ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.06.16 21:11
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада

Микола Соболь
2024.06.16 15:58
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний. До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не

Борис Костиря
2024.06.16 15:27
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі

Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя

Ігор Шоха
2024.06.16 15:10
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень

Євген Федчук
2024.06.16 14:45
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати

Сергій Губерначук
2024.06.16 14:31
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Серце моє, переб’єшся.
Любов моя, переб’єшся.

Самослав Желіба
2024.06.16 08:29
Оце похмілля.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.

Світлана Пирогова
2024.06.16 08:07
Не зашнуровано давні рани,
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют

Віктор Кучерук
2024.06.16 07:39
Не дають відпочити, холера,
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.

Микола Соболь
2024.06.16 05:47
У ставку, на окраїні парку,
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…

Ярослав Чорногуз
2024.06.16 05:10
Мов досконало -- майстер-золотар
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.

Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,

Артур Курдіновський
2024.06.16 02:18
Love is...
Мого дитинства світлого реліз
Прийшов за мною у нове сторіччя,
Щоб назавжди мене у мене вкрасти.
Цим написом хизується і досі
Небесний місяць, мовчазний маркіз,
Закоханий у зіроньку, що поряд
Яскраво світить. І лише для нього...

Юлія Щербатюк
2024.06.16 00:00
Настало літо
Аромати навколо
Липи квітують
***
Великі хмари
Заполонили небо
Ітимуть дощі
***

Володимир Ляшкевич
2024.06.15 22:01
Патетично - чоловічий голос)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!

(Іронічно – жіночий речитатив)

Іван Потьомкін
2024.06.15 19:13
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тарас

Микола Соболь
2024.06.15 16:37
Побути трохи ще у раю,
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 чужа війна

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Павло Потелицький 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-06 17:35:25
Переглядів сторінки твору 8555
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.951 / 5.63  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 4.943 / 5.63  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 18:37:48 ]
Вау, як цікаво. Як цікаво читати, знайома дуже тема.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 18:38:36 ]
Мені дуже сподобалося, чесне слово

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 18:40:06 ]
Павло, дякую за розуміння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 18:41:23 ]
Треба буде мамі почитати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-06-06 18:59:46 ]

Не нова дитяча трагедія подана дуже чутливо і тому
викликає довір"я і співрозуміння.Остання строфа -
геніально.Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:39:04 ]
Дякую, Вячеславе, за теплі слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:11:26 ]
Вандочко - мене вразило...
Є певні моменти, над котрими я подумав:
***
"стирається віра в дива" - щось воно не дуже зрозуміло.
Ніби то натягнуто за вухо до рими.
***
"лиш …надцять минуло - це ж точиться сотнями літ," - стільки
не живуть.
***
"на вулиці кине під ноги юрба." - це якось ту мач переборщено (ІМХО).

Закінчення - просто крик душі!!!

Із співчуттям до героїні,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:50:36 ]
Юрчику, рада тебе бачити, дякую за увагу...

Насправді деякі речі у творі не варто сприймати буквально - це гіперболізація, як от із "сотнями літ" - чвари тривають так довго, що героїні здається, що цілі століття...Та й це уже не зовсім мале дитинча - а швидше уже підліток, і складність самого цього віку і змін, які в ньому відбуваються, накладаються на сімейну драму...
А в такому віці думка про юрбу таки з"являється - це такий собі пошук небайдужості, хай вона і виявляється у агресії оточуючих...
Щодо "стирається віра в дива", насправді свідомість дитини на початку життя - це чиста дошка, tabula rasa, а життєвий досвід залишає на ній відмітки...Дитина вірить у дива, а коли дорослішає, то деякі речі - як от віра в дива, стирається...

Ще раз спасибі за увагу. Щиро, В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:12:07 ]
Ставлю "6" - за щирость.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:29:45 ]
Вандо, настільки правдиво, що аж спині холодно.
"В мінному полі"... "дешевий частунок"... Блін! Повбивала б нас, дорослих. І себе першу.
Юрцю, дозволь не погодитися, ой, не ту мач... Оті покинуті дівчатка так шукають тепла, що юрба заввиграшки об них, обдурених, ноги витре.
Вандочко - слова скінчилися, залишились оплески.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:35:50 ]
То файно, Ле` - ти любиш, коли перчику більше.
А мені видається, що дитинча про юрбу не думає - це надуманий самомазохізм. :))))
Ну принаймі - я це не купив за правдиву монетку (ІМХО).
Але кінцівка - то вже просто - в серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:53:30 ]
Лесю, велике та сердечне тобі спасибі за розуміння...Це важить дуже багато для мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:49:14 ]
Вандочко, це така болюча тема, що її торкатися - наче ножа - і треба, і боляче, і сам себе жалієш. Я про такі речі тільки прозу пишу, вірша боюся - серце розірветься. Є один - "Синьооке диво" називається, 18 років назад написала. Синові вже 23, а досі його мої студенти синьооким дивом кличуть. Але він занадто простий, щоб кидати його на зуби тутешнім снобам. Я тобі в інтерв'ю закину, ок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 21:01:51 ]
Лесю, думаю, найкраще може зрозуміти той, хто подібне пережив. Мені здається, писати про це виходить тільки тоді, коли спогади трохи потьмяніли, і ти ніби відсторонився на деякий момент і поглянув збоку на ситуацію - в той же час не перестаючи досить гостро її сприймати.
Дуже цікаво було б почитати твого вірша - будь ласка, надішли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 21:44:53 ]
Диво уже там. Писати потім, коли вже все не так гостро - правильно, бо із середини вулкана тече таке, що в рядок не увібгаєш - перетиснеш, пере... пере... А отак наче збоку - підіймаєшся і бачиш ширше. Вірш фантастичний, записала на твою сторінку до "непринцуватого принца", пам'ятаєш "Попелюшку"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 21:50:53 ]
Відповіла тобі на вірш на твоїй сторінці... Вразило.
Щиро тішуся, що зустріла розуміння. А "Попелюшку" як забудеш - це для подруг, та й просто дружньо для усіх кобіт писано :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:43:46 ]
Юр, а покинутими бувають тільки маленькі дівчатка? Коли дівчинці шістнадцять, а татко мамцю кидає, то їй як?
Одного хлопчика17-ти літ з петлі витягали, як матуся вирішила завести собі іншого чоловіка, а йому відповідно іншого тата. Підлітків такі речі ламають сильніше, аніж малюків. Тут вже просто хто собі кого уявив на місці героя вірша.
Як ту мач перчику - даруй великодушно.
Вандочко, пліз, героїні кіко рочків, поки ми з Юрком не побилися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-06 19:46:42 ]
Скоріше Вандочко - бо я вже подушку замучися тримати... :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 19:54:26 ]
Відповіла вище, у коментарі до твого відгуку, Юрію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-06 20:20:02 ]
Пане Отелло, ви подушкою когось надумали задуши... і кого - авторку чи героїню? чи використовуєте "для іних удовольствій"? Скоріш, Юрцю, дуже хоцця дізнацця про локалізацію подушки!