проти сказати тобі, що за-
Бути уже не спроможний, що станеш початком
Великої книги. Напише хтонічний роман,
Історію світла, історію часу та словом
Сплітаючи чис

Іван Потьомкін
2024.09.22 19:23
Спасибі, Доле,
Що ноги-руки цілі,
Що світ цей сприймаю
Барвою, звуком, словом...
«А решта?»
«А решта – вагомий додаток,
Що зветься так просто – ЖИТТЯ».

Володимир Бойко
2024.09.22 17:32
Коли не годні показати розум, показують нерви. Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки. Коли нападають нерви, музи відпадають. Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу. І холодний розум можна довести до точк

Сонце Місяць
2024.09.22 15:43
ефемери зимового вересня
землеміри німого кіно
лейтмотив надзвичайно первісний
римування авжеж гуано

понад зірваними піввуалями
нас діждеться нуарний суар
крокодил неприродно роззявлений

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Магадара Світозар (1983) / Вірші

 * * *

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тетяна Дігай 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-05-30 11:14:42
Переглядів сторінки твору 4560
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.046 / 5.5  (4.972 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 4.575 / 5  (4.898 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 16:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-05-30 14:05:02 ]
Магадарочко (мамцю, без логопед. підготовки з першого разу і не вимовиш... а як лагідно-скорочено буде?), банальне ректиму, але - гарно. глибоко, годинно, жорстоко і хлібно. чи майже так.
прибрати кілька очапяток, трохки помудрувати над ритмом у п"ятому знизу рядочку - і в рамку на стіну.
дякую.
з повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-05-30 14:19:22 ]
Нікусю, та можна до мене і так, а можна і як хочеться. :)
Даруйте, але я вже механічно завчила цей вірш, тому сліпакую і не бачу ні очапяток, ні збитого ритму. Допоможіть хворому! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-05-30 14:28:25 ]
ще раз перечитала. їй-доле, я люблю Поезію!
а тепер на вушко.
осьочки де вони:
"Їм і хлаба занадто"
"повість суддівство"
хоча не виключено, що я щось собі плутаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-05-30 14:42:18 ]
Ой, лишенько! Яке ж я сліпеньке. :)
Дякую-дякую-дякую!

А з ритмом як бути? Чомусь мені все нормально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-05-30 14:49:01 ]
та і мені все просто прекрасно :)
тільки чомусь читається "понівЕчений".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-05-30 14:55:34 ]
А має бути не так? Хм... Треба глянути в словнику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-05-30 14:58:17 ]
Нікусю, ще тисячу разів дяка!
Перевірила, перемудрила. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2008-05-30 14:56:50 ]
Вірш сподобався. Ще один наголос викликає сумнів: перетЕрпіти чи перетерпІти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-05-30 15:04:44 ]
Дякую, Тетяно, але можливі два варіанти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-30 20:15:37 ]
Дуже цікаво... А ще цікаво, яка б могла бути назва у цього вірша. Даро (можна так? :), є ідеї?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-02 21:38:02 ]
Перечитала ще, і ще, і ще... Спочатку варіантів юуло кілька, а потім залишився один: "СТРАТА". Бо це водночас і закінчення, і початок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-06-02 19:09:04 ]
Привіт, Вікторіє!
Завжди рада Вашим слідам на моєму березі. :)

"покори чи кари" - тут, власне, задум і був у злитті, адже тоді це змушує повернутися і подумати над змістом, та і гра звуків мені надто мила, щоб щось змінювати.
Щодо звуків, то маю трішки Вам пояснити моє бачення. "Згук" підсвідомо налаштовує на "вигук", а йдеться не тільки про звуки голосом.
Щодо тире, то дякую, погоджуюся.
А про викрикування, то так і є - юрба не примає рішення щодо вироку, вона його не пророкує, вона просто констатує факт прийнятого рішення кимось сильнішим - тим, кому вони покоряються, чи від кого бояться кари, а якщо сам безсильний, то сміливих - не таких - ненавидять. Та і той, сильніший, хто приймає рішення, для справедливості завжди викликає народ, щоб ніби "умити руки" або підкріпитися волею народу. Так було колись, так є тепер...
Спасибі вкотре за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2008-06-02 20:04:13 ]
Ваші міркування, Магадаро, цілком зрозумілі. То, може, те злиття ("покори чи кари") ще десь "обіграти": підкріпити цей прийом його повтором у тому ж тексті (аби запитань не виринало)?
Дякую, що дослухаєтесь міркувань інших!

P.S. Вже чекаю нового твору - давненько...